
- •2.3.1 Система стандартів безпеки праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •Як вказано в статті 44 Закону України “Про охорону праці”, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.3.2 Інструктажі з охорони праці
- •2.5.2 Розслідування, реєстрація і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом
- •2.6.1 Класифікація причин нещасних випадків
- •2.6.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •3.4.3 Природна вентиляція
- •3.4.4 Використання дефлекторів
- •3.4.5 Механічна вентиляція
- •3.4.6 Місцева вентиляція
- •3.4.7 Кондиціювання повітря
- •3.5.1 Основні світлотехнічні одиниці
- •3.5.2 Класифікація виробничого освітлення
- •3.5.3 Принципи нормування освітленості
- •3.5.6 Розрахунок штучного освітлення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •3.9.1 Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.9.2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.9.3 Нормування іонізуючих випромінювань
- •3.9.4 Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.8.2 Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •3.8.3 Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
2.5.2 Розслідування, реєстрація і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві організовує роботодавець відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.
Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.
До гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.
Спеціальне розслідування нещасних випадків. Спеціальному розслідуванню підлягають:
- нещасні випадки із смертельним наслідком;
- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;
- випадки смерті на підприємстві;
- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, випадок смерті, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за встановленою формою:
- відповідному територіальному органу Держгірпромнагляд;
- відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;
- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
- органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);
- відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);
- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
- вищестоящому профспілковому органу;
- відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводять протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.
За результатами розслідування складають акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляють карту обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
Акт за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого складають відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписує голова та члени комісії із спеціального розслідування і затверджує роботодавець протягом доби після одержання цих документів.
21,22,23