34.Робота з апаратом організації засвоєння знань підручника.

Навчальна функція підручника довершується блоком самоконтролю знань, який в сучасних підручниках складається із запитань і завдань різних видів складності. Запитання репродуктивного (першого) рівня орієнтовані на елементарні знання учнів і вимагають простого переказу засвоєного матеріалу: «Що ти засвоїв?», «Про що довідався?». Засвоєння цього найлегшого рівня знань всіма учнями класу входить до першочергового завдання вчителя. Для відповіді на запитання другого рівня складності, які носять частково-пошуковий характер, необхідні більш ґрунтовні знання. Робота над ними дає змогу розкрити спосіб пошуку правильної відповіді: «Як я про це дізнався?», що є надзвичайно важливим. Найскладніші запитання – третього рівня. Щоб виконати і їх, учень мусить провести самостійне дослідження: «Чому це відбувається?» «Яка при цьому виникає проблема і як необхідно вчинити, щоб її правильно розв'язати?».

Диференціація в сучасних підручниках з географії контрольних запитань на три рівні складності дає можливість учням розвивати своє мислення у такому темпі, який під силу їхньому інтелекту. Такий підхід не руйнує психіку дитини, а відтак, не шкодить її здоров'ю. Безумовно, відповіді на запитання II й III-го рівнів складності мусять бути оцінені більш високими балами. Вчителю доцільно з'ясувати, кому під силу, хто зможе дати відповіді на запитання II- III-го рівнів складності. Якщо таких не знайдеться в класі, тоді вчитель пропонує: «Поміркуймо разом».

35.Як і навіщо орієнтувати глобус.

Для того,щоб зорієнтувати глобус треба зняти його з закріпленої осі і повернути його так щоб точка для якої ми орієнтуємо глобус займала верхнє (зенітальне) положення а вісь була спрямована на північ.

Ми орієнтуємо глобус щоб показати себе на ньому,для цього нам потрібно знівелювати кут який виникає між віссю глобуса і віссю землі, через те що стіл на якому стоїть глобус не паралельний до орбіти землі.

36. Прийом розповідь.

Пояснювально-ілюстративний метод .Основне призначення—допомогти засвоєнню знань школярам завдяки поєднанню живого слова вчителя з підручником, картою та іншими наочними посібниками. Вчитель організовує навчання так, щоб учні засвоїли відібрану ним готову навчальну інформацію. Це стосується насамперед тем, в яких розглядаються складні теоретичні питання. Основні його прийоми: розповідь—живий, емоційний, не дуже тривалий в часі (5-10 хв у 5-7 кл, 110-15 хв у 8-10 кл) виклад будь-якого питання теми. Залежно від змісту розрізняють описові, художні, науково-популярні розповіді. Розповідь-опис—це послідовний виклад ознак, особливостей, властивостей, якостей предметів і явищ навколишнього світу. Художня розповідь застосовується для образного переказу фактів або історичних подій. Для ознайомлення з різними науковими гіпотезами, дослідженнями використовують науково-популярну розповідь, в якій є порівняння, аналіз, синтез, узагальнення.

37. Прийом бесіда.

Пояснювально-ілюстративний метод .Основне призначення—допомогти засвоєнню знань школярам завдяки поєднанню живого слова вчителя з підручником, картою та іншими наочними посібниками. Вчитель організовує навчання так, щоб учні засвоїли відібрану ним готову навчальну інформацію. Це стосується насамперед тем, в яких розглядаються складні теоретичні питання.

Бесіда—це діалог вчителя та учнів, який передбачає формулювання запитань, з допомогою яких учні відтворюють раніше набуті знання або самостійно роблять висновок. Перевага бесіди полягає в тому, що вона сприяє розвитку активності і самостійності учнів. Залежно від дидактичної мети розрізняють вступну (на початку уроку з метою виявлення рівня підготовки учнів до сприймання матеріалів), повідомлювальну (застосовується під час аналізу наочних посібників, схем, таблиць, малюнків) і підсумкову бесіду з метою узагальнення і систематизації вивченого.