- •1. Методологічні та теоретичні основи психології праці.
- •1.Загальні питання буття людини.
- •2. Можливості, обмеження та правила застосування метода експертних оцінок у психології праці.
- •3. Роль дозвілля у житті людини.
- •4. Психологія праці як галузь психологічного знання про працю та працівників.
- •5.Психологічні ознаки праці (є. О. Клімов).
- •3. Усвідомлений вибір застосування, удосконалення чи створення засобів, знарядь праці.
- •4.Усвідомлення міжлюдських, виробничих залежностей, відносин (живих та «опредмечених»).
- •6. Об'єкт та предмет психології праці.
- •7. Умови рівноваги в системі «суб'єкт праці - професійне середовище».
- •1. Професійний відбір:
- •2. Підбір праці до людини:
- •3. Формування професійно важливих якостей:
- •4. Створення засобів праці:
- •8.Характеристика основних ознак порушення рівноваги в системі «суб'єкт праці -професійне середовище».
- •2.Основні ознаки порушення рівновага в системі «суб»єкт праці-професійне середовище».
- •3.Засоби компенсації недоліків рівноваги:
- •9. «3Олоте правило» як система заходів організації взаємовідповідності в системі «суб'єкт праці - професійне середовище».
- •Компенсація за рахунок розвитку необхідних професійних якостей.
- •10.Навчальна і побутова діяльність як умови трудової професійної діяльності.
- •11.Міждисціплінарні зв'язки психології праці.
- •12. Задачі та наукові проблеми психології праці.
- •13. Значення професійної мотивації для людини
- •3 Головних мотива:
- •14. Основні етапи розвитку психології праці в країнах пострадянського простору.
- •15. Основні етапи розвитку психології праці за кордоном.
- •6. Психологія праці відома в сша сьогодні, як індустріальна психологія.
- •16. Працездатність як умова ефективності праці.
- •1. Сутність працездатності:
- •3. Зв»язок між працездатністю та ефективністю праці.
- •4. Психологічні аспекти підвищення працездатності людини
- •4.1. Необхідно враховувати загальні фази працездатності.
- •2.3. Необхідно також враховувати особливості:
- •17. Теоретичні та методологічні аспекти психотехнічних досліджень с. Г. Гелерштейна
- •18.Концепція людських відносин (Хоторнські експерименти).
- •19.Роль концепції «наукового менеджменту» у розвитку психології праці.
- •20.Потреби людини як суб'єкта професійної діяльності: види та методи дослідження.
- •21. Зарубіжна та вітчизняна психотехніка як рух, спрямований на психологізацію різних сфер людської практики.
- •3. Вітчизняна психотехніка.
- •4. Актуальні завдання психотехніці:
- •5. Сьогодні термін «психотехніка» практично не використовується.
- •22.Професія, спеціальність, кваліфікація: характеристика понять та їх співвідношення.
- •3. Кваліфікація.
- •23.Поняття «ергатична система», «ергатичні функції» (їх еволюція в історії людського суспільства, узагальнена класифікація).
- •24.Функціональні засоби праці: класифікація, характеристика та приклади.
- •25. Історична динаміка уявлень про працю і потребу людини в трудовій діяльності.
- •26.Класифікація професій за Дж. Холландом., особливості побудови та можливості застосування.
- •27. Класифікація професій та професійної придатності за Гуревичем.
- •28.«Формула професії»: будова та можливі варіанти застосування.
- •29. Методи визначення професійної придатності.
- •30.Задоволеність працею: сутність, чинники, види.
- •3. Види задоволеності:
- •31. Об’єкт праці та його основні різновиди.
- •32. Предмет праці та його основні характеристики.
- •33. Мета праці: ознаки та різновиди
- •34. Засоби, знаряддя праці та їх основні різновиди.
- •35. Характеристика умов праці.
- •36. Поняття професійно значимі (важливі) якості: класифікація та методи дослідження.
- •1. Тестів:
- •2. Моделювання ситуацій.
- •37.Поняття «професія» , «трудовий пост», «робоче місце»: їх характеристика та співвідношення.
- •38. Мотивація професійної діяльності.
- •4.Розвиток мотивації
- •39. Класифікація професій, психологічні ознаки її побудови та мета застосування ( Клімов є.О.).
- •40.Професіографія як засіб психологічного вивчення професій та професійної діяльності.
- •41.Методи психології праці.
- •1) Пізнавальні або дослідницькі методи-
- •2) Методи проектування та удосконалення трудової діяльності –
- •1.3. Методи психології праці (детальна характеристика)
- •1) Пізнавальні або дослідницькі методи;
- •42.Порівняльний аналіз типів і схем професіографування в залежності від мети застосування.
- •43.Професіограма професії та її структура.
- •44.Комплексний підхід у професіографуванні. Комплексні, універсальні, спеціальні та часткові професіограми.
- •45. Особливості аналітичного професіографування.
- •46.Роль біологічних ритмів організації праці та відпочинку працівника.
- •47. Методика «фотографія робочого дня»: цінність та обмеження застосування.
- •48. «Крива роботи» Крепеліна та її модифікація.
- •49.Фази працездатності: сучасний деталізований перелік та характеристика
- •2. Фази працездатності.
- •50. Універсальні критерії ефективності праці.
- •4.Соціально-психологічні фактори ефективності праці:
- •51. Характеристика психологічної мікросхеми праці.
- •3.Витрати.
- •52.Фактори та критерії продуктивності діяльності (за к.К.Платоновим)
- •Поняття функціональних станів та їх класифікація.
- •54. Працездатність як фазний процес.
- •55. Час роботи та час відпочинку
- •3. З метою попередження втоми необхідно використовувати спеціальний режим роботи та час відпочинку
- •56. Психологічні аспекти підвищення працездатності людини.
- •57.Класифікація психічних станів людини.
- •58.Праксичні стани людини.
- •3. Негативні праксичні стани.
- •59.Негативні праксичні стани людини.
- •60. Уявлення про працю в роботах видатних людей (Чернишевського, Герцена, Ломоносова та інших)
- •61.Умови діяльності як причини негативних праксичних станів.
- •2 Тип ситуації в системі:
- •62. Ступінь готовності до діяльності та праксичні стани
- •63. Втома: форми, причини виникнення, симптоми, способи зняття.
- •64.Стан монотонії: симптоми, фактори, способи долання.
- •65.Стрес у професійній діяльності: сутність, причини, види, способи долання.
- •66. Ознаки (критерії) професійної придатності людини
- •1. Сутність професійної придатності людини.
- •67. Характеристика основних напрямів трудової експертизи.
- •68. Динаміка професійної придатності людини
- •69. Індивідуально-психологічні фактори професійної придатності людини.
- •70. Методи визначення професійної придатності в трудовій експертизі.
5.Психологічні ознаки праці (є. О. Клімов).
Климов выделил основные психологические регуляторы труда
образ объекта труда (чувственный образ; репрезентативный образ, например, память, воображение...);
образ субъекта труда (актуальный "образ Я"; обобщенный "Я-образ" - представление себя во времени, представление себя представителем профессии, членом общества...);
образ субъект-объектных и субъект-субъектных отношений (потребности, эмоции, характер, направленность личности и ее мировоззрение...).
Праця (по Е. А. Климову) – це функціональна психологічна система, яка характеризується такими ознаками:
1. Свідоме передбачення соціального цінного результату.
Уміння передбачати результат діяльності характерна для людини. Але це ще не робить її активність працею, Щоб діяльність була трудовою, передбачений результат повинен мислитися, як соціально цінний, тобто, значущий для широкого кола людей. Якщо цього немає, тобто усвідомлення соціальної цінності діяльності, яке стає регулятором активності людини, то активність людини не може бути названа трудовою.
Важливі 3 компонента:
а) більш або менше чітке знання про продукт діяльності; деятельности (когнітивний компонент);
б) більш або менше чітке усвідомлення його соціальної цінності (когнітивний компонент);;
в) більш або менш виражений афективний тон відповідних знань, уявлень, образів.
2. Усвідомлення обов’язковості досягнення соціально фіксованої мети.
Діяльність стає працею в тому випадку, коли цілі її повинні бути соціально визнаними в якій-небудь соціальній групі (сім’ї, виробничому колективі) або логічно підпорядковані важливим суспільно важливим цілям. Ці цілі повинні бути сформовані у вигляді планів, програм, усних або задокументованих виробничих завдань, які потрібно досягнути.
3. Усвідомлений вибір застосування, удосконалення чи створення засобів, знарядь праці.
Це значить не просто взяти в руки знаряддя праці, а знати можливості і обмеження знарядь праці, і здійснювати необхідний їх вибір для вирішення тих чи інших завдань.
Використання знарядь праці носить індивідуальний характер.
Дана ознака праці має 3 компоненти:
А) когнітивний (знание засобів парці, їх тонкощів),
Б)операторський (володіння засобами праці);
В) аффективний (відповідні емоційні переживання).
4.Усвідомлення міжлюдських, виробничих залежностей, відносин (живих та «опредмечених»).
Практично всі засоби та умови праці відображають опредмечені міжособистісні стосунки (вони кимось зроблені, створені та підтримуються в нормі). Також при досягені тих чи інших цілей люина взаємодії з певними людьми.
(Бондарчук. С. 8-11)
6. Об'єкт та предмет психології праці.
Предмет:
(Климов) – це факти і закономірності психіки людини, яка формується в якості субєкта праці.
(Іванова) – це людина як субєкт праці, який інтегрує систему субєкт-обєкт, забеспечуючи взаємодію усіх компонентів.
(Пряженіков) – субєкт праці, тобто людина, яка характеризується субєктністю (готовністю до спонтанної дії, рефлексією), джерело активності, яке спрямоване на обєкт трудової діяльності.
(Дмітрієва) – Психологія праці вивчає закономірності динамічної рівноваги в системі людина як субєкт діяльності – професійне середовище . Людина в цій системі виступає як субєкт праці, який є сплавом властивостей особистості і індивіда (здібності, професійний досвід, мотивація, робочі стани)
Обєкт:
(Пряженіков) – конкретний трудовий процесс, нормативно заданий, що включає предмет праці, засоби, знаряддя, мету, задачі, правила виконання і умови організації, соціально-психологічні умови, мікрокліматичні умови, управління.
Объект псих. труда: человек как участник процесса создания материальных и духовных ценностей.
Предмет псих. труда: психологические закономерности трудового процесса, особенности личности, субъекта труда в их взаимосвязи со средствами и условиями деятельности.
Основна мета психології праці - це гуманізація трудової діяльності особистості та підвищення її ефективності.
Гуманізація означає, передусім, підвищення рівня змістовності праці в умовах її спеціалізації, створення умов для різнобічного розвитку особистості у праці, зокрема, її здібностей, для самоактуалізації творчого, продуктивного потенціалу особистості і, разом з тим, - профілактику перевтоми та професійних захворювань, попередження виробничого травматизму і професійної деформації особистості.