- •1. Методологічні та теоретичні основи психології праці.
 - •1.Загальні питання буття людини.
 - •2. Можливості, обмеження та правила застосування метода експертних оцінок у психології праці.
 - •3. Роль дозвілля у житті людини.
 - •4. Психологія праці як галузь психологічного знання про працю та працівників.
 - •5.Психологічні ознаки праці (є. О. Клімов).
 - •3. Усвідомлений вибір застосування, удосконалення чи створення засобів, знарядь праці.
 - •4.Усвідомлення міжлюдських, виробничих залежностей, відносин (живих та «опредмечених»).
 - •6. Об'єкт та предмет психології праці.
 - •7. Умови рівноваги в системі «суб'єкт праці - професійне середовище».
 - •1. Професійний відбір:
 - •2. Підбір праці до людини:
 - •3. Формування професійно важливих якостей:
 - •4. Створення засобів праці:
 - •8.Характеристика основних ознак порушення рівноваги в системі «суб'єкт праці -професійне середовище».
 - •2.Основні ознаки порушення рівновага в системі «суб»єкт праці-професійне середовище».
 - •3.Засоби компенсації недоліків рівноваги:
 - •9. «3Олоте правило» як система заходів організації взаємовідповідності в системі «суб'єкт праці - професійне середовище».
 - •Компенсація за рахунок розвитку необхідних професійних якостей.
 - •10.Навчальна і побутова діяльність як умови трудової професійної діяльності.
 - •11.Міждисціплінарні зв'язки психології праці.
 - •12. Задачі та наукові проблеми психології праці.
 - •13. Значення професійної мотивації для людини
 - •3 Головних мотива:
 - •14. Основні етапи розвитку психології праці в країнах пострадянського простору.
 - •15. Основні етапи розвитку психології праці за кордоном.
 - •6. Психологія праці відома в сша сьогодні, як індустріальна психологія.
 - •16. Працездатність як умова ефективності праці.
 - •1. Сутність працездатності:
 - •3. Зв»язок між працездатністю та ефективністю праці.
 - •4. Психологічні аспекти підвищення працездатності людини
 - •4.1. Необхідно враховувати загальні фази працездатності.
 - •2.3. Необхідно також враховувати особливості:
 - •17. Теоретичні та методологічні аспекти психотехнічних досліджень с. Г. Гелерштейна
 - •18.Концепція людських відносин (Хоторнські експерименти).
 - •19.Роль концепції «наукового менеджменту» у розвитку психології праці.
 - •20.Потреби людини як суб'єкта професійної діяльності: види та методи дослідження.
 - •21. Зарубіжна та вітчизняна психотехніка як рух, спрямований на психологізацію різних сфер людської практики.
 - •3. Вітчизняна психотехніка.
 - •4. Актуальні завдання психотехніці:
 - •5. Сьогодні термін «психотехніка» практично не використовується.
 - •22.Професія, спеціальність, кваліфікація: характеристика понять та їх співвідношення.
 - •3. Кваліфікація.
 - •23.Поняття «ергатична система», «ергатичні функції» (їх еволюція в історії людського суспільства, узагальнена класифікація).
 - •24.Функціональні засоби праці: класифікація, характеристика та приклади.
 - •25. Історична динаміка уявлень про працю і потребу людини в трудовій діяльності.
 - •26.Класифікація професій за Дж. Холландом., особливості побудови та можливості застосування.
 - •27. Класифікація професій та професійної придатності за Гуревичем.
 - •28.«Формула професії»: будова та можливі варіанти застосування.
 - •29. Методи визначення професійної придатності.
 - •30.Задоволеність працею: сутність, чинники, види.
 - •3. Види задоволеності:
 - •31. Об’єкт праці та його основні різновиди.
 - •32. Предмет праці та його основні характеристики.
 - •33. Мета праці: ознаки та різновиди
 - •34. Засоби, знаряддя праці та їх основні різновиди.
 - •35. Характеристика умов праці.
 - •36. Поняття професійно значимі (важливі) якості: класифікація та методи дослідження.
 - •1. Тестів:
 - •2. Моделювання ситуацій.
 - •37.Поняття «професія» , «трудовий пост», «робоче місце»: їх характеристика та співвідношення.
 - •38. Мотивація професійної діяльності.
 - •4.Розвиток мотивації
 - •39. Класифікація професій, психологічні ознаки її побудови та мета застосування ( Клімов є.О.).
 - •40.Професіографія як засіб психологічного вивчення професій та професійної діяльності.
 - •41.Методи психології праці.
 - •1) Пізнавальні або дослідницькі методи-
 - •2) Методи проектування та удосконалення трудової діяльності –
 - •1.3. Методи психології праці (детальна характеристика)
 - •1) Пізнавальні або дослідницькі методи;
 - •42.Порівняльний аналіз типів і схем професіографування в залежності від мети застосування.
 - •43.Професіограма професії та її структура.
 - •44.Комплексний підхід у професіографуванні. Комплексні, універсальні, спеціальні та часткові професіограми.
 - •45. Особливості аналітичного професіографування.
 - •46.Роль біологічних ритмів організації праці та відпочинку працівника.
 - •47. Методика «фотографія робочого дня»: цінність та обмеження застосування.
 - •48. «Крива роботи» Крепеліна та її модифікація.
 - •49.Фази працездатності: сучасний деталізований перелік та характеристика
 - •2. Фази працездатності.
 - •50. Універсальні критерії ефективності праці.
 - •4.Соціально-психологічні фактори ефективності праці:
 - •51. Характеристика психологічної мікросхеми праці.
 - •3.Витрати.
 - •52.Фактори та критерії продуктивності діяльності (за к.К.Платоновим)
 - •Поняття функціональних станів та їх класифікація.
 - •54. Працездатність як фазний процес.
 - •55. Час роботи та час відпочинку
 - •3. З метою попередження втоми необхідно використовувати спеціальний режим роботи та час відпочинку
 - •56. Психологічні аспекти підвищення працездатності людини.
 - •57.Класифікація психічних станів людини.
 - •58.Праксичні стани людини.
 - •3. Негативні праксичні стани.
 - •59.Негативні праксичні стани людини.
 - •60. Уявлення про працю в роботах видатних людей (Чернишевського, Герцена, Ломоносова та інших)
 - •61.Умови діяльності як причини негативних праксичних станів.
 - •2 Тип ситуації в системі:
 - •62. Ступінь готовності до діяльності та праксичні стани
 - •63. Втома: форми, причини виникнення, симптоми, способи зняття.
 - •64.Стан монотонії: симптоми, фактори, способи долання.
 - •65.Стрес у професійній діяльності: сутність, причини, види, способи долання.
 - •66. Ознаки (критерії) професійної придатності людини
 - •1. Сутність професійної придатності людини.
 - •67. Характеристика основних напрямів трудової експертизи.
 - •68. Динаміка професійної придатності людини
 - •69. Індивідуально-психологічні фактори професійної придатності людини.
 - •70. Методи визначення професійної придатності в трудовій експертизі.
 
18.Концепція людських відносин (Хоторнські експерименти).
У 20-30-х роках 20 століття у США відбулася переоцінка людського чинника в організації виробництва.
Значний внесок у цей процес зробив професор Гарвардської ділової школи Е. Мейо.
-Почавши свою роботу у 1923 році і вивчаючи причини плинності робочої сили на текстильних підприємствах, він встановив, що головними серед них були не умови праці, а відсутність зв'язків між робітниками під час робочої зміни. Вчений запропонував обов'язкові паузи для відпочинку працівників, встановлення ділових і дружніх зв'язків між ними, позавиробниче спілкування тощо. Завдяки цьому, на думку Е.Мейо, відбувалась "трансформація орди одиначок у соціальну групу".
- Це підтвердилось у всесвітньо відомих хауторнських експериментах (в м. Хауторні в США знаходились підприємства Чикагської електротехнічної компанії), (1924р.). Головним чинником підвищення продуктивності праці в цих експериментах було визнано згуртованість групи, її високий корпоративний дух, що виявлявся в активному спілкуванні, у допомозі хворим колегам тощо. Було констатовано, що на трудову поведінку людей впливають не стільки самі по собі зміни фізичного довкілля, скільки соціальне середовище, його сприйняття та інтерпретація, стосунки між людьми у праці та поза нею. Так склалась відома теорія людських відносин у трудовій діяльності.
Також було підкреслено значення позитивного ставлення менеджерів до потреб працівників.
Хоторнский эксперимент — общее название ряда социально-психологических экспериментов, проводившихся группой учёных под руководством Элтона Мэйо на фабрике «Вестерн Электрикс» в США. Их задачей было выявление зависимости между физическими условиями работы и производительностью труда.
В результате эксперимента было доказано, что социально-психологический климат оказывает большее влияние на производительность, чем многие технические аспекты производственного процесса. Кроме того, в ходе Хоторнского эксперимента был выявлен так называемый Хоторнский эффект.
ХОТОРНСКИЙ ЭФФЕКТ — это условия, в которых новизна, интерес к эксперименту или повышенное внимание к данному вопросу приводили к искаженному, зачастую слишком благоприятному, результату.
Постепенно сформировалась доктрина «человеческих отношений», которая включает в себя следующие основные моменты:
· система «взаимных связей и информации», которая должна, с одной стороны, информировать работников о деятельности и планах организации, а с другой -- предоставлять руководству информацию требованиях рабочих;
· беседы «психологических советников» с рабочими («система исповедей»). Каждое предприятие должно иметь штат психологов, к которым рабочий может обратиться по любому вопросу. В процессе беседы рабочий может «эмоционально разрядиться»;
· организация мероприятий, именуемых «участием
рабочих в принятии решений» -- проведение деловых совещаний с участием рабочих, обсуждение плана работы цеха, участка, т. е. привлечение рабочих к управлению производством;
· наличие в любой организации неформальных групп. Формальная организация создается по воле руководства. Неформальные группы создаются в рамках формальной организации по следующим важнейшим причинам: чувство принадлежности, взаимопомощь, взаимозащита, тесное общение и заинтересованность.
Школа «человеческих отношений» подвергла резкой критику принцип «координации посредством иерархии», рекомендуемый классической школой, отмечая, что власть, распространяемая сверху вниз, не является эф-фективной. В связи с этим она предлагает «координацию посредством комиссий», которая обеспечивает более эф-фективные коммуникации, лучшее восприятие общей политики организации и ее более эффективное осущест-вление. Под комиссией (комитетом) понимается группа внутри организации, которой делегированы полномочия для выполнения какого-либо задания. Иногда комиссии называют советами, целевыми группами, комитетами или командами. Но во всех случаях здесь подразумевает-ся групповое принятие решений.
