Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори по пс.праці.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
593.41 Кб
Скачать

4.Соціально-психологічні фактори ефективності праці:

-стиль керівництва;

-канали спілкування;

-система міжособистісних стосунків;

-величина групи;

-рівень згірутованості групи тощо.

51. Характеристика психологічної мікросхеми праці.

Психологічна мікросхема праці – фактори ефективної праці.

Входять такі елементи:

-Потреби

-Мотиви

-Витрати

-Результати

-Задоволеність

(слідують один за один, як ланцюжок)

1.Потреби – перший фактор ефективності праці. Вісі соціальні потреби мають біологічний компонент, але опираються на працю й абстрактне мислення людини.

Потреба в праці диктується людською природою. Здоровий організм потребує нормальної порції праці. Потреба в праці не менш суттєва і реальна, ніж вітальні потреби (потреби в забезпеченні життя), але відрізняється від них, адже є не прагненням отримати щось зовні, присвоїти певні блага, а й , навпаки, прагненням самореалізації, самоздійснення через працю. Потреба в само здійсненні є той специфічний вид активності, на якому будується конкретна праця, яку людина виконує.

В історичному розвитку праці потреба в трудовій діяльності пройшла кілька етапів своєї зміни в залежності від уявлень про працю:

1.) Праця як необхідність виживання.

2)Праця як обов’язок і повинність( людина як елемент суспільства)

3)Праця як виробнича і технологічна необхідність (людина як фактор ефективного виробництва)

4) Праця як соціально-економічна потреба

5)Праця як умова розвитку людини.

Отже, із зовнішньої необхідності праця перетворилася у внутрішню потребу

Усі ці етапи можна спостерігати і сьогодні.

2. Мотиви - це спонукання до праці взагалі й до трудової діяльності на конкретному робочому місці. У процесі праці працівник свідомо орієнтований на досягнення певної мети. Власне мета визначає спосіб і характер трудових дій.

З рівні досягнення мети:

А) найвищий рівень – моральність діяльності. Спрямованість на захист людей.

Б) проміжний рівень мети – прагнення до досягнення конкретної позитивної мети

В)нижчий рівень – проблема пошуку і виробу засобів досягнення мети.

Дві лінії мотивації до праці:

  1. спонукання;

  2. примушування

Мотивація може бути:

А)монетарною (зв»язана з грішми)

Б)немонетарна (не зв»язана з грішми)

Основні види мотивів праці:

  1. мотиві змісту праці

  2. розмір зарплати

  3. просування кар»єрними сходами (підвищення кваліфікації, відповідальності)

Мотивація може бути:

А) внутрішня – зв»язана із змістом діяльності;

Б) зовнішня – зв»язана із зовнішніми винагородами, які дає діяльність.

3.Витрати.

Здатність людей робити трудові витрати, які забезпечуються надійність і працездатність.

Витрати у фізіологічному сенсі. Людина переживає певні практичні стани, Намагається подолати важкі для неї практичні стани.

4.Результат – споживча вартість.

Під результатом треба розуміти ефекти виробництва, тобто специфічний продукт конкретної системи «Людина-професія/робочий пост/робоче місце».Ефект виробництва показує відношення між специфічним продуктом і витратами на його виробництво. Ефект виражає не мету виробництва, як таку, а ступінь реалізації мети праці в конкретній трудовій системі.

5.Задоволеність працею - емоційно-оцінне ставлення особистості або групи до виконуваної роботи і умов її протікання.

Може виконувати, як позитивну, так і негативну роль.

Від задоволеності працею, вдосконалення форм її організації, гуманізації змісту залежить економічна ефективність праці.

.Задоволеність роботою досягається при врахуванні двох груп чинників:

А) «мотиваційних» чинників - вміст праці, досягнення в роботі, визнання з боку оточуючих, можливість кваліфікаційного зростання. Б) «гігієнічних» чинників - умови праці, заробітна плата, лінія поведінки адміністрації, взаємини між працівниками. За наявності сприятливих «гігієнічних» чинників виникає особливий стан, який приводить до зменшення відчуття незадоволеності характером роботи, але не до підвищення задоволеності працею. (Згідно двохфакторній теорії («мотиваційно-гігієнічною») задоволеності працею (Ф. Херцбергер),

Види задоволеності:

А) задоволеність змістом праці;

Б) задоволеність умовами праці;

В) Задоволеність стосунками з колективом, керівником;

Г) Задоволеність професійним зростанням тощо.