Б аналогічна
В гомологічна
Г домінантна
Д рецесивна
Алель, яка в присутності іншої не проявляється у формі кодованого нею стану ознаки
А гомозиготна
Б аналогічна
В гомологічна
Г домінантна
Д рецесивна
Явище пригнічення прояву однієї алелі іншою
А кодомінування
Б домінування
В рекомбінація
Г розщеплення
Д кросинговер
Сукупність генетичної інформації, закодованої в генах клітини або організму
А генотип
Б фенотип
В каріотип
Г генофонд
Д спейсер
Сукупність усіх ознак і властивостей організму, що формується внаслідок взаємодії генотипу з чинниками довкілля
А генотип
Б фенотип
В каріотип
Г генофонд
Д геном
Сукупність усіх генів популяції або виду
А генотип
Б фенотип
В каріотип
Г генофонд
Д геном
Сукупність генів галоїдного набору хромосом
А генотип
Б фенотип
В каріотип
Г генофонд
Д геном
Властивість організмів передавати свої ознаки й особливості розвитку потомству
А регенерація
Б домінантність
В рецесивність
Г спадковість
Д мінливість
Здатність організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі індивідуального розвитку
А регенерація
Б домінантність
В рецесивність
Г спадковість
Д мінливість
Метод генетичних досліджень, що полягає у схрещуванні організмів, які відрізняються за певними станами однієї чи кількох спадкових ознак
А біохімічний
Б цитогенетичний
В популяційно-статистичний
Г генеалогічний
Д гібридологічний
Метод генетичних досліджень, що полягає у вивченні родоводів організмів
А біохімічний
Б цитогенетичний
В популяційно-статистичний
Г генеалогічний
Д гібридологічний
Метод генетичних досліджень, що дає можливість вивчати частоти зустрічальності алелей у популяціях організмів, а також генетичну структуру популяцій
А біохімічний
Б цитогенетичний
В популяційно-статистичний
Г генеалогічний
Д гібридологічний
Метод генетичних досліджень, що ґрунтується на дослідженні особливостей хромосомного набору (каріотипу) організмів
А біохімічний
Б цитогенетичний
В популяційно-статистичний
Г генеалогічний
Д гібридологічний
Метод генетичних досліджень, що використовується для діагностики спадкових захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин
А біохімічний
Б цитогенетичний
В популяційно-статистичний
Г генеалогічний
Д гібридологічний
Метод генетичних досліджень, який застосовував Г. Мендель
А біохімічний
Б цитогенетичний
В популяційно-статистичний
Г генеалогічний
Д гібридологічний
Генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів і одержані в результаті самозапліднення
А чиста лінія
Б гібриди
В гетерозиготи
Г клон
Д родина
Диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні хромосоми якої містять різні алелі певного гена
А бівалент
Б гетерогамета
В гомогамета
Г гетерозигота
Д гомозигота
Диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні хромосоми якої містять однакові алелі певного гена
А бівалент
Б гетерогамета
В гомогамета
Г гетерозигота
Д гомозигота
Явище прояву обох станів ознаки (рецесивного та домінантного) у другому поколінні гібридів
А кодомінування
Б домінування
В розщеплення
Г спадковість
Д мінливість
У генетичних схемах батьківські особини умовно позначаються
А Р
Б G
В F
Г ♀
Д ♂
У генетичних схемах покоління гібридів умовно позначається
А Р
Б G
В F
Г ♀
Д ♂
У генетичних схемах гамети умовно позначаються
А Р
Б G
В F
Г ♀
Д ♂
У генетичних схемах жіноча стать умовно позначається
А Р
Б G
В F
Г ♀
Д ♂
У генетичних схемах чоловіча стать умовно позначається
А Р
Б G
В F
Г ♀
Д ♂
При схрещуванні домінантної і рецесивної гомозигот гібриди І покоління будуть
А однорідні – гомозиготи з рецесивним станом ознаки у фенотипі
Б однорідні – гомозиготи з домінантним станом ознаки у фенотипі
В однорідні – гетерозиготи з домінантним станом ознаки у фенотипі
Г неоднорідні – гетерозиготи і гомозиготи з домінантним станом ознаки у фенотипі
Д неоднорідні – гомозиготи з рецесивним і домінантним станами ознаки у фенотипі
При схрещуванні гібридів першого покоління між собою серед їхніх нащадків спостерігається
А явище розщеплення станів ознак
Б одноманітність гібридів другого покоління
В явище автогамії
Г явище проміжного успадкування
Д мутація алельних генів
При розщепленні станів ознак у фенотипі гібридів ІІ покоління проявляється
А рецесивний стан ознаки (у 75%) і домінантний стан ознаки (у 25%)
Б домінантний стан ознаки (у 75%) і рецесивний стан ознаки (у 25%)
В домінантний стан ознаки (у 50%) і рецесивний стан ознаки (у 50%)
Г рецесивний стан ознаки (у 80%) і домінантний стан ознаки (у 20%)
Д домінантний стан ознаки (у 80%) і рецесивний стан ознаки (у 20%)
При ди- чи полігібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у нащадків
А не відбувається
Б відбувається незалежно від інших
В відбувається у співвідношенні 2:7
Г відбувається у співвідношенні 9:3:3:1
Д відбувається у співвідношенні 1:4
Генотип рецесивної гомозиготи
А АаВb
Б AABB
В aabb
Г AABb
Д AaBB
Генотип домінантної гомозиготи
А AABB
Б АаВb
В aabb
Г Aabb
Д aaBb
Генотип дигетерозиготи
А AABB
Б АаВb
В aabb
Г Aabb
Д aaBb
Організм із генотипом АаВb утворює гамети
А Аа, Вb
Б Ab, aB
В AB, ab
Г AB, Ab, aB, ab
Д AA, Aa, BB, Bb
Організм із генотипом АAВb утворює гамети
А Аа, Вb
Б Ab, aB
В AB, Ab
Г AB, ab
Д AA, Bb
Організм із генотипом АaВB утворює гамети
А Аа, ВB
Б Ab, aB
В AB, Ab
Г AB, aB
Д Aa, Bb
Гамети AB, aB утворює організм із генотипом
А АaВB
Б аaВb
В АAВB
Г aaВB
Д Аabb
Гамети AB, Ab утворює організм із генотипом
А АaВB
Б аaВb
В АAВB
Г aaВB
Д АAВb
Гамети AB, Ab, aB, ab утворює організм із генотипом
А АaВB
Б АaВb
В АAВB
Г aaВB
Д АAВb
Генотипи потомства, отриманого від схрещування особин із генотипами АaВB і aabb
А АaВB, АAВb
Б АaВb, aaВb
В АAВB, АaВb
Г aaВB, aaВb
Д АAВb, АaВB
Генотипи потомства, отриманого від схрещування особин із генотипами ААВb і aabb
А АaВB, АAВb
Б АaВb, aaВb
В АAВB, АaВb
Г aaВB, aaВb
Д АaВb, Аabb
Генотип потомства, отриманого від схрещування особин із генотипами ААВB і aabb
А АaВb
Б aaВb
В АAВB
Г aabb
Д АaВB
Закон чистоти гамет:
А кожна з гамет не може одночасно нести два алельних гени
Б кожна з гамет одночасно несе два алельних гени
В кожна з гамет одночасно несе два рецесивних гени
Г кожна з гамет одночасно несе два домінантних гени
Д кожна з гамет одночасно несе рецесивний і домінантний гени
У випадку, коли жодна з алелей не домінує над іншою, спостерігається явище
А неповного домінування
Б кодомінування
В чистоти гамет
Г проміжного успадкування
Д аналізуючого схрещування
У випадку, коли домінантна алель частково переважає над рецесивною, спостерігається явище
А чистоти гамет
Б кодомінування
В неповного домінування
Г проміжного успадкування
Д аналізуючого схрещування
У випадку, коли обидві алелі повністю проявляються у фенотипах гібридних особин, спостерігається явище
А чистоти гамет
Б кодомінування
В неповного домінування
Г проміжного успадкування
Д аналізуючого схрещування
Аналізуюче схрещування здійснюють між
А двома домінантними гомозиготами
Б двома гетерозиготами
В домінантними за фенотипом особинами
Г рецесивними за фенотипом особинами
Д рецесивною та домінантною за фенотипом особинами
Аналізуюче схрещування дає змогу визначити генотип
А особини, у фенотипі якої домінантна алель частково переважає над рецесивною
Б особини, у фенотипі якої проявляються обидві алелі
В особини з проміжним проявом ознаки у фенотипі
Г особини, рецесивної за фенотипом
Д особини, домінантної за фенотипом
Алельний ген, який, проявляючись у фенотипі, призводить до смерті особини
А летальний
Б фатальний
В латентний
Г патогенний
Д мутагенний
Гени, розташовані в одній хромосомі, утворюють
А комплементарність
Б полімерію
В кросоверну групу
Г групу зчеплення
Д алельну пару
Кількість груп зчеплення в організмів певного виду дорівнює
А середній кількості генів у одній хромосомі
Б загальній кількості генів у хромосомному наборі
В кількості хромосом у галоїдному наборі
Г кількості хромосом у диплоїдному наборі
Д кількості хромосом у поліплоїдному наборі
Сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна
А відстані між ними
Б відстані між одним із цих генів і первинною перетяжкою хромосоми
В кількості перехресних ділянок при кросинговері
Г довжині хромосоми
Д кількості вторинних перетяжок у хромосомі
Відстань між генами у хромосомі вимірюється в
А проміле
Б морганідах
В квантах
Г діоптріях
Д нанометрах
Місце гена у хромосомі
А каріотип
Б центромера
В хіазма
Г морганіда
Д локус
Хромосомне визначення статі у ссавців:
А жіноча і чоловіча можуть бути як гомогаметними, так і гетерогаметними
Б жіноча – гетерогаметна, чоловіча – гомогаметна
В жіноча – гомогаметна, чоловіча – гетерогаметна
Г жіноча і чоловіча – гетерогаметні
Д жіноча і чоловіча – гомогаметні
Хромосомне визначення статі у птахів:
А жіноча і чоловіча можуть бути як гомогаметними, так і гетерогаметними
Б жіноча – гетерогаметна, чоловіча – гомогаметна
В жіноча – гомогаметна, чоловіча – гетерогаметна
Г жіноча і чоловіча – гетерогаметні
Д жіноча і чоловіча – гомогаметні
Якщо у людини ген локалізований у Х-хромосомі, то він передається
А від матері до дочок, від батька до синів
Б від матері до дочок і синів, від батька до синів
В від матері до синів, від батька до дочок і синів
Г від матері до дочок і синів, від батька до дочок
Д від матері до дочок, від батька до дочок і синів
Якщо у людини ген локалізований у Y-хромосомі, то він передається
А від матері до дочок, від батька до синів
Б від матері до синів, від батька до дочок
В від матері до синів
Г від батька до дочок
Д від батька до синів
Захворювання гемофілію, дальтонізм зумовлює
А рецесивна алель, розміщена в Х-хромосомі
Б домінантна алель, розміщена в Х-хромосомі
В рецесивна алель, розміщена в Y-хромосомі
Г домінантна алель, розміщена в Y-хромосомі
Д рецесивна алель, розміщена в аутосомі
Гени поділяють на
А гомогаметні і гетерогаметні
Б гомозиготні і гетерозиготні
В структурні і регуляторні
Г полімерні і комплементарні
Д кросоверні і некросоверні
Тип взаємодії між неалельними генами, коли два або більше домінантних гени разом визначають розвиток певної ознаки
А епістаз
Б комплементарність
В полімерія
Г кодомінантність
Д множинна дія генів
Тип взаємодії між неалельними генами, коли алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого
А епістаз
Б комплементарність
В полімерія
Г кодомінантність
Д множинна дія генів
Явище, коли одна алель впливає на прояв станів різних ознак
А епістаз
Б комплементарність
В полімерія
Г кодомінантність
Д множинна дія генів
Неспадкова мінливість
А мутаційна
Б модифікаційна
В комбінативна
Г ситуативна
Д варіаційна
Зміни фенотипу, спричинені факторами умов існування і не пов’язані зі змінами генотипу
А мутаційна мінливість
Б комбінативна мінливість
В модифікаційна мінливість
Г генотипна мінливість
Д каріотипна мінливість
Диференціація личинок самок медоносної бджоли на цариць і робочих особин є прикладом
А мутаційної мінливості
Б комбінативної мінливості
В модифікаційної мінливості
Г генотипної мінливості
Д каріотипної мінливості
Межі модифікаційної мінливості ознаки, які визначаються генотипом
А межі витривалості
Б норма реакції
В варіаційний ряд
Г варіаційна крива
Д генетична карта
Послідовність чисельних показників проявів певної ознаки, розташованих у порядку їх зростання або зменшення
А межі витривалості
Б норма реакції
В варіаційний ряд
Г варіаційна крива
Д генетична карта
Графічне вираження кількісних показників мінливості певної ознаки
А межі витривалості
Б норма реакції
В варіаційний ряд
Г варіаційна крива
Д генетична карта
Виникнення різних поєднань алельних генів
А мутаційна мінливість
Б комбінативна мінливість
В модифікаційна мінливість
Г неспадкова мінливість
Д каріотипна мінливість
Стійкі зміни генетичного матеріалу, які виникають раптово і призводять до змін тих чи інших спадкових ознак організму
А модифікації
Б мутації
В рекомбінації
Г варіації
Д реплікації
Основи вчення про мутації заклав вчений
А У. Бетсон
Б Г. Мендель
В Т. Морган
Г Г. де Фріз
Д Е. Чермак
Мутації, які виникають у статевих клітинах
А варіативні
Б комбінативні
В реплікативні
Г генеративні
Д соматичні
Мутації, які виникають у нестатевих клітинах
А варіативні
Б комбінативні
В реплікативні
Г генеративні
Д соматичні
Мутації, які спричиняють загибель організмів
А летальні
Б сублетальні
В нейтральні
Г фатальні
Д латентні
Мутації, які знижують життєздатність організмів
А летальні
Б сублетальні
В нейтральні
Г фатальні
Д латентні
Мутації, які за певних умов не впливають на життєздатність організмів
А летальні
Б сублетальні
В нейтральні
Г фатальні
Д латентні
Мутації, пов’язані зі зміною кількості наборів хромосом
А геномні
Б хромосомні
В генні
Г комбінативні
Д латентні
До фізичних мутагенів не належить
А ультрафіолетове випромінювання
Б рентгенівське випромінювання
В підвищена температура
Г гамма-випромінювання
Д газ іприт
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював
А М.І. Вавилов
Б С.С. Четвериков
В Р.Фішер
Г Г. Мендель
Д Т. Морган
Генетичною основою закону гомологічних рядів спадкової мінливості є те, що ступінь історичної спорідненості організмів прямо пропорційний
А кількості хромосом у каріотипах груп, які порівнюються
Б кількості спільних генів у груп, які порівнюються
В кількості мутацій, що виникають у груп, які порівнюються
Г величині норми реакції у груп, які порівнюються
Д кількості нових комбінацій генів у груп, які порівнюються
Випадкова і неспрямована зміна частот зустрічальностей алелей у популяції
А епістаз
Б панміксія
В дрейф генів
Г популяційні хвилі
Д генетичний тягар
Тема: РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК
Дві однакові дочірні клітини, вдвічі менші за материнську, утворюються при
А бінарному поділі
Б множинному поділі
В брунькуванні
Г фрагментації
Д споруляції
Велика і маленька дочірні клітини утворюються при
А бінарному поділі
Б множинному поділі
В брунькуванні
Г фрагментації
Д споруляції
Багато дочірніх клітин утворюються при
А бінарному поділі
Б множинному поділі
В брунькуванні
Г фрагментації
Д споруляції
Процес розвитку кількох зародків із однієї заплідненої яйцеклітини
А апоміксис
Б неотенія
В автогамія
Г партеногенез
Д поліембріонія
Розвиток організму із незаплідненої яйцеклітини
А шизогонія
Б неотенія
В автогамія
Г партеногенез
Д поліембріонія
Процес утворення статевих клітин
А партеногенез
Б ембріогенез