Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pytan_ispyt_gidrologiya_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
234.5 Кб
Скачать
  1. Які фази виділяють у льодовому режимі замерзаю­чих річок та які льодові утворення їм властиві?

Зміна в часі процесів виникнення, розвитку і руйнування льодових утворень на річках називається льодовим режимом. У льодовому режимі замерзаючих річок виділяють три фази: за-

мерзання, льодостав і скресання. Замерзання річок, як і інших водних об'єктів, розпочинається з появи на них після охолодження поверхні води до 0 °С і нижче перших льодових утворень у вигляді сала, заберегів, сніжури, внутрішньоводного і донного льоду, шуги, льодоходу. Сало - льодові утворення у вигляді льодових голок на поверхні води, які при замерзанні нагадують плями захололого жиру сірувато-свинцевого кольору (звідси й назва); можливе також утворення шару суцільного тонкого льоду. Забереги - смуги тонкого нерухомого льоду, який утворюється вздовж берегів річок перед їх замерзанням; забереги бувають первинні, постійні, наносні та залишкові. Сніжура (сніжниця) - плаваючий у воді у вигляді кашоподібної маси сніг; утворюється при випаданні значної кількості снігу на охолоджену водну поверхню.На багатьох річках перед початком льодоставу утворюється внутрішньоводний лід - непрозора губчаста льодова маса, що складається з хаотично зрослих між собою кристаликів льоду. Шугою називаються льодові утворення у вигляді накопичень пухкого льоду, який утворюється з внутрішньоводного льоду, що сплив на поверхню, із включенням сніжури, дрібного льоду, заберегів, сала. Льодохід - рух льоду (крижин) на річках. Після початкових льодових утворень настає льодостав. Льодостав - період, протягом якого на річках та інших водних об'єктах стоїть нерухомий льодовий покрив; льодоставом називають також процес утворення суцільного льодового покриву на поверхні річки тощо. З настанням весни, після переходу температури повітря через 0 °С у бік підвищення, біля берегів під впливом нагрівання ґрунту і стікання талих вод зі схилів, а також із підвищенням рівня води в річці утворюються прибережні смуги чистої води - закраїни. Місцями в льодовому покриві з'являються промоїни й проталини. При весняному льодоході, на відміну від осіннього, можливі значні затори льоду (переважно на крутих поворотах, у звуженнях русел, біля гідротехнічних і інших споруд).

  1. Як обчислюється енергія і робота річок?

Енергія річки на будь-якій ділянці довжиною Ь км при падінні на цій ділянці НМ і середній витраті води £) м3/с за одиницю часу дорівнює А = 1000Н*Q, кгс-м. Величина секундної енергії на даній ділянці річки, переведена в кіловати, називається потужністю брутто або кадастровою потужністю. Оскільки 1 квт дорівнює 102 кгс м, то потужність на цій ділянці річки в кіловатах становить 9.81* Q * H,кВт. Вода в річках на початку свого руху має значні запаси потенційної енергії, але під час руху до моря витрачає цю енергію майже повністю (на тертя між частками води та об дно і береги річки, на перенесення наносів у завислому стані і пересування їх по дну, на перенесення речовин у розчиненому стані тощо). У результаті цієї роботи відбуваються процеси ерозії та акумуляції наносів, що призводить до зміни форми земної поверхні і глибин річкових русел. Щороку всі річки земної кулі виносять у моря 45000 км3 води. Якщо прийняти, що середнє перевищення суші над рівнем океану становить 875 м, то можна підрахувати роботу всіх річок: А = 45000 • 10003 • 1000 • 875 = 39,4 • 103 кгс-м. де 10003 і 1000 - перевідні коефіцієнти до єдиної розмірності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]