- •42) Виникнення свідомості і ії суспільна природа.
- •43) Пізнання як предмет філософського аналізу.
- •44) Діалектика суб’єкта й об’єкта процесу пізнання.
- •45) Історичні типи пізнавальної діяльності.
- •46) Об’єктивність істини. Істина як процес. Основные концепции истины.
- •Истина как процесс.
- •Проблема объективности истины.
- •47) Форми і методи наукового пізнання.
- •48) Об’єктивне і суб’єктивне в історичних процесах.
- •49) Суспільство в історичному й аксіологічному вимірі.
- •50) Сутність людини. Природне (біологічне) і суспільне в людині.
- •51) Людство як суб’єкт історії.
- •52) Релігія як предмет дослідження.
- •53) Предмет релігієзнавства і його структура.
- •Предмет религиоведения
- •54) Види релігієзнавства.
- •55) Походження та історичні типи релігій.
- •56) Принципи і система класифікації релігій. Классификация религий включает:
- •Принципы классификации религий: нормативные, географические, этнографические и лингвистические принципы, философские, морфологические, феноменологические классификации. Нормативные принципы
- •Географические принципы
- •Этнографические и лингвистические принципы
- •Философские классификации
- •Морфологические классификации
- •Феноменологические классификации
- •57) Ранні форми релігії, їхні риси й особливості.
- •Тотемизм
- •Фетишизм
- •Анимизм
- •Мифология
- •58) Поняття народнісно-національної релігії (паниеізм).
- •59) Загальна характеристика доктринальних і культових особливостей джайнізму, сикхізму, зороастризму (парсизму, маздеїзму).
- •61) Буддизм. Основні напрямки і регіональні форми буддизму.
- •62) Християнство.
- •63) Основні напрямки християнства.
- •64) Суспільно-історичні умови виникнення і поширення ісламу.
- •65) Сучасна релігійна ситуація в Україні.
- •66) Предмет і значення логіки.
- •Логические законы.
- •67) Поняття. Логічні операції з поняттями.
- •68) Класифікація і види понять.
- •69) Судження.
- •70) Види суджень.
- •71) Судження якості.
- •72) Судження кількості.
- •73) Судження неодмінності.
- •74) Судження модальності.
- •75) Умовиводи.
- •76) Основні види умовиводів.
- •77) Безпосередні умовиводи.
- •78) Простий категоричний силогізм (пкс).
- •79) Дедуктивні і індуктивні умовиводи.
- •80) Складні силогізми.
80) Складні силогізми.
Сложный силлогизм (полисиллогизм) – это сцепление ряда силлогизмов таким образом, что заключение одного становится посылкой другого силлогизма и т.д.. Всякое научное мышление в развернутой или скрытой форме представляет собой полисиллогизм, вытекающий из целой системы умозаключений.
Отличают особый вид сложного силлогизма – сорит, состоящий из сокращенных силлогизмов. В сорите приводится только последнее заключение, а все промежуточные опускаются. Общая формула сорита такова: А-В, В-С, С-Д, следовательно, А-Д. Видно, что здесь прослеживается стойкая цепь причин и следствий, от чего обоснованность вывода усиливается, он становится особенно убедительным. Сложно-сокращенный силлогизм, в котором посылками служат энтимемы, называетсяэпихейрема. Схема эпихейремы такова:
М есть (не есть) Р, так как она есть (не есть) N, |
S есть М, так как оно есть О |
S есть (не есть) Р. |
Например:
Ни одна птица не примат, так как ни одна птица не млекопитающее. |
Данные особи – птицы, так как они имеют перьевой покров. |
Данные особи не приматы. |
Каждая эпихейрема может быть превращена в сорит, если ее посылки превратить в полные силлогизмы и расположить их определенным образом.