
- •1.Предмет і проблеми наукової дисципліни «Методика викладання географії»
- •2.Звязок методики з дидактикою, психологією, географією
- •3. Які методи дослідження спрямовані на створення нового педагогічного досвіду, а які на вивчення стану практики навчання?
- •4.Головні риси змісту сучасної шкільної географії
- •5. Головні завдання шкільного курсу географії
- •6. Які компетентності формує географія в учнів
- •7. Основні складові частини підручника
- •8. Засоби навчання
- •9. Методи навчання географії виділені на підставі пізнавальної діяльності учнів
- •10. Суть проблемного навчання географії
- •11. Принципи навчання географії
- •12.Як сформувати в учнів географічні уявлення?
- •13. Схема формування географічних понять
- •14.Методи засвоєння причинно – наслідкових зв’язків в географії
- •15.Які методи і прийоми застосовує вчитель для формування геграфічних закономірностей
- •16.Як навчити учнів географічних вмінь?
- •17. Якими способами формують у школярів досвід творчої діяльності та емоційно – ціннісного ставлення до світу?
- •18.Типи уроків за дидактичною метою
- •19.Назвіть та опишіть методичні прийоми, які можна застосувати для перевірки домашньої роботи учнів
- •20. Методичні особливості організаційно – мотиваційного етапу уроку
- •21.Етап закріплення вивченого матеріалу
- •22. Форми роботи учнів на уроці
- •23.Основні напрямки позакласної та позашкільної роботи з геграфії в середній школі
- •24.Форми роботи географічного гуртка
- •25. Навчальна гра на уроці географії
- •26.Інтелектуально творчі ігри на уроках географії
- •27. Рольові ігри
- •28.Інтерактивне навчання
- •29. Досвід зарубіжної шкільної географії
- •30. Переваги комп’ютерного навчання.
- •31. Картографічні уміння.
- •32.Прийоми роботи з текстом підручника
- •33. Робота з ілюстративним апаратом підручника.
- •34.Робота з апаратом організації засвоєння знань підручника.
- •35.Як і навіщо орієнтувати глобус.
- •36. Прийом розповідь.
- •37. Прийом бесіда.
- •38. Прийом пояснення.
- •42.Методика проведення дискусії.
- •45. Використання відеофільмів на уроках географії.
- •46. Спостереження.
- •48.Технологія проведення навчальної гри.
- •49.Мозковий штурм
- •50.Техніка проведення географічного диктанту.
- •51.Методика проведення екскурсії.
- •52.Основні етапи методичного дослідження в школі.
- •54. Прийоми роботи з глобусом.
- •56.Технологія кооперативного навчання.
- •57. Вікторина.
- •58.Застосування прийому виготовлення візитних карток.
- •60.Використання художн. Літератури та музичн. Творів.
38. Прийом пояснення.
Пояснювально-ілюстративний метод .Основне призначення—допомогти засвоєнню знань школярам завдяки поєднанню живого слова вчителя з підручником, картою та іншими наочними посібниками. Вчитель організовує навчання так, щоб учні засвоїли відібрану ним готову навчальну інформацію. Це стосується насамперед тем, в яких розглядаються складні теоретичні питання.
Пояснення, на відміну від розповіді має доказовий характер і застосовується як спосіб вивчення географічних закономірностей, механізмів процесів, явищ. Під час пояснення вчитель використовує схематичні рисунки, математичні формули, картографічний матеріал.
39.Репродуктивний метод ґрунтується на відтворенні знань, повторенні способів діяльності за завданнями і зразком, який подає педагог. Основні його прийоми—інструктаж, проводиться перед виконанням практичних та самостійних робіт, вправа, зміст якої полягає у повторенні певних дій, які забезпечують формування умінь і навиків застосування вже набутих знань. Навчальною програмою передбачені практичні роботи в кожному курсі шкільної географії. До навичок, якими повинні володіти учні належать визначення географічних координат, чи пошук за ними точок на глобусі і карті, орієнтування на місцевості, складання плану місцевості, визначення місцевого і поясного часу і т. д.
За дидактичною метою виділяють вправи письмові, графічні і технічні. Для географії властиві графічні роботи (побудова графіків, діаграм). Чимало й технічних. Характеристика географічних об’єктів за типовими планами є властивим для географії прийомом репрод. Методу.
40.Проблемна ситуація.
Проблемна ситуація—це такий психічний стан учня, який характеризують як інтелектуальне утруднення, спосіб подолання якогоучень має шукати і може знайтитільки завдяки власній пізнавальній активності і самостійності.
Якщо учень усвідомлює, що саме викликає утруднення, тоді проблемне завдання переростає в навчальну проблему, яку він прагне вирішити. Вчитель керує процесом вирішення навчальної проблеми, привчаючи учнів до певного алгоритму (послідовних етапів) її розв'язання.
Насамперед учитель допомагає учням сформулювати навчальну проблему. Далі він організовує учнів на вирішення проблеми: висунення гіпотези, наведення фактів для її підтвердження. Найчастіше на всіх цих стадіях вирішення проблеми застосовують прийом евристичну бесіду.
Види проблемних запитань з географії:
Завдання, які містять розрив між раніше відомим і новими фактами;
(кількість опадів на одній широті: мінімум в Сахарі і максимум на схилах Гімалаїв; температура—чим далі від екватора—тим тепліше –широта тропіків, а мало б бути навпаки
Завдання на встановлення численних причинно-наслідкових зв’язків (Які наслідки в майбутньому матиме трудова міграція українців)
Завдання, які вимагають розуміння діалектичних суперечностей, уміння оперувати ними. Міркування над такими завданнями відбувається за принципом «і те і те водночас», тобто не можливо відкинути жодне із тверджень. Наприклад, у високотехнологічних суспільствах залежність людини від природних явищ посилилась чи послабилась?.
Завдання-парадокси (з Силіконовою долиною, розливом річок в Середній Азії, високою густотою населення в горах Південної Америки)
Складні задачі
Його суть полягає в тому, що вчитель не тільки повідомляє кінцевий результат знань, але й показує шлях їх відкриття.. Застосовуючи цей метод, вчитель сам ставить проблему і сам її вирішує, показуючи учням найсуттєвіші суперечності, логіку доказів тощо. Іншими словами вчитель демонструє зразок наукового пізнання.
!!!!!!!!!Головним у проблемному викладі знань є постановка і розв’язання проблеми. Під проблемою розуміють таку навчальну задачу (запитання, завдання), результат якої або способи його здобуття учневі невідомі.
В шкільній географії знайдеться чимало тем, в яких можливий проблемний виклад. Наприклад, вивчаючи тему міське розселення в Україні, можна поставити проблему «Які міста кращі для проживання--великі чи малі» Далі послідовно показати, опираючись на факти переваги і недоліки кожного з типів міст з тч. зору зайнятості, освіти, культури , охорони здоров’я, екології, транспорту, соціальної сфери. Завершити виклад висновками, що однозначно проблему вирішити неможна, остільки кожен із типів міст має недоліки і переваги.
З фізичної географії проблема: Чому саме над Антарктидою утворюється озонова пройма, адже фріонів найбільше надходить в атмосферу у північній півкулі ?????
41. ОІС.
Основними рисами ОІС є опорність, інформаційність і схематичність. Опорність характеризується тим, що після вивчення нового матеріалу учні мають складений у логічній послідовності з використанням умовних позначень і скорочень конспект, за допомогою якого вони можуть швидко пригадати і повторити великий обсяг інформації. Інформаційність означає, що дана схема є носієм певної навчальної інформації з конкретного питання. Схематичність окреслює наявні зв'язки і залежності та відображає послідовність вивченого матеріалу. Існують певні правила складання ОІС, серед яких найважливішими є: 1) основу схеми становлять поняття, на яких ґрунтується навчальна інформація з теми; а факти і приклади мають доповнюючу роль; 2) мовою схеми є умовні позначення, які легко запам'ятати і відтворити і які мають асоціативний характер; 3) ієрархію компонентів знань відображає кольорова гама: основні поняття виділяють червоним кольором, їхні складові – синім, фактичні відомості (географічну номенклатуру, статистичні дані) – жовтим.