- •Ізотопний склад води.
- •Особливості будови молекули води та її структури.
- •Фазові переходи між агрегатними станами води.
- •Аномальні властивості води.
- •Що характеризує рН води?
- •Що зумовлює високу розчинну здатність води?
- •Основні чинники формування хімічного складу води.
- •Основні групи розчинних речовин в природних водах.
- •Основні показники вмісту органічних речовин у воді.
- •Розподіл води на земній кулі по окремих частинах гідросфери.
- •Кругообіг води на Землі, рушійні сили та види.
- •Області зовнішнього та внутрішнього стоку, їх розподіл.
- •Рівняння водного балансу, види рівнянь для окремих ланок глобального кругообігу води.
- •Загальна схема внутрішньоматерикового вологообігу.
- •Коефіцієнт вологообігу, його величина для окремих регіонів світу.
- •Річка. Її складові частини та морфометричні показники.
- •Яка різниця між гідрографічною та річковою сіткою, басейном та водозбором річки?
- •Основні джерела живлення річок, зміна співвідношень між ними в різних природних зонах.
- •Водний режим річок.
- •Рівень води в річці, вимірювання рівнів води.
- •Види руху води річок, зміна швидкості протікання води по поперечному перерізу русла.
- •Формування стоку річок. В яких одиницях він подається та як обчислюються витрати води?
- •Особливості формування максимального та мінімального стоку річок.
- •Формування термічного режиму річок.
- •Які фази виділяють у льодовому режимі замерзаючих річок та які льодові утворення їм властиві?
- •Як обчислюється енергія і робота річок?
- •Класифікації гідрологічних прогнозів.
- •Основні водокористувачі в Україні.
- •Гирлові процеси.
- •Річкові наноси, їх формування, класифікація.
- •Руслові процеси, основні фактории, що їх зумовлюють.
- •Як утворюються селі? Назвіть їх типи, основні характеристики.
- •Які бувають річкові води за ступенем їхньої мінералізації?
- •Назвіть стадії розвитку водосховищ як водних об'єктів.
- •Які показники характеризують фізичні і воднофільтраційні властивості гірських порід?
- •Які водні ресурси має Україна та як ними забезпечені окремі регіони?
- •Які основоположні принципи використання й охорони водних ресурсів вам відомі?
- •В яких об'ємах використовуються водні ресурси України основними водокористувачами?
- •Що розуміють під забрудненням, засміченням і виснаженням вод?
- •Заходи для охорони водних ресурсів України.
Які фази виділяють у льодовому режимі замерзаючих річок та які льодові утворення їм властиві?
Зміна в часі процесів виникнення, розвитку і руйнування льодових утворень на річках називається льодовим режимом. У льодовому режимі замерзаючих річок виділяють три фази: за-
мерзання, льодостав і скресання. Замерзання річок, як і інших водних об'єктів, розпочинається з появи на них після охолодження поверхні води до 0 °С і нижче перших льодових утворень у вигляді сала, заберегів, сніжури, внутрішньоводного і донного льоду, шуги, льодоходу. Сало - льодові утворення у вигляді льодових голок на поверхні води, які при замерзанні нагадують плями захололого жиру сірувато-свинцевого кольору (звідси й назва); можливе також утворення шару суцільного тонкого льоду. Забереги - смуги тонкого нерухомого льоду, який утворюється вздовж берегів річок перед їх замерзанням; забереги бувають первинні, постійні, наносні та залишкові. Сніжура (сніжниця) - плаваючий у воді у вигляді кашоподібної маси сніг; утворюється при випаданні значної кількості снігу на охолоджену водну поверхню.На багатьох річках перед початком льодоставу утворюється внутрішньоводний лід - непрозора губчаста льодова маса, що складається з хаотично зрослих між собою кристаликів льоду. Шугою називаються льодові утворення у вигляді накопичень пухкого льоду, який утворюється з внутрішньоводного льоду, що сплив на поверхню, із включенням сніжури, дрібного льоду, заберегів, сала. Льодохід - рух льоду (крижин) на річках. Після початкових льодових утворень настає льодостав. Льодостав - період, протягом якого на річках та інших водних об'єктах стоїть нерухомий льодовий покрив; льодоставом називають також процес утворення суцільного льодового покриву на поверхні річки тощо. З настанням весни, після переходу температури повітря через 0 °С у бік підвищення, біля берегів під впливом нагрівання ґрунту і стікання талих вод зі схилів, а також із підвищенням рівня води в річці утворюються прибережні смуги чистої води - закраїни. Місцями в льодовому покриві з'являються промоїни й проталини. При весняному льодоході, на відміну від осіннього, можливі значні затори льоду (переважно на крутих поворотах, у звуженнях русел, біля гідротехнічних і інших споруд).
Як обчислюється енергія і робота річок?
Енергія річки на будь-якій ділянці довжиною Ь км при падінні на цій ділянці НМ і середній витраті води £) м3/с за одиницю часу дорівнює А = 1000Н*Q, кгс-м. Величина секундної енергії на даній ділянці річки, переведена в кіловати, називається потужністю брутто або кадастровою потужністю. Оскільки 1 квт дорівнює 102 кгс м, то потужність на цій ділянці річки в кіловатах становить 9.81* Q * H,кВт. Вода в річках на початку свого руху має значні запаси потенційної енергії, але під час руху до моря витрачає цю енергію майже повністю (на тертя між частками води та об дно і береги річки, на перенесення наносів у завислому стані і пересування їх по дну, на перенесення речовин у розчиненому стані тощо). У результаті цієї роботи відбуваються процеси ерозії та акумуляції наносів, що призводить до зміни форми земної поверхні і глибин річкових русел. Щороку всі річки земної кулі виносять у моря 45000 км3 води. Якщо прийняти, що середнє перевищення суші над рівнем океану становить 875 м, то можна підрахувати роботу всіх річок: А = 45000 • 10003 • 1000 • 875 = 39,4 • 103 кгс-м. де 10003 і 1000 - перевідні коефіцієнти до єдиної розмірності.