
- •1. Українська мова – національно мова українського народу. Питання періодизації.
- •2. Поняття літературної мови.
- •3. Мовна норма ті її соціальне значення.
- •Фонетика
- •4. Фонетика як розділ мовознавства. Одиниці фонетики. Звуки мови, їх акустична та артикуляційна характеристика. Поняття фонеми. Співвідношення понять фонема і звук.
- •5. Система голосних фонем суч.Укр.Літ.Мови. Класифікація голосних.
- •6. Система приголосних фонем . Класифікація приголосних
- •1. За участю голосу і шуму – сонорні, і шумні (дзвінкі, глухі)
- •2. За місцем творення активним мовним органом
- •3. За способом творення
- •4. За палаталізацією (твердість/м’якість)
- •7. Зміни звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні зміни звуків.
- •8. Найтиповіші чергування голосних при словотворенні і словозміні.
- •9. Спрощення в групах приголосних
- •10. Подвоєння приголосних
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •11. Явище асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції
- •1. Асим.За дзвінкістю/глухістю
- •2. За місцем і способом творення
- •12. Дисиміляція
- •13. Поняття орфоепії. Орфоепічна норма. Основні риси сучасної укр..Літ.Вимови
- •14. Поняття графіки. Одиниці графіки. Український алфавіт. Співвідношення звуків і букв.
- •15. Поняття орфографії. Орфограма, типи орфограм. Принципи укр..Орфографії.
- •16. Склад. Закони укр..Складоподілу
- •17. Наголос. Типи наголосу в укр..Мові
- •Морфеміка і словотвір
- •17.Предмет, завдання словотвору. Основа твірна, непохідна і похідна. Похідні слова, ознаки.
- •18. Словотвірний тип. Продуктивні і непродуктивні словотвірні типи.
- •19. Способи словотвору сум. Загальна характеристика.
- •22. Завдання словотвірного і морфемного аналізу
- •23. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем української мови.
- •24. Дериваційні і формотворчі афікси
- •25. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів.
- •26. Поняття морфа і морфеми. Типи морфем української мови
- •27. Дериваційні і формотворчі афікси
Фонетика
4. Фонетика як розділ мовознавства. Одиниці фонетики. Звуки мови, їх акустична та артикуляційна характеристика. Поняття фонеми. Співвідношення понять фонема і звук.
Фонетика – це наука про звуковий склад мови, яка вивчає способи утворення звуків мови, їх зміни в потоці мовлення, роль у функціонуванні мови як засобу спілкування.
Одиниці фонетики – мінімальною фонетичною одиницею є звук. Діляться на сегментні і суперсегментні.
Сегментні одиниці - їх можна виділити в потоці мовлення: звуки, склади, фонетичні слова (ритмічні структури, такт), фонетичні фрази (синтагми).
Фонетична фраза - відрізок мовлення, який представляє собою інтонаційно-смислова єдність, виділене з обох сторін паузами.
Синтагма (мовної такт) - відрізок фонетичної фрази, характеризується особливою інтонацією і тактовим наголосом. Паузи між тактами не обов'язкові (або короткі), тактове наголос не дуже інтенсивно.
Фонетичне слово (ритмічна структура) - частина фрази, об'єднана одним словесним наголосом.
Склад - найменша одиниця мовної ланцюжка.
Суперсегментний одиниці (інтонаційні засоби) - одиниці, які накладаються на сегментні: тон, наголос, темп
Звук – це найменша неподільна мовна одиниця.
Акустична характеристика – звуки з точки зору їхніх фізичних ознак.
Артикуляційна характеристика – звук з точки зору роботи, яку виконує людина під час їх вимови і сприйнятті на слух.
Фонема – найменша неподільна одиниця мови, яка виконує дистинктивну (розподібнювальну) і конститутивну (будівельну) функції.
Фонема/звук:
Фонема соціальне явище (спільне в звуці, що робить його впізнаваним, незалежно від особливостей його вимови різними людьми), а звук – індивідуальне.
Фонема – мовна одиниця, звук – мовленнєва.
Фонема – абстрактна одиниця (існує в уяві мовців), звук – конкретна одиниця, фізичне явище, яке сприймається на слух.
Фонема – величина стала, звук – величина залежна. Боротьба – (ть) вимовляється як(дь), але цей звук представляє фонема (ть).
У ролі фонеми можуть виступати різні звуки.
В одному звукові можуть збігатися 2 фонеми.
5. Система голосних фонем суч.Укр.Літ.Мови. Класифікація голосних.
Залежно від положення язика у ротовій порожнині голосові класифікують:
1. За місцем артикуляції (відповідно до горизонтального руху язика голосні поділяють на переднього/середнього/заднього ряду).
2. За ступенем підняття спинки язика до твердого піднебіння (голосні високого/високо-середнього/середнього/низького підняття).
3. За участю губ – огублені (лабіалізовані) і не огублені (нелабіалізовані).
Підняття |
передній ряд |
середній |
задній |
Високе |
[і] |
|
[<у>] |
Високо-середнє |
[и] |
|
|
Середнє |
[е] |
|
[<о>] |
Низьке |
|
|
[а] |
6. Система приголосних фонем . Класифікація приголосних
Класифікують за 5 ознаками