Б залози секреції
В сухожилки, зв’язки
Г скелетні м’язи
Д кров, лімфу
Кров, лімфа є різновидностями тканини
А основної
Б сполучної
В провідної
Г твірної
Д епітеліальної
Кістки та хрящі утворені тканиною
А основною
Б сполучною
В провідною
Г твірною
Д епітеліальною
До різновидностей сполучної тканини належить
А ретикулярна
Б м’язова
В нервова
Г епітеліальна
Д основна
До різновидностей сполучної тканини не належить
А ретикулярна
Б жирова
В хрящова
Г епітеліальна
Д кісткова
Кісткова сполучна тканина поділяється на
А компактну і губчасту
Б губчасту і стовпчасту
В гладеньку і посмуговану
Г сіру і білу
Д щільну і пухку
Довгі відростки нейронів
А остеони
Б саркомери
В дендрити
Г аксони
Д міофібрили
Короткі відростки нейронів
А остеони
Б саркомери
В дендрити
Г аксони
Д міофібрили
2 Семестр
Тема: ВІРУСИ
Вчений, праці якого поклали початок вірусології
А С.Г. Навашин
Б М.І. Вавилов
В І.І. Мечніков
Г Д.І. Івановський
Д М.І. Лунін
Розміри вірусів
А 2 нм
Б 100-200 мкм
В 10-100 мл
Г 1-10 нм
Д 20-300 нм
Прості віруси складаються з
А білків
Б нуклеїнової кислоти і білків
В білків і ліпідів
Г нуклеїнової кислоти і ліпідів
Д нуклеїнової кислоти
Складні віруси складаються з
А білків і вуглеводів
Б нуклеїнової кислоти і ліпідів
В білків і ліпідів
Г нуклеїнової кислоти і вуглеводів
Д нуклеїнової кислоти, білків, вуглеводів і ліпідів
Капсид –це
А підмембранний комплекс у одноклітинних тваринних організмів
Б білкова оболонка віруса
В капсула, що утворюється для захисту на поверхні бактеріальної клітини
Г товстостінне довгоживуче утворення всередині бактеріальної клітини
Д зовнішня оболонка складного віруса, яка складається з вуглеводів і ліпідів
Віруси не слід вважати попередниками клітинних форм життя, оскільки
А для них характерний молекулярний рівень організації
Б вони походять від клітинних організмів і поза клітиною організму-господаря ознак життєдіяльності не проявляють
В деякі вчені не вважають їх живими організмами
Г вони мають неклітинну будову
Д вони можуть швидко видозмінюватись
Стадія віроспори у життєвому циклі віруса – це період коли
А вірус поза клітиною організму-господаря і ознак життєдіяльності не проявляє
Б вірус прикріплюється до клітини
В вірус проникає в клітину
Г нуклеїнова кислота вбудовується у геном клітини-господаря
Д клітина синтезує необхідні для віруса нуклеїнові кислоти і білки
У будові бактеріофага розрізняють
А нуклеоїд і муреїнову оболонку
Б нуклеоїд і білкову капсулу
В нуклеїнову кислоту і капсид
Г головку, шийку і хвіст
Д головку, хвіст і хвостові відростки
Вірусне захворювання рослин – це
А яблунева парша
Б житні ріжки
В тютюнова мозаїка
Г картопляна гниль
Д сажка
Спосіб поширення вірусної інфекції, яка зумовлює розвиток паротиту (свинки)
А фізичний контакт
Б повітряно-краплинний шлях
В забруднення ран
Г фекальні забруднення
Д через переносники – воші, щурячі блохи
Рідини організму людини, які містять достатню для зараження кількість активних ВІЛ
А слина, кров, лімфа, сперма, вагінальні виділення
Б кров, лімфа, сперма, вагінальні виділення, сеча
В кров, лімфа, сперма, вагінальні виділення, менструальні виділення, грудне молоко
Г сперма, вагінальні виділення, менструальні виділення, сеча
Д слина, кров, лімфа, сперма, грудне молоко
При захворюванні на СНІД руйнується
А певний вид лімфоцитів, що призводить до зниження активності імунної системи
Б частина еритроцитів, що призводить до анемії
В частина тромбоцитів, що зумовлює зсідання крові і утворення тромбів
Г фібриноген, що призводить до зниження активності імунної системи
Д частина антитіл, що призводить до зниження опірності організму
Тема: БАКТЕРІЇ І ЦІАНОБАКТЕРІЇ
До царства Дроб’янки належать
А всі одноклітинні організми
Б віруси, бактерії і гриби
В бактерії і ціанобактерії
Г одноклітинні тваринні організми
Д гриби і слизовики
Розміри бактерій
А 2 нм
Б 100-200 мкм
В 0,1-10 мкм
Г 1-10 нм
Д 20-300 нм
Нуклеоїд – це
А мономерна ланка молекули нуклеїнової кислоти
Б вегетативне ядро інфузорії-туфельки
В генеративне ядро пилкового зерна
Г нуклеїнова кислота вірусів
Д кільцева молекула ДНК бактерій
Невеликі фрагменти ДНК у бактеріальній клітині, не зв’язані з нуклеоїдом
А фімбрії
Б плазміди
В мезосоми
Г диктіосоми
Д септи
Основним компонентом клітинної стінки у бактерій є
А муреїн
Б целюлоза
В хітин
Г суберин
Д лігнін
Пілі (фімбрії) у бактерій служать для
А руху
Б злипання
В дихання
Г фотосинтезу
Д захисту
Функцію дихання у бактерій виконують
А фотосинтетичні мембрани
Б мезосоми
В рибосоми
Г пілі (фімбрії)
Д плазміди
Капсула у бактерій – це
А клітинна стінка
Б плазматична мембрана
В зовнішнє щільне утворення, яке служить для захисту
Г товстостінне довгоживуче утворення всередині бактеріальної клітини
Д слизовий шар на поверхні бактеріальної клітини
Товстостінні довгоживучі утворення всередині бактеріальної клітини
А ендоспори
Б зигоспори
В аскоспори
Г цисти
Д плазміди
Ендоспори бактерій служать для
А нестатевого розмноження
Б статевого розмноження
В запасання поживних речовин
Г захисту нуклеоїда
Д перенесення несприятливих умов
Стрептококи – це
А бактерії кулястої форми, з’єднані у групу, схожу на виноградне гроно
Б бактерії кулястої форми, з’єднані у ланцюжок
В бактерії кулястої форми, з’єднані по чотири
Г бактерії кулястої форми, з’єднані по дві
Д одиночні бактерії кулястої форми
Бактерії у формі паличок, що мають вигляд спіралі у 2-3 оберти і мають джгутик
А стрептококи
Б вібріони
В бацили
Г спірили
Д спірохети
Бактерії у формі паличок, що мають вигляд спіралі у 3 й більше обертів і мають джгутик
А вібріони
Б стафілококи
В бацили
Г спірили
Д спірохети
Бактерії, що мають форму паличок у вигляді коми із джгутиком називаються
А вібріони
Б стафілококи
В бацили
Г спірили
Д спірохети
Молочно-кислі бактерії за способом живлення
А фотоавтотрофи
Б хемоавтотрофи
В фотогетеротрофи
Г хемогетеротрофи сапрофіти
Д хемогетеротрофи паразити
Нітрифікуючі бактерії за способом живлення
А фотоавтотрофи
Б хемоавтотрофи
В фотогетеротрофи
Г хемогетеротрофи сапрофіти
Д хемогетеротрофи паразити
Бульбочкові азотфіксуючі бактерії за способом живлення
А фотоавтотрофи
Б хемоавтотрофи
В хемогетеротрофи симбіонти
Г хемогетеротрофи сапрофіти
Д хемогетеротрофи паразити
Хвороботворні бактерії за способом живлення
А фотоавтотрофи
Б хемоавтотрофи
В фотогетеротрофи
Г хемогетеротрофи сапрофіти
Д хемогетеротрофи паразити
Фотоавтотрофний спосіб живлення характерний для
А гнильних бактерій
Б нітрифікуючих бактерій
В молочно-кислих бактерій
Г зелених сіркобактерій
Д бульбочкових азотфіксуючих бактерій
Бактерії розмножуються
А нестатево – поділом клітини
Б нестатево – спорогонією
В статево – оогамією
Г статево – ізогамією
Д статево – гетерогамією
Обмін ділянками ДНК (генетична рекомбінація) у бактерій відбувається під час
А реплікації
Б коньюгації
В транскрипції
Г трансляції
Д споруляції
У біосфері більшість бактерій виконують роль
А продуцентів
Б консументів І порядку
В консументів ІІ порядку
Г редуцентів
Д рудиментів
Симбіотичні бульбочкові бактерії
А утворюють сірководень і постачають його рослинам
Б синтезують для рослин вітаміни
В фіксують атмосферний азот і переводять його у доступну для рослин форму
Г допомагають рослинам вбирати із ґрунту воду
Д утворюють гумус
Промислові процеси бродіння, у яких використовуються бактерії
А молочно-кисле та оцтово-кисле бродіння
Б оцтово-кисле, спиртове та масляно-кисле бродіння
В масляно-кисле та спиртове бродіння
Г спиртове та оцтово-кисле бродіння
Д молочно-кисле та спиртове бродіння
Завдяки молочно-кислому бродінню можливе
А отримання природних барвників
Б отримання кормових та харчових білків
В отримання оцту із спирту
Г отримання спирту із цукру
Д сквашування овочів
Бактерії використовуються у біотехнології для синтезу
А поліетилену і поліпропілену
Б восків і стероїдів
В ферментів, гормонів, кормових та харчових білків
Г крохмалю і глікогену
Д целюлози і хітину
Симбіонтом людини є бактерія
А кишкова паличка
Б холерний вібріон
В бліда спірохета
Г бацила Коха
Д гонокок
Туберкульоз спричиняється
А кишковою паличкою
Б бацилою Коха
В блідою спірохетою
Г золотистим стафілококом
Д пневмококом
Збудником сифілісу є
А сальмонела
Б золотистий стафілокок
В бліда спірохета
Г бацила Коха
Д гонокок
Спосіб поширення бактеріальної інфекції, яка спричиняє розвиток дифтерії
А через фізичний контакт
Б повітряно-краплинним шляхом
В через забруднення ран
Г через фекальні забруднення
Д через їжу
Спосіб поширення бактеріальної інфекції, яка спричиняє розвиток холери
А через фізичний контакт
Б повітряно-краплинним шляхом
В через забруднення ран
Г через фекальні забруднення
Д через переносники – воші, щурячі блохи
До надцарства Прокаріоти належать
А зелені водорості
Б синьо-зелені водорості
В жовто-зелені водорості
Г червоні водорості
Д бурі водорості
Нитчасті форми ціанобактерій розмножуються
А статево – гетерогамією
Б статево – оогамією
В нестатево – брунькуванням
Г нестатево – спороутворенням
Д нестатево – фрагментацією
Ціанобактерія, яка використовується людиною як харчова добавка
А мікроцистіс
Б анабена
В носток
Г спіруліна
Д спірогіра
Ціанобактерія, яка є фікобіонтом лишайників
А ульва
Б порфіра
В ламінарія
Г носток
Д анабена
При “цвітінні” води гинуть водні тварини і рослини, оскільки
А увесь кисень води використовується ціанобактеріями і водоростями
Б увесь кисень води використовується аеробними гнильними бактеріями
В при гнитті ціанобактерій і водоростей утворюється велика кількість токсичних речовин
Г при гнитті ціанобактерій і водоростей значно піднімається температура води
Д в результаті дихання великої кількості ціанобактерій і водоростей у воді значно зростає концентрація вуглекислого газу
Тема: ГЕНЕТИКА
Термін „генетика” запропонував
А У. Бетсон
Б Г. Мендель
В Т. Морган
Г Г. де Фріз
Д Е. Чермак
Рік, у якому були перевідкриті закони Г. Менделя
А 1865
Б 1898
В 1900
Г 1951
Д 1953
Автором хромосомної теорії спадковості є
А У. Бетсон
Б Г. Мендель
В Т. Морган
Г Г. де Фріз
Д Е. Чермак
Гени, що перебувають у різних станах, але займають одне і те саме місце (локус) в гомологічних хромосомах
А гомологічні
Б алельні
В аналогічні
Г гомозиготні
Д гетерозиготні
Алель, яка в присутності іншої завжди проявляється у формі кодованого нею стану ознаки
А гомозиготна