Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори по пс.праці.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
593.41 Кб
Скачать

47. Методика «фотографія робочого дня»: цінність та обмеження застосування.

Один из методов изучения использования рабочего времени путём непрерывного наблюдения и измерения всех его затрат на протяжении смены. Проводится в целях выявления резервов повышения производительности труда. Проведение Ф. р. д. позволяет выявить устаревшие и ошибочные нормы, провести анализ использования рабочего времени передовыми рабочими; определить рациональный состав бригады и формы разделения труда при бригадном методе организации труда; получить данные о часовой выработке продукции в течение смены. Ф. р. д. проводится по следующим этапам: подготовка, проведение наблюдения (в процессе последнего записываются все последовательные действия рабочего или рабочих, регистрируются затраты времени на протяжении смены или её части), анализ его результатов, разработка организационно-технических мероприятий, направленных на ликвидацию потерь рабочего времени, проектирование нормативного баланса рабочего дня, расчёт коэффициентов рабочего времени.

Основными недостатками этого метода являются: субъективность регистрации отклонений в трудовом процессе и оценке темпа работы, ошибки при считывании показаний приборов времени, необходимость присутствия наблюдателя в непосредственной близости от объекта наблюдения, затруднительность в исследовании быстро протекающих процессов, большое напряжение внимания наблюдателя в связи с тем, что ему приходится одновременно следить за работающим, оценивать характер работы, определять моменты снятия показаний приборов и вести записи.

48. «Крива роботи» Крепеліна та її модифікація.

У літературі можна зустріти спроби виділити фактори, що визначають криву продуктивності за зміну. З найбільш ранніх слід назвати роботу Е. Крепеліна, в якій аналізуються криві продуктивності розумової діяльності. Згідно з Е. Крепеліна, крива продуктивності праці залежить від багатьох факторів; уміння, (натренованості), стомлення, звички до роботи, стимуляції і напруження волі. При цьому вміння підвищує, а стомлення знижує продуктивність праці. Стимуляція спонукає до трудової діяльності, а напруга волі прискорює її. Відпочинок сприяє притоку творчої анергії і підвищує продуктивність.

Аналогічним чином виділив фактори, що впливають на криву продуктивності, Е. А. Деревянко на прикладі діяльності льотчика в умовах польоту та в лабораторних дослідженнях. Згідно з Е. А. Деревянко, на криву продуктивності впливають чотири чинники: максимальні можливості організму стосовно до даної роботи, ефективність діяльності, емоційно-вольова напруга і втома.

Грунтуючись па взаємозв'язку наведених складових, він встановлює шість періодів зміни продуктивності. Перший період характеризується підвищенням максимального рівня працездатності і, як правило, зростанням продуктивності. Це період врабативаемості. Далі йде період оптимальної працездатності. Для нього характерна відносна стабільність рівнів максимальної працездатності, продуктивності і вольового напруження. Третій період - період повної компенсації, що характеризується появою втоми. За рахунок підвищення вольового зусилля продуктивність залишається на колишньому рівні. У четвертому періоді настає нестійка компенсація, наростає втомлюваність, спостерігаються коливання вольового зусилля і відповідні коливання продуктивності. У п'ятому періоді за рахунок вольового зусилля підвищується продуктивність (кінцевий порив), хоча стомлення наростає.