
- •2.3.1 Система стандартів безпеки праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •Як вказано в статті 44 Закону України “Про охорону праці”, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.3.2 Інструктажі з охорони праці
- •2.5.2 Розслідування, реєстрація і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом
- •2.6.1 Класифікація причин нещасних випадків
- •2.6.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •3.4.3 Природна вентиляція
- •3.4.4 Використання дефлекторів
- •3.4.5 Механічна вентиляція
- •3.4.6 Місцева вентиляція
- •3.4.7 Кондиціювання повітря
- •3.5.1 Основні світлотехнічні одиниці
- •3.5.2 Класифікація виробничого освітлення
- •3.5.3 Принципи нормування освітленості
- •3.5.6 Розрахунок штучного освітлення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •3.9.1 Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.9.2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.9.3 Нормування іонізуючих випромінювань
- •3.9.4 Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.8.2 Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •3.8.3 Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
3.4.6 Місцева вентиляція
Місцева припливна вентиляція служить для створення необхідних умов повітряного середовища в обмеженій зоні виробничого приміщення. До установок місцевої припливної вентиляції відносяся повітряні душі, оазиси і завіси.
Повітряне душування використовують на робочих місцях, які характеризуються дією променевого тепла інтенсивністю 300 ккал/год·м2 і більше. Швидкість обдування становить від 1 до 3,5 м/с залежно від інтенсивності опромінювання. Дія повітряного душу заснована на збільшенні віддачі тепла людиною при збільшенні швидкості руху обдуваючого повітря.
Повітряні оазиси дозволяють покращити метеорологічні умови на обмеженій площі приміщення, яка для цього відокремлюється з усіх боків легкими пересувними перестінками і заповнюється повітрям більш холодним і чистим, ніж повітря приміщення.
Повітряні і повітряно-теплові завіси влаштовують для захисту людей від охолодження через ворота холодним повітрям. Робота завіс ґрунтується на тому, що повітря, яке подається завісою до воріт чи отворів через спеціальний повітропровід із щілиною виходить з великою швидкістю (до 10-15 м/с) під певним кутом, назустріч холодному потоку, який вривається в приміщення, і змішується з ним.
Місцева витяжна вентиляція. Використання її засновано на уловлюванні і видаленні шкідливих речовин безпосередньо біля джерела їх утворення, на запобіганні їх розповсюдження по всьому приміщенню.
Пристрої місцевої витяжної вентиляції створюють у вигляді укриттів чи місцевих відсосів.
Кількість повітря, яке необхідно видалити від укриттів чи відсосів, визначають за формулою
(3.13)
де:
– площа перерізу повітропроводу, м2;
– швидкість руху повітря по повітропроводу, м/с.
53
3.4.7 Кондиціювання повітря
Кондиціювання повітря – це створення і автоматичне підтримання в приміщеннях незалежно від зовнішніх умов постійних чи змінних за певною програмою температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, які найбільш сприятливі для нормального протікання технологічного процесу. Тому на промислових підприємствах кондиціювання повітря використовується або для забезпечення комфортних санітарно-гігієнічних умов, або як складова частина технологічного процесу.
Кондиціонер – це вентиляційна установка, яка за допомогою приладів автоматичного регулювання підтримує в приміщенні задані параметри повітряного середовища.
Кондиціонери бувають двох видів: установки повного кондиціювання повітря, які забезпечують постійність температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і його чистоти; установки неповного кондиціювання, які забезпечують постійність тільки частини цих параметрів чи одного параметра, найчастіше температури.
За способом приготування і розподілу повітря кондиціонери поділяються на місцеві і центральні.
Конструкція центральних кондиціонерів передбачає приготування повітря поза обслуговуючими приміщеннями і його розподіл по системі повітроводів. В місцевих кондиціонерах приготування повітря проходить безпосередньо в обслуговуваних приміщеннях, повітря розподіляються розосереджено, без повітроводів.
54