Аналіз загальновиробничих витрат, тис. Грн..

№ за п	Стаття витрат	Сума витрат		Затрати по плану в перерахунку на фактичний випуск продукції	Відхилення від плану
		план	факт		загальне	В тому числі за рахунок
						Обсягу випуску	Рівня витрат
1	Заробітна плата та відрахування з неї	24280	24134	24763	-146	+483	-629
2	Матеріали	9440	9520	9628	+80	+188	-108
3	Амортизація	1447	1447	1447	-	-	-
4	Інші	27370	27349	27912	-21	+542	-563
	Всього	62537	62450	63750	-87	+1213	-1300

Дані таблиці свідчать, що загалом протягом звітного періоду по загальновиробничим витратам на ПАТ «ЦГЗК» була здійснена економія в сумі 87 тис. грн., що є значним резервом зниження собівартості руди. До того ж така ситуація пов’язана зі зміною рівня витрат, і зовсім мало залежить від зміни обсягу продукції. І це не дивно, адже загально шахтні витрати належать до умовно-постійних. Також слід зазначити, що економія сталася лише за рахунок зменшення статті заробітної плати та нарахувань на неї. інших витрат.

Як видно з проведених розрахунків одним з основних резервів зниження собівартості продукції є зниження матеріальних витрат. Тому цьому напрямку необхідно приділити особливу увагу. Практично всі функціональні служби підприємства, які аналізують порядок використання матеріальних ресурсів та розробляють відповідну політику управління ними, мають потребу в системі нормативних (стандартних) витрат (“standard cost”): служба маркетингу – для прийняття рішень про замовлення матеріальних ресурсів; служба менеджменту – для контролю витрат матеріальних ресурсів через аналіз відхилень, бухгалтерія – для оцінки матеріальних запасів.

До факторів, що сприяють зниженню матеріальних витрат на виробництво продукції, відносять: зменшення ваги виробів та питомої витрати матеріалів; скорочення неминучих втрат та використання відходів і побічних продуктів у технологічному процесі; утилізацію вторинних ресурсів; заміну натуральних матеріалів штучними.

Важливим напрямком аналізу можливостей мобілізації резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є аналіз обґрунтованості та дотримання норм витрачання матеріалів, який базується значною мірою на нормативному обліку витрат.

Завдання аналізу обґрунтованості норм витрачання матеріалів полягає у вивчені стану існуючих базових та поточних стандартів, динаміки їх змін та рівня напруженості. Зіставляючи нормативну калькуляцію, складену за поточними нормами витрачення матеріалів, з плановою (базовою), визначають стан нормування та ефективність роботи технічних служб підприємства щодо зниження матеріальних витрат.

Завданням аналізу дотримання норм витрачання матеріальних ресурсів є контроль за нормами витрачання матеріалів через виявлення відхилень фактичного витрачання від відповідних нормативів для виявлення причин таких відхилень та їх конкретних винуватців.

Аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва полягає у визначенні динаміки суми відходів. Якщо протягом кількох періодів за постійного витрачання матеріалу, але за різних варіантів технології обробко (або з інших причин) величина втрат зростає, то це свідчить про не прогресивність норми та низький рівень роботи служби виробничого менеджменту.

Отже, основними напрямками аналізу можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є:

а) аналіз динаміки коефіцієнта використання матеріалів за калькуляційними групами або виробами та прийняття управлінських рішень щодо зниження матеріальних витрат;

б) аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва, виявлення причин та винуватців, визначення впливу відхилень на собівартість продукції, пошук резервів підвищення рівня раціонального використання матеріальних ресурсів;

в) аналіз норм витрачення матеріалів через порівняння їх (для оцінювання якості та конкурентоспроможності технологічного процесу ) з показниками інших підприємств, що випускають аналогічну продукцію.

Завданням управління матеріальними запасами, яке здійснюється спільними зусиллями служби маркетингу та бухгалтерії, є розробка політики за допомогою котрої можна мінімізувати обсяги запасів та досягти оптимальних вкладень капіталу в матеріальні цінності. Отже, завдання прогнозування й управління запасами розглядається як невід^,ємна частина комплексного проекту, який включає аналіз фінансового стану підприємства та кон’юнктурні й маркетингові дослідження. Тільки тоді методи управління запасами матимуть найбільшу ефективність.

У теорії управління запасами розроблено спеціальні моделі для визначення економічного обґрунтованого обсягу замовлення матеріальних цінностей. Однією зі спрощених моделей управління матеріальними запасами є модель EOQ (The economic ordering quantity model):

Для розв’язання матеріальних ресурсів розробляють відповідні алгоритми. Основними алгоритмами аналізу матеріальних ресурсів є :

1. алгоритм аналізу стану виробничих запасів;

2. алгоритм контролю ефективності формування портфеля договорів на поставки матеріальних ресурсів;

3. алгоритм контролю за витрачанням матеріальних ресурсів.

Алгоритм аналізу матеріальних ресурсів за наявності відповідних умов, а саме: за наявності структури вхідної і вихідної інформації, системи класифікаторів номенклатури виробничих запасів, постачальників та споживачів матеріалів, а також приклад них програм, дають змогу з допомогою комп’ютера розв’язувати весь комплекс завдань управління матеріальними запасами.

В арто зазначити, що необхідною передумовою ефективності оперативного аналізу стану матеріальних запасів є використання комп’ютерних технологій збирання, обробки та зберігання економічної інформації. Брак на більшості українських підприємств комп’ютерного складського обліку виробничих запасів стримує впровадження в практику господарювання сучасних методів оперативного аналізу та управління матеріальними запасами.

Тому можна констатувати, що розглянута динаміка і структура витрат, розраховані і проаналізовані коефіцієнти ефективного використання матеріалів, а також розраховані резерви зниження суми матеріальних витрат по агломерату, що дозволить зменшити собівартість на 8 %.

Дані бухгалтерського обліку оформляють і групують інформацію для подальшої обробки, тобто на підставі зібраної інформації проводять економічний аналіз відповідного об’єкту і розробку заходів щодо покращення діяльності підприємства. В даній дипломній роботі було проведено аналіз ефективності використання виробничих запасів та підрахування резервів зниження матеріальних витрат.

Матеріальні витрати є складовою собівартості продукції, тому аналізу загальної тенденції витрат було приділено немало уваги. На підставі статистичних даних діяльність гірничо-збагачувальних комбінатів. Аналізуючи статичні данні було з’ясовано, що відносні показники (витрати на 1т), що витрати мають тенденцію до зниження ( з 95,67 грн. до 86,43 грн.). І серед інших підприємств цей показник найнижчий (крім Ордженікідзівського ГЗК). Відповідно змінювалась рентабельність виробництва. Якщо порівняти даний комбінат з середніми по промисловості, то вони краще, що свідчить про ефективну роботу виробництва.

На наступному етапі аналізу була розглянута структура витрат. Розглядаючи структуру витрат було відмічено, що комбінат є матеріалістичним, тобто більшу частину витрат складають матеріальні витрати.

Якщо в цілому по промисловості матеріали складають 64,1%, то на Південному ГЗК ця доля, що більша (75,7%). Таким чином, одним з основних компонентів зниження собівартості є матеріальні витрати. Тому на наступному етапі аналізу були розраховані коефіцієнти їх ефективного використання.

Одним з основних коефіцієнтів ефективності використання матеріалів є матеріаломісткість. Цей показник протягом знизився на 0,0199п, що складає в 2011р.- 0,6283 к. Проведені розрахунки свідчать про позитивні напрямки роботи комбінату. Методом ланцюгових підстановок було проведено факторний аналіз впливу матеріальних витрат і товарної продукції на матеріаломісткість. По даним розрахунків було з’ясовано, що два фактори позитивно вплинули на зниження матеріаломісткості (0,0722 і 0,0199 відповідно).

На наступному етапі були проаналізовані матеріальні витрати по основним видам продукції (конценрат, агломерат). На суму матеріальних витрат впливають два фактори: фактор “норм” і фактор “цін”, так як кількість помножена на ціни і визначає суму витрат.

Методом ланцюгових проведено фактичний аналіз по кожному виду продукції. Так по концентрату матеріальні витрати на 1т. знизились на 8,518 грн., в том числі зменшення норм витрачання призвело до зниження витрат на 3,259 грн., а зниження ціни дозволило знизити витрати на 5,259грн.

По агломерату в цілому відбулося зменшення витрат на 6,499 грн., в том числі за розрахунок “норм витрат” зменшилися на 1,179 грн, а зниження цін дозволило витрати на 7,678 грн. На останньому етапі економічного аналізу на підставі раніше проведених розрахунків біли підраховані резерви зниження собівартості за рахунок зниження матеріальних витрат. При підрахунку резервів слід засвідчити, що з факторів впливі на матеріальні витрати ( фактор “норм”, фактор “цін”), слід брати тільки перевитрати по фактору “норм”, так як це внутрішній фактор і він є повністю в комбінації підприємства, а цінова політика – це зовнішній фактор. По концентрату перевитрат по фактору “норм” по окремим видам матеріалів не виявлено, тому тут резервів не виявлено.

По агломерату є перевитрати матеріальних витрат виходячи із кількості списаних матеріалів (по концентрату, газ доменний) перемноживши ці перевитрати на фактичний обсяг виробництва знаходимо резерв зниження собівартості.

- аглоруди: 2,592 х 341000 = 883 872

- штиб: 6,277 х 341000 = 2140457

- газ доменний: 0,136 х 341000 = 46376

разом : 3070705 грн.

Тому сума резерву складає ≈ 9 % собівартості агломерату.

Таким чином незважаючи на де які тенденції в динаміці і собівартості продукції та матеріальних витрат на підприємстві ще є резерви зниження витрат, якщо дотримуватись норм використання окремих матеріалів.