
- •2.3.1 Система стандартів безпеки праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •Як вказано в статті 44 Закону України “Про охорону праці”, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.3.2 Інструктажі з охорони праці
- •2.5.2 Розслідування, реєстрація і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом
- •2.6.1 Класифікація причин нещасних випадків
- •2.6.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •3.4.3 Природна вентиляція
- •3.4.4 Використання дефлекторів
- •3.4.5 Механічна вентиляція
- •3.4.6 Місцева вентиляція
- •3.4.7 Кондиціювання повітря
- •3.5.1 Основні світлотехнічні одиниці
- •3.5.2 Класифікація виробничого освітлення
- •3.5.3 Принципи нормування освітленості
- •3.5.6 Розрахунок штучного освітлення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •3.9.1 Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.9.2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.9.3 Нормування іонізуючих випромінювань
- •3.9.4 Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.8.2 Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •3.8.3 Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
2.6.1 Класифікація причин нещасних випадків
Аналіз травматизму і професійних захворювань ставить задачу встановити закономірності, котрі викликали появу нещасних випадків і захворювань. Нещасному випадку завжди передують ті чи інші відхилення від нормального ходу виробництва. Тому вивчення травматизму дає можливість розробити профілактичні заходи, що усувають шкідливі і небезпечні умови праці на підприємстві.
Проблема безпеки праці повинна розглядатись комплексно з урахуванням всіх факторів, що створюють умови нещасних випадків і захворювань.
Для вивчення факторів, що впливають на умови праці, розглянемо взаємозв’язки людини з елементами системи праці.
В процесі праці людина засобами праці діє на предмет праці, якісно видозмінюючи його чи змінюючи положення його в просторі. В свою чергу, сам предмет праці, матеріали, інструменти і обладнання, що є в розпорядженні людини, впливають на характер умов праці. Крім того, безпечність і нешкідливість умов праці залежать від параметрів виробничого середовища (мікроклімату, виробничих шкідливостей), від рівня організації праці, від взаємозв’язку людини з трудовим колективом і, накінець, від якості самого виконавця. Всі елементи процесу праці знаходяться в діалектичному взаємозв’язку і утворюють єдину систему.
Із аналізу взамозв’язку людини із елементами системи праці слідує, що безпека і нешкідливість умов праці визначають дві групи факторів: виробничо-технічні і “людські”. При аналізі виробничого травматизму і професійних захворювань потрібно враховувати весь комплекс факторів, що визначають умови праці на виробництві.
Фактори, що є визначальними для виникнення нещасних випадкків поділяються на дві групи: виробничо-технічні та людські (психофізіологічні). До виробничо-технічних належать організаційні, конструкторські, технологічні, незадовільного технічного обслуговування, незадовільного стану виробничого середовища.
Конструкторські причини: невідповідність вимогам безпечності конструкцій технологічного обладнання; недосконалість конструкції технологічного оснащення; відсутність чи недосконалість запобіжних та ін. технічних засобів безпеки;
Організаційні причини: відсутність чи неякісне проведення інструктажа і навчання; відсутність проекту робіт, інструкцій з техніки безпеки; неправильна організація робочого місця.
Технологічні причини: неправильний вибір обладнання, оснащення; відсутність чи недостатня механізація важких чи небезпечних операцій; порушення технологічного процесу.
Причини незадовільного технічного обслуговування: відсутність планових профілактичних оглядів, технічних доглядів і ремонтів обладнання.
Причини незадовільного стану виробничого середовища: несприятливі метеорологічні умови; підвищена концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони; наявність шкідливих опромінень; незадовільна освітленість; великий рівень шуму і вібрації.
Психофізіологічні причини: невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці; незадоволеність роботою і незастосування засобів індивідуального захисту; алкогольне і наркотичне сп’яніння тощо.
Необхідно зазначити, що багато нещасних випадків, які пов'язані з причинами технічного характеру, одночасно можуть бути віднесеними до причин організаційного характеру. При спорудженні трубопроводів найбільша кількість нещасних випадків відбувається на завантажувально-розвантажувальних роботах (25% від загальної кількості нещасних випадків), на роботах з ремонту машин, обладнання, механізмів - 14%, при експлуатації будівельних машин, механізмів, обладнання - 9%, на зварювально-монтажних роботах і на ізоляційно-укладальних роботах - по 7% і т.д.
Найбільша кількість нещасних випадків на завантажувально-розвантажувальних роботах відбувається тому, що надмірна роззосередженість робіт (при спорудженні лінійної частини), постійно змінюються обставини і місце роботи, застосування різних видів транспорту і необхідність у багатьох випадках виконувати роботи малими групами робітників. Для цього виду робіт велика частина нещасних випадків відбувається при перенесенні вантажів вручну, особливо вантажів, що перевищують допустимі норми для ручного розвантаження. Типові травми - удари ніг при падінні вантажу, защемлення пальців, побиття рук.
24,25,26