
- •2.3.1 Система стандартів безпеки праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •Як вказано в статті 44 Закону України “Про охорону праці”, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.3.2 Інструктажі з охорони праці
- •2.5.2 Розслідування, реєстрація і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом
- •2.6.1 Класифікація причин нещасних випадків
- •2.6.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •3.4.3 Природна вентиляція
- •3.4.4 Використання дефлекторів
- •3.4.5 Механічна вентиляція
- •3.4.6 Місцева вентиляція
- •3.4.7 Кондиціювання повітря
- •3.5.1 Основні світлотехнічні одиниці
- •3.5.2 Класифікація виробничого освітлення
- •3.5.3 Принципи нормування освітленості
- •3.5.6 Розрахунок штучного освітлення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •3.9.1 Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.9.2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.9.3 Нормування іонізуючих випромінювань
- •3.9.4 Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.8.2 Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •3.8.3 Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
5.1.3 Класифікація шумів
Шуми класифікуються:
за характером спектру;
за часовими характеристиками.
5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- широкосмугові з неперервним спектром, ширина якого більша однієї октави;
- тональні, у спектрі яких є виражені дискретні тона. Тональний характер шуму для практичних цілей (при контролі його параметрів на робочих місцях) встановлюється вимірюванням у третиннооктавних смугах частот за перевищенням рівня в одній смузі над сусідньою не менш, ніж на 10 дБ (децибел).
5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
постійні, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день (робочу зміну) змінюється в часі не більше, ніж на 5дБ(А) при вимірюванні на часовій характеристиці “повільно” шумоміру згідно з державним стандартом ГОСТ 17187-81.
непостійні, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день (робочу зміну) змінюється у часі більше, ніж на 5 дБ(А) при вимірюванні за часовою характеристикою “повільно” шумоміру згідно з державним стандартом ГОСТ 17187-81.
5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
коливальні у часі, рівень звуку яких безперервно змінюється в часі;
переривисті, рівень звуку яких змінюється ступенево (на 5 дБ(А) та більше), причому тривалість інтервалів, на протязі яких рівень залишається постійним, складає 1 секунду і більше;
- імпульсні, що складаються із одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких тривалістю менше 1 секунди, сигнали відрізняються не менше, ніж на 7 дБ.
Пояснення щодо розмірності рівня звуку в дБ(А) наведено в п.5.2.7.1.
Походження шуму:
-механічне (вібрація поверхонь машин, обладнання, одинокі або періодичні удари в з’єднаннях деталей та конструкціях);
-аеродинамічне (при витіканні стиснутого повітря або газу);
-гідромеханічне (при витканні рідини);
-повітряне (що розповсюджується у повітряному середовищі);
-електромагнітне (коливання електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних сил).
71
Для захисту від шуму використовуються наступні методи:
зменшення шуму в джерелі за рахунок покращення конструкцій машин шляхом точного виготовлення деталей, вузлів тощо;
зменшення механічного шуму шляхом удосконалення технологічних процесів та обладнання (балансування елементів машин, що обертаються, використання пластмасових шестерень замість стальних та інше);
раціональне планування підприємств та цехів (дотримання розривів не менше 100 м для будівель з шумною технологією та інше);
зміна напрямку випромінювання шуму (в протилежну сторону від робочого місця або жилого будинку);
акустична обробка примщень - зменшення енергії відбитих хвиль за рахунок збільшення еквівалентної площі поглинання (розмщення на внутрішніх поверхнях приміщення звукопоглинаючого покриття, встановлення у приміщеннях штучних звукопоглиначів);
зменшення шуму на шляху його розповсюдження шляхом встановлення звукоізолюючого огородження (перешкоди) у вигляді стінок, перегородок, кожухів, кабін (огородження можуть бути одношарові та багатошарові);
- використання глушників шуму для зменшення шуму різних аеродинамічних установок. Часто економічно не вигідно, а іноді практично неможливо зменшити шум до допустимих
величин на деяких виробництвах (клепання, обрубування, штампування, зачищення, випробування двигунів внутрішнього згорання та інше). У цих випадках засоби індивідуального захисту є основними засобами, що попереджують професійні захворювання працівників.
До засобів індивідуального захисту проти шуму відносять: вкладиші, навушники, шоломи. Вони зменшують рівень звукового тиску (рівні звуку) на величину ΔL:
72
6.1.1.1 Вібрацією називаються механічні коливання пружних тіл або коливальні рухи механічних систем, що являють собою процес розповсюдження механічних коливань в твердому тілі.
6.1.1.2 Коливання характеризуються наступними параметрами:
– амплітуда,
модуль максимального зміщення тіла від
положення рівноваги;
– період,
мінімальний інтервал часу, через який
відбувається повторення руху тіла;
– частота,
кількість коливань, що відбуваються за
одиницю часу;
V – коливальна швидкість – максимальне значення швидкості точки, що коливається, м/с;
–
коливальне прискорення – максимальне
значення прискорення точки, що коливається,
м2/с.
6.1.1.3 Вібропереміщення у випадку синусоїдальних коливань визначається за формулою
(6.1)
де
–
кутова частота
(6.2)
– початкова фаза вібропереміщення,
рад.
Як правило, величина не має значення і може не враховуватись, тобто =0.
Частота коливального руху визначається за формулою
(6.3)
де n – кількість обертів за хвилину.
Процес вібрації, що описується однією синусоїдою називається гармонічним, а двома та більше синусоїдами є періодичним.
6.1.1.4 Віброшвидкість (коливальна швидкість) та віброприскорення (коливальне прискорення) визначаються за формулами
(6.4)
(6.5)
73
6.1.2.4 Джерелами вібрації є різні технологічні процеси, механізми, машини та їх робочі органи, де є переміщення.