12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження

1 Електротехнічні засоби захисту. Розрізняють електрозахисні засоби та засоби індивідуального захисту. Електрозахисні засоби: ізолюючі штанги, кліщі, вказувачі напруги, діелектричні рукавиці та взуття, ізолюючі покриття та підставки, переносні заземлення, огорожувальні пристрої, інструмент з ізольованими ручками.

2 Засоби індивідуального захисту: захисні окуляри, рукавиці, протигази, респіратори, каски, монтажні пояси, страхувальні канати.

Методи захисту від статичних електричних зарядів. Всі способи поділяють на дві групи:

1. способи, які запобігають накопиченню електростатичних зарядів;

2. способи, які запобігають негативному впливу електростатичних зарядів.

До першої групи захисту можна віднести: заземлення металічних частин обладнання, підвищення відносної вологості повітря до 75 %, хімічна обробка поверхонь та електропровідні покриття, використання електро-провідних наповнювачів.

До другої групи методів відносять: заповнення апаратів, ємностей та іншого обладнання інертними газами (азотом); іонізація середовища радіоактивними ізотопами або струмами високої частоти.

3 Використання струмів низької напруги (12-36 В), постійних струмів малої величини, високочастотних струмів.

4 Недоступністъ струмопровідних частин за рахунок їх розміщення на висоті або в недоступному місці та використання огорожі та блокувань.

5 Захисне відключення – автоматичний пристрій, який швидко відключає ділянку електричної мережі, якщо виникає небезпека ураження електричним струмом. Принцип дії заснований на зміні електричних параметрів мережі при порушенні її нормальної роботи: пробій однієї з фаз, пошкодження ізоляції, включення людини...

Основні елементи відключаючих пристроїв: датчики, підсилювачі, допоміжні елементи (сигнальні лампи), автоматичні вимикачі.

6 Захисне занулення – це електричне з'єднання з нульовим захисним проводом металічних неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою. Занулення використовують в трифазних чотирипровідних мережах з заземленою нейтраллю.

При замиканні струму на корпус в нульовому проводі виникають великі струми внаслідок, чого спрацьовує захист i пошкоджена електрична установка відключається від струму. Для захисту використовують плавкі запобіжники, автомати-вимикачі, нагнітальні пускачі з тепловим захистом.

7 Захисне заземлення. Електричне з’єднання з землею металічних неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою.

Захисне заземлення використовують в трифазних мережах з ізольованою нейтраллю. Принцип дії захисного заземления — зниження напруги між корпусом і землею до безпечного значения. При використанні заземлення струм, що проходить через людину визначається рівнянням

, (12.10)

Для заземлюючих провідників дозволяється використовувати різні металічні конструкції: водопроводи, направлення свердловини, ферми та інше.

Рисунок12.6 – Принципова схема занулення

1 – апарати захисту від струмів; 2 – корпус електрообладнання; 3 – заземлювач.

Рисунок 12.7 – Схема заземлення

93

За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:

— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним Середовищем;

— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;

— вологі — відносна вологість повітря 60—75%;

— сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;

— особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;

— жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;

— запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;

— з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.