30. Класифікації гідрологічних прогнозів.

Прогноз є попередньою оцінкою майбутнього стану явищ та подій. За завчасністю виділяють прогнози:• короткострокові - прогноз майбутнього режиму водного об'єкта на період до 2 діб після випуску прогнозу; • прогнози середньої завчасності - від 2 до 10 діб; • довгострокові - понад 10 діб; • сезонні - на період у кілька місяців; • гідрологічне попередження - екстрене повідомлення про очікуване небезпечне або стихійне гідрологічне явище.За явищами, які передбачаються, гідрологічні прогнози можна поділити на дві великі групи: а) прогнози водного режиму (об'єму стоку води, середніх витрат за певні періоди (сезони), екстремальних значень рівнів та витрат води, прогнози перебігу стоку, тобто послідовності зміни рівнів та витрат води на період завчасності через певні часові проміжки тощо); б) прогнози льодових явищ (поява льоду на водоймах, замерзання річок і водосховищ, наростання товщини льоду, скресання річок тощо).

31. Основні водокористувачі в Україні.

Річки широко використовуються галузями економіки держави. Основними користувачами їхніх вод є промисловість, комунальне й сільське господарство, теплова та атомна енергетика, гідроенергетика, річковий транспорт, рибне господарство тощо. Головними забруднювачами водних ресурсів є комунальне та сільське господарство, хімічна, металургійна та добувна промисловість. На зношених колекторах міських каналізацій часто виникають аварії, внаслідок яких неочищені стічні води скидаються в річки і моря. Сільське господарство забруднює водні ресурси в основному за рахунок стічних вод ферм тваринницьких комплексів та цукрових заводів, розташованих на берегах річок, а також за рахунок фільтрації та змиву мінеральних добрив та пестицидів із сільськогосподарських угідь. Екологічно небезпечними джерелами забруднення водних ресурсів є фільтруючі накопичувачі, необладнані звалища промислових і побутових відходів.

32. Гирлові процеси.

У нижніх частинах річок руслові процеси розвиваються в умовах, пов'язаних із взаємодією морських та річкових вод, тому вони отримали назву гирлових процесів. Ділянки річок, на яких проявляється вплив моря, називаються гирловими областями. Верхня межа їх знаходиться на відстані прояву згінно-нагінних явищ та припливів і відпливів. За формою та іншими ознаками розрізняють кілька типів дельт. Так, дельти виповнення виникають у тих випадках, коли річка впадає в яку-небудь затоку або бухту. Така дельта нарощується, наноси заповнюють захищену від хвилювання бухту. Висунуті дельти виникають на відкритих берегах з опуклістю, спрямованою в море. Лопатеві дельти утворюються при великій кількості наносів. У цьому випадку дельта росте вузькими і довгими акумулятивними валами за рахунок розвитку пригирлових кіс. Дзьобоподібні дельти -збільшується довжина пригирлових кіс, форма яких нагадує дзьоб птаха. Складні дельти виникають при злитті двох дельт.

33. Річкові наноси, їх формування, класифікація.

Річковими наносами називають тверді частинки, які перемішує потік, і вони утворюють руслові та заплавні відклади. Наноси формуються в результаті водної ерозії. Наноси - це уламки гірських порід або частинки ґрунтів, розміри яких можуть змінюватися в широких межах.(крупні, середні, дрібні). Із загальної кількості частина наносів переноситься водами річок у завислому стані, а частина перетягується по дну. Залежно від цього річкові наноси поділяються на завислі і донні (тягнені).