
- •1.Предмет і проблеми наукової дисципліни «Методика викладання географії»
- •2.Звязок методики з дидактикою, психологією, географією
- •3. Які методи дослідження спрямовані на створення нового педагогічного досвіду, а які на вивчення стану практики навчання?
- •4.Головні риси змісту сучасної шкільної географії
- •5. Головні завдання шкільного курсу географії
- •6. Які компетентності формує географія в учнів
- •7. Основні складові частини підручника
- •8. Засоби навчання
- •9. Методи навчання географії виділені на підставі пізнавальної діяльності учнів
- •10. Суть проблемного навчання географії
- •11. Принципи навчання географії
- •12.Як сформувати в учнів географічні уявлення?
- •13. Схема формування географічних понять
- •14.Методи засвоєння причинно – наслідкових зв’язків в географії
- •15.Які методи і прийоми застосовує вчитель для формування геграфічних закономірностей
- •16.Як навчити учнів географічних вмінь?
- •17. Якими способами формують у школярів досвід творчої діяльності та емоційно – ціннісного ставлення до світу?
- •18.Типи уроків за дидактичною метою
- •19.Назвіть та опишіть методичні прийоми, які можна застосувати для перевірки домашньої роботи учнів
- •20. Методичні особливості організаційно – мотиваційного етапу уроку
- •21.Етап закріплення вивченого матеріалу
- •22. Форми роботи учнів на уроці
- •23.Основні напрямки позакласної та позашкільної роботи з геграфії в середній школі
- •24.Форми роботи географічного гуртка
- •25. Навчальна гра на уроці географії
- •26.Інтелектуально творчі ігри на уроках географії
- •27. Рольові ігри
- •28.Інтерактивне навчання
- •29. Досвід зарубіжної шкільної географії
- •30. Переваги комп’ютерного навчання.
- •31. Картографічні уміння.
- •32.Прийоми роботи з текстом підручника
- •33. Робота з ілюстративним апаратом підручника.
- •34.Робота з апаратом організації засвоєння знань підручника.
- •35.Як і навіщо орієнтувати глобус.
- •36. Прийом розповідь.
- •37. Прийом бесіда.
- •38. Прийом пояснення.
- •42.Методика проведення дискусії.
- •45. Використання відеофільмів на уроках географії.
- •46. Спостереження.
- •48.Технологія проведення навчальної гри.
- •49.Мозковий штурм
- •50.Техніка проведення географічного диктанту.
- •51.Методика проведення екскурсії.
- •52.Основні етапи методичного дослідження в школі.
- •54. Прийоми роботи з глобусом.
- •56.Технологія кооперативного навчання.
- •57. Вікторина.
- •58.Застосування прийому виготовлення візитних карток.
- •60.Використання художн. Літератури та музичн. Творів.
34.Робота з апаратом організації засвоєння знань підручника.
Навчальна функція підручника довершується блоком самоконтролю знань, який в сучасних підручниках складається із запитань і завдань різних видів складності. Запитання репродуктивного (першого) рівня орієнтовані на елементарні знання учнів і вимагають простого переказу засвоєного матеріалу: «Що ти засвоїв?», «Про що довідався?». Засвоєння цього найлегшого рівня знань всіма учнями класу входить до першочергового завдання вчителя. Для відповіді на запитання другого рівня складності, які носять частково-пошуковий характер, необхідні більш ґрунтовні знання. Робота над ними дає змогу розкрити спосіб пошуку правильної відповіді: «Як я про це дізнався?», що є надзвичайно важливим. Найскладніші запитання – третього рівня. Щоб виконати і їх, учень мусить провести самостійне дослідження: «Чому це відбувається?» «Яка при цьому виникає проблема і як необхідно вчинити, щоб її правильно розв'язати?».
Диференціація в сучасних підручниках з географії контрольних запитань на три рівні складності дає можливість учням розвивати своє мислення у такому темпі, який під силу їхньому інтелекту. Такий підхід не руйнує психіку дитини, а відтак, не шкодить її здоров'ю. Безумовно, відповіді на запитання II й III-го рівнів складності мусять бути оцінені більш високими балами. Вчителю доцільно з'ясувати, кому під силу, хто зможе дати відповіді на запитання II- III-го рівнів складності. Якщо таких не знайдеться в класі, тоді вчитель пропонує: «Поміркуймо разом».
35.Як і навіщо орієнтувати глобус.
Для того,щоб зорієнтувати глобус треба зняти його з закріпленої осі і повернути його так щоб точка для якої ми орієнтуємо глобус займала верхнє (зенітальне) положення а вісь була спрямована на північ.
Ми орієнтуємо глобус щоб показати себе на ньому,для цього нам потрібно знівелювати кут який виникає між віссю глобуса і віссю землі, через те що стіл на якому стоїть глобус не паралельний до орбіти землі.
36. Прийом розповідь.
Пояснювально-ілюстративний метод .Основне призначення—допомогти засвоєнню знань школярам завдяки поєднанню живого слова вчителя з підручником, картою та іншими наочними посібниками. Вчитель організовує навчання так, щоб учні засвоїли відібрану ним готову навчальну інформацію. Це стосується насамперед тем, в яких розглядаються складні теоретичні питання. Основні його прийоми: розповідь—живий, емоційний, не дуже тривалий в часі (5-10 хв у 5-7 кл, 110-15 хв у 8-10 кл) виклад будь-якого питання теми. Залежно від змісту розрізняють описові, художні, науково-популярні розповіді. Розповідь-опис—це послідовний виклад ознак, особливостей, властивостей, якостей предметів і явищ навколишнього світу. Художня розповідь застосовується для образного переказу фактів або історичних подій. Для ознайомлення з різними науковими гіпотезами, дослідженнями використовують науково-популярну розповідь, в якій є порівняння, аналіз, синтез, узагальнення.
37. Прийом бесіда.
Пояснювально-ілюстративний метод .Основне призначення—допомогти засвоєнню знань школярам завдяки поєднанню живого слова вчителя з підручником, картою та іншими наочними посібниками. Вчитель організовує навчання так, щоб учні засвоїли відібрану ним готову навчальну інформацію. Це стосується насамперед тем, в яких розглядаються складні теоретичні питання.
Бесіда—це діалог вчителя та учнів, який передбачає формулювання запитань, з допомогою яких учні відтворюють раніше набуті знання або самостійно роблять висновок. Перевага бесіди полягає в тому, що вона сприяє розвитку активності і самостійності учнів. Залежно від дидактичної мети розрізняють вступну (на початку уроку з метою виявлення рівня підготовки учнів до сприймання матеріалів), повідомлювальну (застосовується під час аналізу наочних посібників, схем, таблиць, малюнків) і підсумкову бесіду з метою узагальнення і систематизації вивченого.