6. Коригування плану.

Під час проведення аудиту його загальний план і програма повинні перегля­датися та уточнюватися аудитором. Аудитор має постійно уточнювати свої плани, оскільки існує ймовірність зміни умов або напрямів аудиту, а та­кож можливість отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур порів­няно з тим, що раніше передбачались.

Отже, на цьому етапі аудиту були визначені питання щодо розрахунку попереднього аудиторського ризику не виявлення помилок, який дорівнює 19%, визначена стратегія проведення аудиторської перевірки обліку використання виробничих запасів, розрахований рівень суттєвості, були розглянуті питання щодо укладання договору на проведення аудиту та складання плану, програми перевірки.

3.2Аналіз витрат виробництва і собівартості готової продукції

На наступному етапі аналіз по статистичним даним розглянемо структуру витрат і розглянемо, яку питому валу вони заміняють матеріальні витрати в собівартості продукції підприємства.

Аналізуючи показники таблиці можна відмітити, що всі підприємства є матеріаломісткими, так як в собівартості продукції займають найбільшу частину. В цілому по підприємству матеріали складають 67,1% в структурі витрат і серед всіх розглянутих комбінатів ПАТ «ЦГЗК» має найбільш питому вагу матеріалів в собівартості продукції (95,7%).

Тому аналізу матеріальних витрат на комбінаті треба приділити особливу увагу. Витрати на виробництво всієї товарної продукції планують та обліковують за двома напрямками: за економічними елементами і за статтями калькуляції. Елементи витрат – це однорідні за своїм економічним змістом витрати. До них відносять сировину і матеріали, паливо, енергію, заробітну плату, амортизацію, відрахування на соціальне страхування та ін. Планування витрат за економічними елементами дає змогу пов’язати їх з іншими розділами плану: планом матеріально-технічного постачання, фондом заробітної плати, планом зростання ефективності виробництва, балансом надходжень і витрат тощо.

Аналіз витрат за економічними елементами уможливлює, у свою чергу, вивчення їхнього складу, питомої ваги кожного елемента, частку живої і уречевленої праці в загальних витратах на виробництво. Порівнювання фактичної структури витрат за кілька періодів виявляє динаміку і напрямок зміни окремих елементів, матеріаломісткості, фондомісткості, енергоємності, трудомісткості, собівартості продукції і вплив технічного прогресу на структуру витрат.

За даними форми № 2 (додаток Е) в таблиці 3.1 розглянемо структуру витрат по аналогічним елементам за 2 роки.

Таблиця 3.1.

Аналіз структури витрат по ПАТ «ЦГЗК»

№	Статті витрат	2010р.			20011р.			Відхилення
		Тис.грн		%	Тис.грн		%	Тис.грн		%
1	2	3	4		5	6		7	8
1	Матеріальні витрати	626174	76,61		563442	48,78		-62732	-27,83
2	Виплати на оплату праці	47696	5,84		69312	6,0		+21616	+0,16
3	Відрахування на соцзаходи	16839	2,06		26267	2,27		+9428	+0,21
4	Амортизація	67352	8,24		88919	7,70		+21567	-0,54
5	Інші витрати	59261	7,25		407113	35,25		+347852	+28,00
Разом		817322	100		1155053	100		+337731	-

Дані таблиці 3.1 свідчать, що всі витрати протягом року зросли, але нас цікавлять в даній темі матеріальні витрати. За рік сума матеріалів знизилася як в абсолютному так і у відносному виражені.

Нормативні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції, на певну послугу та на певний обсяг випуску продукції є ключовим елементом у системі управління й аналізу використання матеріальних запасів, бо тільки порівняно з ними підприємство може визначити ефективність і доцільність фактичних витрат. На наступному етапі проведемо аналіз матеріальних витрат. Визначаємо, що зміна суми матеріальних витрат є наслідком дії таких причин, як зміна обсягу виробленої продукції та її структури (К), зміна норм витрачання матеріалів на одиницю продукції (Рⁿ), а також зміна ціни одиниці матеріалу (Цⁿ). У свою чергу, заміна обсягу товарної продукції залежить від кількості одиниць виробленої продукції, її структури (К) та рівня відпускних цін на продукцію (Ц_т).

Отже, на зміну матеріаломісткості може вплинути кожний з цих факторів або їх сукупність. Для розрахунку вплив факторів планові показники матеріальних витрат та вартості товарної продукції перераховуються на фактичні, а саме:

а) для визначення впливу зміни структури асортименту і, як наслідок, зміни обсягу продукції проводять умовний розрахунок за формулою, але замість К беруть фактичний обсяг випуску (К_ф):

∑ (К_ф х Рⁿ х Цⁿ )

Мм₁ = -------------------------- (3.1)

∑ К_ф х Ц _т0 )

Таким чином розрахунок показує, яким був би рівень матеріаломісткості, коли б за фактичного обсягу випуску збереглися всі планові показники, тобто Мм₁ – це планована матеріаломісткість, перерахована на фактичний обсяг виробництва;

б) для визначення впливу зміни норм витрачання матеріалів ( або зміни матеріаломісткості окремих виробів) проводиться умовний розрахунок за формулою, у яку підставляють фактичну норму витрачання матеріалів, елемінуючи при цьому вплив попереднього фактора (К):

∑ (К_ф х Рⁿ х Цⁿ )

Мм₂ = -------------------------- (3.2)

∑ К_ф х Ц _т0 )

Цей розрахунок показує, яким був би рівень матеріаломісткості за фактичного обсягу виробництва та фактичного витрачання матеріалів, але запланованих цін на матеріали та продукцію;

в) для визначення впливу зміни цін на придбані матеріальні ресурси, в умовний розрахунок матеріаломісткості підставляють фактичні ціни на матеріали, при цьому виключається вплив попередніх двох факторів:

∑ (К_ф х Рⁿ х Цⁿ )

Мм₃ = -------------------------- (3.3)

∑ К_ф х Ц _т0 )

Такий рівень матеріаломісткості був би у тому разі, коли б за фактичного обсягу виробництва продукції, фактичного витрачання матеріалів та фактичних цінах на них, відпускні ціни на продукцію залишилися б плановими.

г)для розрахунку впливу такого фактора, як зміна відпускних цін на продукцію, у факторну модель підставляють фактичні ціни на продукцію. При цьому вплив попередніх трьох факторів виключається:

∑ (К_ф х Рⁿ х Цⁿ )

Мм₄ = -------------------------- (3.4)

∑ К_ф х Ц _тф )

Як видно з останнього розрахунку, Мм₄ – це фактичний рівень матеріаломісткості продукції, тобто Мм₄ = Мм_ф

Методом ланцюгових підстановок проведемо в таблицях 3.5 і 3.6 факторний аналіз впливу норм і цін на загальну суму матеріальних витрат по агломерату і концентрату. Джерелами інформації є калькуляції по цим видам продукції (додатки АЗ, АК)

Таким чином в цілому по 1т концентрату матеріальні витрати зменшилися на 8,518 грн. На 1 т, вт.ч. норми використання привели до зменшення матеріальних витрат на 3,259 грн., і ціни також позитивно впливають на суму витрат 1 т. (5,259 грн.).

Якщо розглядати по складовим витрат, то по кожному виду матеріалів і норм і ціни призвели до зменшення загальної суми витрат. За даними калькуляцій видно, що в цілому на 1т агломерату матеріальні витрати зменшилися на 6,499 грн. за 1 т, в т.ч. зміни норми використання призвели до збільшення витрат на 1,179 грн. на 1 т, а зміна цін дозволила зменшити витрати на 7,678 грн. на1 т. Для розрахунку резервів необхідно більш детально організувати окремі види матеріалів, особливо тих, по яким перевитрати відбувалися за рахунок. Збільшення норм витрат , а як резервом можуть бути перевитрати за рахунок збільшення норм, тому що це внутрішній фактор діяльності підприємства за рахунок якого можна прийняти управлінські рішення аналізуючи розрахунки на 1т, були кожні перевитрати за рахунок фактору “норм”:

• концентрат – 2,592 грн. на 1т,

• шлак - 6,277 грн. за 1т,

• газ доменний – 0,136 грн. за 1 т.

Загальний підрахунок резерву зниження матеріальних витрат розглянемо у наступному пункті дипломної роботи. Аналізуючи прямі витрати на оплату праці треба відмітити, що відповідно до відомостей по нарахуванню заробітної плати непродуктивних виплат не було тому тут резервів зниження собівартості немає.

Непрямі витрати собівартості продукції представлені наступними комплексними статями: витрати на ремонт, утримання та експлуатацію основних засобів, загальновиробничі, інші виробничі витрати. Розглянемо витрати на ремонт, утримання та експлуатацію основних засобів, які включають в себе амортизацію основних засобів, витрати на їх ремонт, експлуатацію, на внутрішньогосподарські перевезення вантажів. Деякі види затрат (наприклад, амортизація) не залежать від обсягу виробництва продукції, тобто вони умовно-постійні. Інші повністю чи частково залежать від його зміни, та є умовно-змінними. Для перерахунку планових витрат на фактичний випуск продукції можна використати наступну формулу:

З_ск.=З_пл.*(100+ ТП%*К_з)/100, (3.5)

де З_ск. - затрати, скореговані на фактичний випуск продукції,

З_пл. - планова сума витрат по елементам витрат,

ТП% - перевиконання (недовиконання) по випуску товарної продукції, %,

К_з - коефіцієнт залежності затрат від обсягу випуску продукції.

Для постатейного аналізу витрат на утримання та експлуатацію устаткування на основі даних калькуляції собівартості товарної продукції можна скористатися такою аналітичною таблицею 3.2.

Таблиця 3.2

Витрати на утримання та експлуатацію основних засобів

ПАТ «ЦГЗК» за 2011 рік

Витрати на	коефіцієнт залежності витрат від обсягу випуску	Сума витрат		Затрати по плану в перерахунку на фактичний випуск продукції	Відхилення від плану
		план	факт		загальна	в тому числі за рахунок
						обсягу випуску	рівня витрат
1	2	3	4	5
1.Утримання основних засобів	0,75	46304	46237	35430	-67	-10874	+10807
2.Обслуговування виробництва	0,45	43403	45580	43791	+2177	+388	+1789
3.Амортизація	0,00	43382	43590	43382	+208	-	+208
4.Ремонт	0,35	42585	42585	42887	-	+302	+302
5.Інші	0,35	65023	59610	65479	-5413	+456	-5869
Всього	-	240697	237602	230969	-3095	-9728	+6633

Дані цієї таблиці показують, що при абсолютній економії 3095 тис. грн. відносна перевитрати склали 6633 тис. грн., витрати на утримання та експлуатацію основних засобів зменшилися на 9728 тис. грн. у зв’язку із збільшенням випуску продукції на 3%. Слід зазначити, що основна сума перевитрат частково викликана інфляцією, частково внутрішніми причинами.

Зменшення витрат на утримання устаткування на 67 тис. грн., відбулося за рахунок збільшення обсягу виробництва на 10874 тис. грн Перевитрати по статті “ витрати на обслуговування виробництва ” збільшилися на 2177 тис. грн. в тому числі за рахунок обсягу випуску вони збільшились на 388 тис. грн., а за рахунок рівня витрат – на 208 тис. грн.

Перевитрати по статті “ амортизація ” відбулася через збільшення кількості експлуатованих машин, а також дооцінці деяких з них. Заощадження по статті інші витрати на утримання та експлуатацію основних засобів дорівнюють 808 тис. грн., що стало причиною значного збільшення економії по загалом по групі витрат на обслуговування та амортизації основних засобів. Слід зазначити, що для підприємств гірничо-видобувної галузі, з його підрозділами значною проблемою є використання застарілого обладнання та високий рівень зносу основних виробничих фондів, з чим пов’язані постійні значні перевитрати на відновлення їх працездатності. В цілому слід зазначити, що від рівня витрат збільшились витрати на утримання основних засобів (10807 грн.), обслуговування виробництва (1789 тис. грн.), амортизацію (208 тис. грн.) та на ремонт (302тис. грн.)

Для повного аналізу загальновиробничих витрат необхідно оцінити рівень загальновиробничих витрат за допомогою таблиці 3.3

Таблиця 3.3