- •1.Предмет і проблеми наукової дисципліни «Методика викладання географії»
- •2.Звязок методики з дидактикою, психологією, географією
- •3. Які методи дослідження спрямовані на створення нового педагогічного досвіду, а які на вивчення стану практики навчання?
- •4.Головні риси змісту сучасної шкільної географії
- •5. Головні завдання шкільного курсу географії
- •6. Які компетентності формує географія в учнів
- •7. Основні складові частини підручника
- •8. Засоби навчання
- •9. Методи навчання географії виділені на підставі пізнавальної діяльності учнів
- •10. Суть проблемного навчання географії
- •11. Принципи навчання географії
- •12.Як сформувати в учнів географічні уявлення?
- •13. Схема формування географічних понять
- •14.Методи засвоєння причинно – наслідкових зв’язків в географії
- •15.Які методи і прийоми застосовує вчитель для формування геграфічних закономірностей
- •16.Як навчити учнів географічних вмінь?
- •17. Якими способами формують у школярів досвід творчої діяльності та емоційно – ціннісного ставлення до світу?
- •18.Типи уроків за дидактичною метою
- •19.Назвіть та опишіть методичні прийоми, які можна застосувати для перевірки домашньої роботи учнів
- •20. Методичні особливості організаційно – мотиваційного етапу уроку
- •21.Етап закріплення вивченого матеріалу
- •22. Форми роботи учнів на уроці
- •23.Основні напрямки позакласної та позашкільної роботи з геграфії в середній школі
- •24.Форми роботи географічного гуртка
- •25. Навчальна гра на уроці географії
- •26.Інтелектуально творчі ігри на уроках географії
- •27. Рольові ігри
- •28.Інтерактивне навчання
- •29. Досвід зарубіжної шкільної географії
- •30. Переваги комп’ютерного навчання.
- •31. Картографічні уміння.
- •32.Прийоми роботи з текстом підручника
- •33. Робота з ілюстративним апаратом підручника.
- •34.Робота з апаратом організації засвоєння знань підручника.
- •35.Як і навіщо орієнтувати глобус.
- •36. Прийом розповідь.
- •37. Прийом бесіда.
- •38. Прийом пояснення.
- •42.Методика проведення дискусії.
- •45. Використання відеофільмів на уроках географії.
- •46. Спостереження.
- •48.Технологія проведення навчальної гри.
- •49.Мозковий штурм
- •50.Техніка проведення географічного диктанту.
- •51.Методика проведення екскурсії.
- •52.Основні етапи методичного дослідження в школі.
- •54. Прийоми роботи з глобусом.
- •56.Технологія кооперативного навчання.
- •57. Вікторина.
- •58.Застосування прийому виготовлення візитних карток.
- •60.Використання художн. Літератури та музичн. Творів.
19.Назвіть та опишіть методичні прийоми, які можна застосувати для перевірки домашньої роботи учнів
Головною метою цього етапу є контроль і корегування результатів учіння школярів. Контроль спрямований на визначення рівня засвоєння знань та умінь.
Види контролю: попередній , що проводиться на початку вивчення теми для з’ясування рівня підготовки учнів до сприймання нового матеріалу ( усне опитування, географічний диктант, кросворд і т. ін.); поточний контроль проводиться на початку уроку для виявлення рівня засвоєння попереднього матеріалу або наприкінці уроку для з’ясування ефективності роботи учнів під час уроку (усне опитування, робота з картою, тестовий контроль, виконання пізнавальних завдань і т. ін.); тематичний контроль проводиться під час вивчення невеликої теми або підтеми (усне опитування, географічний диктант, творчі роботи, робота з картою, тестовий контроль, географічні цікавинки і т. ін.); підсумковий контроль — здійснюється наприкінці вивчення великої теми, розділу, курсу для систематизації знань учнів, перевірки вмінь застосовувати їх на практиці (усне опитування, тестовий контроль і ін. ).
Форми перевірки знань, умінь і навичок можуть бути такими : усна, письмова; індивідуальна, групова і фронтальна; ущільнена (поєднання усної індивідуальної і письмової групової ). Виставлені оцінки вимагають об’єктивності і мотивації.
20. Методичні особливості організаційно – мотиваційного етапу уроку
Організація класу до уроку (взаємне привітання вчителя і учнів, перевірка відсутніх, перевірка робочих місць, організація уваги). Організація учнів до уроку не має забирати багато часу (1-2 хв.), але повинна характеризуватися певним динамізмом, давати учням заряд психічної енергії і працездатності. Сконцентрувати увагу учнів після перерви можна поставивши несподіване запитання, яке має опосередковане чи безпосереднє відношення до теми уроку, увімкнувши фрагмент відеофільму чи аудіо запису, розгорнувши плакат з епіграфом уроку тощо.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація. Оголошуючи учням мету і завдання уроку вчитель тим самим залучає їх до свідомої активної пізнавальної діяльності, налаштовує на самоконтроль і самооцінку цієї діяльності з огляду на досягнення кінцевого результату. Проте цього недостатньо. Для активного включення у навчальну в роботу, учням необхідно усвідомити заради чого вони будуть вчитися – тобто мотив своєї діяльності. При цьому слід пам’ятати, що вчитель не може формувати мотивів, він може тільки вплинути на формування в учнів мотиваторів (інтересів, схильностей, моральних норм, життєвих принципів). Мотив— складне психічне утворення, яке повинен створити сам суб’єкт учіння –учень.
Провідні мотиви навчання залежать від віку учня. Конкретні прийоми, які використовуються вчителями для мотивації навчальної діяльності деякі дидакти об'єднують у три групи: ті, що стимулюють обов’язок та відповідальність учнів, ті , що формують пізнавальний інтерес (ефективні у 5-9 класах), ті, що створюють навчальні проблемні ситуації з наголошенням на практичному та суспільному значенні отриманих знань у подальшому житті (найкраще «працюють» у 10-12 кл.).