- •1. Методологічні та теоретичні основи психології праці.
- •1.Загальні питання буття людини.
- •2. Можливості, обмеження та правила застосування метода експертних оцінок у психології праці.
- •3. Роль дозвілля у житті людини.
- •4. Психологія праці як галузь психологічного знання про працю та працівників.
- •5.Психологічні ознаки праці (є. О. Клімов).
- •3. Усвідомлений вибір застосування, удосконалення чи створення засобів, знарядь праці.
- •4.Усвідомлення міжлюдських, виробничих залежностей, відносин (живих та «опредмечених»).
- •6. Об'єкт та предмет психології праці.
- •7. Умови рівноваги в системі «суб'єкт праці - професійне середовище».
- •1. Професійний відбір:
- •2. Підбір праці до людини:
- •3. Формування професійно важливих якостей:
- •4. Створення засобів праці:
- •8.Характеристика основних ознак порушення рівноваги в системі «суб'єкт праці -професійне середовище».
- •2.Основні ознаки порушення рівновага в системі «суб»єкт праці-професійне середовище».
- •3.Засоби компенсації недоліків рівноваги:
- •9. «3Олоте правило» як система заходів організації взаємовідповідності в системі «суб'єкт праці - професійне середовище».
- •Компенсація за рахунок розвитку необхідних професійних якостей.
- •10.Навчальна і побутова діяльність як умови трудової професійної діяльності.
- •11.Міждисціплінарні зв'язки психології праці.
- •12. Задачі та наукові проблеми психології праці.
- •13. Значення професійної мотивації для людини
- •3 Головних мотива:
- •14. Основні етапи розвитку психології праці в країнах пострадянського простору.
- •15. Основні етапи розвитку психології праці за кордоном.
- •6. Психологія праці відома в сша сьогодні, як індустріальна психологія.
- •16. Працездатність як умова ефективності праці.
- •1. Сутність працездатності:
- •3. Зв»язок між працездатністю та ефективністю праці.
- •4. Психологічні аспекти підвищення працездатності людини
- •4.1. Необхідно враховувати загальні фази працездатності.
- •2.3. Необхідно також враховувати особливості:
- •17. Теоретичні та методологічні аспекти психотехнічних досліджень с. Г. Гелерштейна
- •18.Концепція людських відносин (Хоторнські експерименти).
- •19.Роль концепції «наукового менеджменту» у розвитку психології праці.
- •20.Потреби людини як суб'єкта професійної діяльності: види та методи дослідження.
- •21. Зарубіжна та вітчизняна психотехніка як рух, спрямований на психологізацію різних сфер людської практики.
- •3. Вітчизняна психотехніка.
- •4. Актуальні завдання психотехніці:
- •5. Сьогодні термін «психотехніка» практично не використовується.
- •22.Професія, спеціальність, кваліфікація: характеристика понять та їх співвідношення.
- •3. Кваліфікація.
- •23.Поняття «ергатична система», «ергатичні функції» (їх еволюція в історії людського суспільства, узагальнена класифікація).
- •24.Функціональні засоби праці: класифікація, характеристика та приклади.
- •25. Історична динаміка уявлень про працю і потребу людини в трудовій діяльності.
- •26.Класифікація професій за Дж. Холландом., особливості побудови та можливості застосування.
- •27. Класифікація професій та професійної придатності за Гуревичем.
- •28.«Формула професії»: будова та можливі варіанти застосування.
- •29. Методи визначення професійної придатності.
- •30.Задоволеність працею: сутність, чинники, види.
- •3. Види задоволеності:
- •31. Об’єкт праці та його основні різновиди.
- •32. Предмет праці та його основні характеристики.
- •33. Мета праці: ознаки та різновиди
- •34. Засоби, знаряддя праці та їх основні різновиди.
- •35. Характеристика умов праці.
- •36. Поняття професійно значимі (важливі) якості: класифікація та методи дослідження.
- •1. Тестів:
- •2. Моделювання ситуацій.
- •37.Поняття «професія» , «трудовий пост», «робоче місце»: їх характеристика та співвідношення.
- •38. Мотивація професійної діяльності.
- •4.Розвиток мотивації
- •39. Класифікація професій, психологічні ознаки її побудови та мета застосування ( Клімов є.О.).
- •40.Професіографія як засіб психологічного вивчення професій та професійної діяльності.
- •41.Методи психології праці.
- •1) Пізнавальні або дослідницькі методи-
- •2) Методи проектування та удосконалення трудової діяльності –
- •1.3. Методи психології праці (детальна характеристика)
- •1) Пізнавальні або дослідницькі методи;
- •42.Порівняльний аналіз типів і схем професіографування в залежності від мети застосування.
- •43.Професіограма професії та її структура.
- •44.Комплексний підхід у професіографуванні. Комплексні, універсальні, спеціальні та часткові професіограми.
- •45. Особливості аналітичного професіографування.
- •46.Роль біологічних ритмів організації праці та відпочинку працівника.
- •47. Методика «фотографія робочого дня»: цінність та обмеження застосування.
- •48. «Крива роботи» Крепеліна та її модифікація.
- •49.Фази працездатності: сучасний деталізований перелік та характеристика
- •2. Фази працездатності.
- •50. Універсальні критерії ефективності праці.
- •4.Соціально-психологічні фактори ефективності праці:
- •51. Характеристика психологічної мікросхеми праці.
- •3.Витрати.
- •52.Фактори та критерії продуктивності діяльності (за к.К.Платоновим)
- •Поняття функціональних станів та їх класифікація.
- •54. Працездатність як фазний процес.
- •55. Час роботи та час відпочинку
- •3. З метою попередження втоми необхідно використовувати спеціальний режим роботи та час відпочинку
- •56. Психологічні аспекти підвищення працездатності людини.
- •57.Класифікація психічних станів людини.
- •58.Праксичні стани людини.
- •3. Негативні праксичні стани.
- •59.Негативні праксичні стани людини.
- •60. Уявлення про працю в роботах видатних людей (Чернишевського, Герцена, Ломоносова та інших)
- •61.Умови діяльності як причини негативних праксичних станів.
- •2 Тип ситуації в системі:
- •62. Ступінь готовності до діяльності та праксичні стани
- •63. Втома: форми, причини виникнення, симптоми, способи зняття.
- •64.Стан монотонії: симптоми, фактори, способи долання.
- •65.Стрес у професійній діяльності: сутність, причини, види, способи долання.
- •66. Ознаки (критерії) професійної придатності людини
- •1. Сутність професійної придатності людини.
- •67. Характеристика основних напрямів трудової експертизи.
- •68. Динаміка професійної придатності людини
- •69. Індивідуально-психологічні фактори професійної придатності людини.
- •70. Методи визначення професійної придатності в трудовій експертизі.
15. Основні етапи розвитку психології праці за кордоном.
1.Засновником науки про трудову діяльність став американський інженер Ф.Тейлор, який почав перші досліди з наукової організації праці ще у 1882 році, а пізніше написав книгу "Менеджмент". Він надавав великого значення вивченню і раціоналізації трудових дій і висунув три положення щодо організації та управління виробничим процесом.
А). Необхідно здійснювати детальну розробку способів і прийомів трудової діяльності робітника на основі наукової організації праці, що передбачає вироблення законів, правил, формул, якими слід замінити особистіші судження окремих робітників. Це означає жорстку регламентацію і стандартизацію методів і прийомів ^ роботи, обов'язкове використання удосконалених знарядь, врахування умов праці, розмежування функцій планування і виконання, концентрацію ініціативи і управління в руках адміністрації виробництва.
Б).Слід зосередити увагу на чинниках мотивації, на суб'єктному ставленні робітника до власної трудової діяльності, на формуванні переконання робітника у корисності праці для себе. Основним стимулом праці визнаються передусім гроші, тобто економічні мотиви.
В).Головною є орієнтація не на маси, а на кожного конкретного працівника, на його антропологічні, психологічні особливості, до яких мають пристосовуватись знаряддя праці.
Система Тейлора відповідала соціально-економічним умовам виробництва США на початку XX століття, для яких були притаманні велика кількість емігрантів, етнічні і національні розбіжності, інтенсивна конкуренція та експлуатація робочої сили.
2.Послідовник Ф.Тейлора американський вчений Ф.Гільберт також надавав великого значення вивченню та раціоналізації робочих дій. Результати своєї роботи в цьому напрямку він узагальнив у 1911 році в книзі "Вивчення рухів. Досвід підвищення продуктивності праці робітника". Цінним у поглядах цих спеціалістів було переконання у необхідності проведення наукового аналізу системи трудових дій, вилучення з неї зайвих і неефективних операцій, розробки правильних прийомів праці.
3.Перед першою світовою війною здійснюються інтенсивні дослідження проблем набору робітників, їх професійної підготовки, розстановки на робочих місцях, чинників аварійності та нещасних випадків, факторів підвищення продуктивності праці, які проводяться в межах індустріальної психології, промислової психології, прикладної психології, психотехніки такими зарубіжними спеціалістами, як В.Штерн, Г.Мюнстерберг, О.Ліпман та ін. Саме німецький психолог В.Штерн запропонував у 1903 році термін "психотехніка", а Г.Мюнстерберг докладно визначив завдання і методи психотехніки. О.Ліпман використовував у створеному ним у 1910 році в Берліні Інституті практичної психології опитувальний аркуш з мстою профорієнтації і профвідбору працівників.
-Термін психотехніка запровадив у 1903 р. німецький психолог В.Штерн.
-Перша спроба оформлення психотехніки як науки була зроблена Г.Мюнстербергом у 1908. Видана книга Г. Мюнстерберга "Психологія та промислова ефективність" (1913 р.), 1 1914 та 1924 видані книга «психологія та економічне життя»
-Була започаткована в багатьох індустріальних країнах на початку 20 ст.
-Якщо тейлоризм виходив із задач техніки, то психотехніка виходила із психології
-Цей напрямок відображав, насамперед, практичну спрямованість психології, її прикладний характер, на відміну від напрямку, який був пов'язаний з чисто теоретичною психологією.
4. У 20-30-х роках 20 століття у США відбулася переоцінка людського чинника в організації виробництва. Значний внесок у цей процес зробив професор Гарвардської ділової школи Е. Мейо. Почавши свою роботу у 1923 році і вивчаючи причини плинності робочої сили на текстильних підприємствах, він встановив, що головними серед них були не умови праці, а відсутність зв'язків між робітниками під час робочої зміни. Вчений запропонував обов'язкові паузи для відпочинку працівників, встановлення ділових і дружніх зв'язків між ними, позавиробниче спілкування тощо. Завдяки цьому, на думку Е.Мейо, відбувалась "трансформація орди одиначок у соціальну групу". Це підтвердилось у всесвітньо відомих хауторнських експериментах (в м. Хауторні в США знаходились підприємства Чикагської електротехнічної компанії). Головним чинником підвищення продуктивності праці в цих експериментах було визнано згуртованість групи, її високий корпоративний дух, що виявлявся в активному спілкуванні, у допомозі хворим колегам тощо.
Було констатовано, що на трудову поведінку людей впливають не стільки самі по собі зміни фізичного довкілля, скільки соціальне середовище, його сприйняття та інтерпретація, стосунки між людьми у праці та поза нею. Так склалась відома теорія людських відносин у трудовій діяльності.
5.Подальший розвиток психології праці відбувався в умовах науково-технічної революції (50-70 р.20 ст.), коли з'явилися складні технічні установки, авіаційні і космічні системи, комп'ютерні та інформаційні технології, що призвело до появи нових професій, зокрема, оператора.
6. Зараз відбувається продовження вивчення цих проблем. Зокрема, актуальними стають проблеми психології праці в командах, в віртуальних організаціях, проблеми психології стресу, синдрому професійного вигорання та ін.