
- •2.3.1 Система стандартів безпеки праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •Як вказано в статті 44 Закону України “Про охорону праці”, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.3.2 Інструктажі з охорони праці
- •2.5.2 Розслідування, реєстрація і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом
- •2.6.1 Класифікація причин нещасних випадків
- •2.6.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •3.4.3 Природна вентиляція
- •3.4.4 Використання дефлекторів
- •3.4.5 Механічна вентиляція
- •3.4.6 Місцева вентиляція
- •3.4.7 Кондиціювання повітря
- •3.5.1 Основні світлотехнічні одиниці
- •3.5.2 Класифікація виробничого освітлення
- •3.5.3 Принципи нормування освітленості
- •3.5.6 Розрахунок штучного освітлення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •3.9.1 Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.9.2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.9.3 Нормування іонізуючих випромінювань
- •3.9.4 Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.8.2 Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •3.8.3 Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?
Небезпека ураження людей електричним струмом значною мірою залежить від оточуючого середовища, яке може її посилювати або послаблювати.
З метою правильного добору засобів захисту, відповідно до ПУЕ, електроустановки поділяються на:
відкриті чи зовнішні установки, що не захищені спорудою від атмосферного впливу;
закриті чи внутрішні електроустановки розміщені всередині будівлі і захищені від атмосферного впливу
Виробничі приміщення залежно від умов праці бувають: сухі, вологі, сирі, гарячі, запилені і з хімічно активним середовищем.
Сухі — умови праці бувають у таких виробничих приміщеннях, де відносна вологість повітря не перевищує 60 %, температура повітря не перевищує 35 °С, а також відсутні пил і хімічно агресивне середовище. Такі умови праці називаються нормальними.
Вологі - називаються умови праці, де відносна вологість повітря понад 60 %, але не перевищує 75 %.
Сирі - називаються умови, у яких відносна вологість повітря перевищує 75 відсотків.
Особливо сирими - вважаються такі умови, де відносна вологість повітря близька до 100 відсотків.
До гарячих належить такі умови праці, за яких температура повітря перевищує 35 °С.
До запилених умов праці належать такі за яких виділяється така кількість технологічного пилу, що він може осідати на проводах і потрапляти у середину машин і апаратів.
До умов праці з хімічно активним середовищем належать такі умови, за яких у повітрі тривалий час постійно містяться гази або рідини, що руйнівно діють на ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання.
Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
Згідно з ПУЕ, усі виробничі приміщення за рівнем безпеки ураження електричним струмом поділяються на три категорії:
умови з підвищеною небезпекою;
умови особливо небезпечні;
умови без підвищеної небезпеки.
Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
До умов з підвищеною небезпекою належать приміщення, у яких є одна з нижче наведених ознак:
сирі приміщення, відносна вологість яких тривало перевищує 75 %;
приміщення в яких є струмопровідний пил у такій кількості, що він осідає на провідниках, проникає всередину машин апаратів і т. ін.
приміщення зі струмопровідними підлогами (металевими, земляними, цегляними, залізобетонними);
приміщення, у яких температура повітря тривалий час перевищує +30 °С;
приміщення, у яких можливе одночасне дотикання людини до корпусів електричного обладнання і заземлених металевих конструкцій будівель, технологічного обладнання і т. ін.
Які умови належать до особливо небезпечних?
Це дуже сирі приміщення, відносна вологість яких близька до 100 %. Стеля, стіни, підлога, обладнання у таких приміщеннях постійно вкриті вологою.
До особливо небезпечних умов відносяться також приміщення з хімічно активним середовищем, яке руйнує ізоляцію і електричні матеріали.
До особливо небезпечних умов належать і такі умови, у яких одночасно співпадає дві або більше ознак приміщень з підвищеною небезпекою.