Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pytan_ispyt_gidrologiya_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
234.5 Кб
Скачать
  1. Коефіцієнт вологообігу, його величина для окремих регіонів світу.

Важливою характеристикою внутрішньоматерикового вологообігу є відношення зовнішніх і внутрішніх (місцевих) опадів Хл/Хг або відношення всіх опадів X до зовнішніх Х/ХА. Останню величину називають коефіцієнтом волого обігу КВ^Х/ХА=(ХА+Х2)/ХА.Цей коефіцієнт показує, скільки разів принесена ззовні волога в процесі вологообігу випадає у вигляді опадів доти, поки атмосферна циркуляція і річковий стік не винесуть її за межі даної території. Очевидно, що при малій кількості внутрішніх опадів коефіцієнт вологообігу близький до одиниці, а при великому значенні їх - більший за одиницю. Коефіцієнт вологообігу пропорційний лінійним розмірам території. Підраховано, що він для окремих материків становить: Європа - 1,42; Азія - 1,62; Африка - 1,42; Північна Америка - 1,54; Південна Америка - 1,68; Австралія - 1,14. Через складові вологообігу (опади, стік, випаровування) здійснюється основний зв'язок процесу вологообігу атмосфери з процесами,що відбуваються на земній поверхні. Вода, яка в процесі вологообігу надійшла на сушу, виконує велику роботу: руйнує поверхню суші, переносить і акумулює уламковий матеріал, вимиває ґрунти, переносить солі тощо. Без вологообігу неможливий обмін речовин у природі.

  1. Річка. Її складові частини та морфометричні показники.

Річкою називається водний потік (водотік), що протікає в природному руслі і живиться водами поверхневого та підземного стоку свого басейну. До річок відносять лише постійні і порівняно великі водотоки з площею басейну не менше 50 км2.Річка, що впадає в один із таких водних об'єктів, називається головною, а річки, які впадають в неї, - її притоками. Сукупність усіх річок, які скидають свої води через головну річку в океан, море чи озеро, називається річко-

вою системою або річковою сіткою. Річки, озера, болота, яри певної території складають гідрографічну сітку цієї території. За різними ознаками річки розподіляються на типи. Так, за розміром басейну річки поділяють на великі, середні й малі. До великих відносять річки з площею басейну понад 50 тис. км2, до середніх - у межах 2000-50 тис. км2, до малих - менше 2000 км2. Малі річки з невеликою площею басейну (до 50 км2) називають струмками. Кожен річковий басейн описується певними морфометричними характеристиками: площею (Р, км2), довжиною (Д км), середньою та максимальною шириною (Всер, -Вмако, км), середньою висотою (Н, м), похилом басейну (І, %о) тощо. Площа басейну - де площа, обмежена вододільною лінією. Довжина басейну, або його вісь, - це відстань по прямій від гирла річки до найвіддаленішої точки басейну. Якщо басейн вигнутий чи складної форми, то пряма лінія замінюється на ламану, яка повторює контури русла. Максимальна ширина басейну визначається як довжина прямої, перпендикулярної до довжини басейну в його найширшому місці. Середня ширина басейну -це відношення площі басейну до його довжини. Похил басейну обчислюється за формулою І=Н1-Н2/D, де Ні і Н2 - абсолютна відмітка поверхні басейну відповідно у верхній і нижній його частинах, D-довжина басейну.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]