Тканини рослин
Кількість видів рослин на Землі приблизно дорівнює
А 100000
Б 500000
В 1000000
Г 1500000
Д 2000000
Спосіб живлення рослин
А фотоавтотрофний
Б хемоавтотрофний
В фотогетеротрофний
Г хемогетеротрофний
Д міксотрофний
Для рослинної клітини не характерні
А рибосоми, глікокалікс, скоротливі вакуолі
Б пелікула, травні вакуолі, комплекс Гольджі
В лізосоми, клітинний центр, травні вакуолі
Г глікокалікс, пелікула, травні вакуолі
Д комплекс Гольджі, клітинний центр, дрібні вакуолі
Тільки для рослинної клітини характерні
А рибосоми, целюлозна клітинна стінка, пластиди
Б ядерця, целюлозна клітинна стінка, пластиди
В великі вакуолі, мітохондрії, клітинний центр
Г целюлозна клітинна стінка, пластиди, мітохондрії
Д целюлозна клітинна стінка, великі вакуолі, пластиди
Основна запасна речовина у рослин
А целюлоза
Б глікоген
В крохмаль
Г хітин
Д муреїн
Спорофіт рослин
А диплоїдний, утворює гаплоїдні спори
Б гаплоїдний, утворює гаплоїдні спори
В диплоїдний, утворює диплоїдні спори
Г гаплоїдний, утворює диплоїдні спори
Д гаплоїдний, утворює гаплоїдні гамети
Гаметофіт рослин
А диплоїдний, утворює гаплоїдні гамети
Б гаплоїдний, утворює гаплоїдні спори
В диплоїдний, утворює диплоїдні спори
Г гаплоїдний, утворює диплоїдні гамети
Д гаплоїдний, утворює гаплоїдні гамети
Мейоз у рослин передує
А утворенню гамет
Б утворенню спор
В утворенню спор і гамет
Г утворенню зиготи
Д розвитку спорофіта
Із спори у рослин розвивається
А зигота
Б спорофіт
В гаметофіт
Г гамета
Д насінина
Із зиготи у рослин розвивається
А спора
Б спорофіт
В гаметофіт
Г гамета
Д насінина
Схема циклу розвитку рослин
А ...гаметофіт – зигота – гамети – спорофіт – спори – гаметофіт...
Б ...спорофіт – зигота – гамети – гаметофіт – спори – спорофіт...
В ...спорофіт – гамети – зигота – гаметофіт – спори – спорофіт...
Г ...гаметофіт – гамети – зигота – спорофіт – спори – гаметофіт...
Д ...спорофіт – спори – зигота – гаметофіт – гамети – спорофіт...
Царство Рослини включає підцарства
А Водорості, Спорові, Насінні
Б Однодольні, Дводольні
В Голонасінні, Покритонасінні
Г Спорові, Насінні
Д Нижчі рослини (Справжні водорості), Вищі рослини
До нижчих рослин належать
А водорості
Б папороті, голонасінні
В мохи, папороті, хвощі, плауни
Г водорості, мохи
Д папороті, хвощі, плауни
До вищих спорових рослин належать
А бурі і червоні водорості
Б папороті, голонасінні
В мохи, папороті, хвощі, плауни
Г водорості, мохи
Д папороті, хвощі, плауни, голонасінні, покритонасінні
Наука, яка вивчає водорості
А альгологія
Б бріологія
В поліподіологія
Г лікоподіологія
Д еквізетологія
Наука, яка вивчає мохи
А альгологія
Б бріологія
В поліподіологія
Г лікоподіологія
Д еквізетологія
Типи рослинних тканин
А твірна, покривна, сполучна, провідна, опорно-рухова
Б твірна, епітеліальна, провідна, механічна, основна
В епітеліальна, сполучна, провідна, механічна
Г твірна, покривна, основна, провідна, механічна
Д твірна, покривна, сполучна, провідна, механічна
Меристема – це
А провідна тканина рослин
Б механічна тканина рослин
В покривна тканина рослин
Г основна тканина рослин
Д твірна тканина рослин
За розташуванням на рослині є такі різновидності твірної тканини
А коренева, пагонова
Б стовпчаста, губчаста
В верхівкова, бічна, вставна
Г первинна, вторинна, третинна
Д асиміляційна, запасаюча, повітроносна
Клітини меристеми рослин
А живі, дрібні, з тонкою клітинною стінкою, швидко діляться, щільно прилягають одна до одної
Б живі, великі, різноманітної форми, з добре вираженими міжклітинниками
В живі, у вигляді волокон, з дещо потовщеними клітинними стінками
Г мертві, з потовщеними клітинними стінками, які просочені суберином
Д мертві, циліндричної форми, з нерівномірно потовщеними клітинними стінками, які просочені лігніном
Камбій, корковий камбій належать до
А первинної покривної тканини
Б вторинної покривної тканини
В верхівкової меристеми
Г бічної меристеми
Д вставної меристеми
Клітини епідерми (шкірки) рослин
А мертві, у вигляді волокон, із потовщеними здерев’янілими клітинними стінками
Б живі, у вигляді волокон, з дещо потовщеними клітинними стінками
В живі, великі, різноманітної форми, з добре вираженими міжклітинниками
Г живі, дрібні, з тонкою клітинною стінкою, швидко діляться, щільно прилягають одна до одної
Д живі, плоскі, прозорі, неправильної форми, розташовані одним шаром, щільно прилягають одна до одної
Плівка із воскоподібної речовини на поверхні шкірочки рослин
А епідерма
Б кутикула
В кірка
Г екзодерма
Д слизовий шар
Спеціалізовані утворення епідерми пагона
А кореневі волоски, сочевички
Б волоски (трихоми), залозисті клітини, склереїди
В продихи, волоски (трихоми), залозисті клітини
Г продихи, волоски (трихоми), сочевички
Д продихи, сочевички, склереїди
Спеціалізовані утворення епідерми кореня (ризодерми)
А кореневі волоски, продихи
Б волоски (трихоми), залозисті клітини
В кореневі волоски, склереїди
Г волоски (трихоми), сочевички
Д кореневі волоски
Ризодерма – це
А екзодерма первинної кори кореня
Б мезодерма первинної кори кореня
В ендодерма первинної кори кореня
Г епідерма кореня
Д епідерма пагона
Продихи епідерми пагона забезпечують
А транспірацію і газообмін
Б надходження повітря до органів дихання рослини
В процес переходу води із рідкого стану в газоподібний
Г вбирання води надземною частиною рослини
Д транспорт води і розчинених органічних речовин
Продихи утворені
А попарно розміщеними клітинами бобоподібної форми, які мають хлоропласти і нерівномірно потовщені стінки
Б типовими клітинами епідерми пагона
В мертвими клітинами, які мають потовщення на внутрішніх стінках – пояски Каспарі
Г клітинами зірчастої форми, які мають хлоропласти і потовщені стінки
Д без’ядерними клітинами циліндричної форми із розрідженою цитоплазмою
Між продиховими клітинами є
А продихова сітка
Б продихова щілина
В продихова трубка
Г продиховий канал
Д продихова сочевичка
Кореневі волоски – це
А одноклітинні або багатоклітинні спеціалізовані утворення верхівкової меристеми кореня
Б багатоклітинні спеціалізовані утворення перидерми кореня
В багатоклітинні спеціалізовані утворення епідерми кореня
Г одноклітинні спеціалізовані утворення ризодерми
Д одноклітинні спеціалізовані утворення перидерми
Корок – це
А повітроносна паренхіма
Б запасаюча паренхіма
В механічна тканина
Г первинна покривна тканина
Д вторинна покривна тканина
При вторинному потовщенні стебла епідерма замінюється
А деревиною
Б лубом
В корком
Г екзодермою
Д ендодермою
Корок входить до складу
А перидерми
Б епідерми
В екзодерми
Г ендодерми
Д мезодерми
Клітини корка
А живі, з дещо потовщеними та просоченими лігніном клітинними стінками
Б живі, з нерівномірно потовщеними клітинними стінками
В мертві, з потовщеними та просоченими суберином клітинними стінками
Г живі, з дещо потовщеними та просоченими суберином клітинними стінками
Д мертві, з нерівномірно потовщеними та просоченими лігніном клітинними стінками
Сочевички – це
А соковиті плоди рослин родини пасльонових
Б бульбочкоподібні потовщення на коренях рослин
В одномембранні органели рослинної клітини, заповнені клітинним соком
Г спеціальні отвори у корку, які служать для здійснення газообміну
Д спеціалізовані утворення епідерми пагона, які служать для здійснення та регуляції транспірації і газообміну
Стінки клітин корка просочені
А суберином
Б лігніном
В кутином
Г хітином
Д глікогеном
Паренхіма – це
А покривна тканина рослин
Б провідна тканина рослин
В твірна тканина рослин
Г механічна тканина рослин
Д основна тканина рослин
Клітини паренхіми
А живі, циліндричної форми, з поперечними стінками, що мають вигляд сита
Б мертві, заповнені повітрям або смолянистими речовинами
В живі, великі, різноманітної форми
Г живі, дрібні, щільно прилягають одна до одної, швидко діляться
Д мертві, циліндричної форми, із зруйнованими поперечними стінками
Різновидності основної тканини рослин
А ксилема, флоема
Б коленхіма, склеренхіма
В верхівкова, бічна, вставна
Г асиміляційна, запасаюча, повітроносна
Д первинна, вторинна, третинна
Паренхіма листка називається
А мезофіл
Б камбій
В перицикл
Г епідерма
Д ризодерма
Різновидності мезофілу
А головний, додатковий, бічний
Б стовпчастий, губчастий
В первинний, вторинний
Г верхівковий, вставний, бічний
Д висхідний, низхідний
Асиміляційна паренхіма
А заповнює серцевину та кору стебел і коренів, запасає поживні речовини
Б міститься у всіх зелених частинах рослини, її клітини мають хлоропласти і фотосинтезують
В заповнює м’які частини плодів, запасає поживні речовини
Г має великі міжклітинні простори, заповнені повітрям, забезпечує виконання функцій газообміну і транспірації
Д створює своєрідний скелет рослини, забезпечує опору
Судини (трахеї) і трахеїди – це
А елементи провідної тканини, які забезпечують низхідний транспорт води і розчинених у ній мінеральних солей
Б елементи провідної тканини, які забезпечують висхідний транспорт води і розчинених у ній органічних речовин
В елементи провідної тканини, які забезпечують висхідний транспорт води і розчинених у ній мінеральних солей
Г елементи провідної тканини, які забезпечують низхідний транспорт води і розчинених у ній органічних речовин
Д елементи провідної тканини, які забезпечують низхідний і висхідний транспорт води й розчинених у ній органічних речовин та мінеральних солей
Ситоподібні трубки – це
А елементи провідної тканини, які забезпечують низхідний транспорт води і розчинених у ній мінеральних солей
Б елементи провідної тканини, які забезпечують висхідний транспорт води і розчинених у ній органічних речовин
В елементи провідної тканини, які забезпечують висхідний транспорт води і розчинених у ній мінеральних солей
Г елементи провідної тканини, які забезпечують низхідний транспорт води і розчинених у ній органічних речовин
Д елементи провідної тканини, які забезпечують низхідний і висхідний транспорт води й розчинених у ній органічних речовин та мінеральних солей
По судинах (трахеях) і трахеїдах вода і розчинені в ній речовини рухаються
А від кореневої шийки до всисної зони кореня
Б від листків до кореня
В від листків до квіток і плодів
Г від листків до інших частин рослини
Д від кореня до інших частин рослини
По ситоподібних трубках вода і розчинені в ній речовини рухаються
А від всисної зони кореня до провідної
Б від плодів до кореня
В від кореня до квіток і плодів
Г від листків до інших частин рослини
Д від кореня до інших частин рослини
Судини (трахеї) провідної тканини рослин утворені
А мертвими клітинами циліндричної форми із зруйнованими поперечними та потовщеними поздовжніми стінками
Б живими клітинами циліндричної форми із поперечними стінками, що мають вигляд сита
В мертвими клітинами у вигляді волокон із потовщеними стінками, просоченими лігніном
Г живими клітинами у вигляді волокон із дещо потовщеними стінками
Д мертвими клітинами із потовщеними стінками, просоченими суберином
Ситоподібні трубки провідної тканини рослин утворені
А мертвими клітинами циліндричної форми із зруйнованими поперечними та потовщеними поздовжніми стінками
Б живими без’ядерними клітинами циліндричної форми із поперечними стінками, що мають багато отворів
В мертвими клітинами у вигляді волокон із потовщеними стінками, просоченими лігніном
Г живими ядерними клітинами у вигляді волокон із дещо потовщеними стінками
Д мертвими клітинами із потовщеними стінками, просоченими суберином
Трахеїди провідної тканини рослин утворені
А мертвими клітинами циліндричної форми із зруйнованими поперечними та потовщеними поздовжніми стінками
Б живими клітинами циліндричної форми із поперечними стінками, що мають багато отворів
В мертвими клітинами веретеноподібної форми з потовщеними стінками, що мають велику кількість пор
Г живими клітинами у вигляді волокон із дещо потовщеними стінками
Д мертвими клітинами із потовщеними стінками, просоченими суберином
Клітини-супутники, які розміщені поряд із ситоподібними трубками, служать для
А механічної опори та захисту
Б синтезу органічних речовин, які у водному розчині транспортуються по ситоподібних трубках
В синтезу АТФ, ферментів, потрібних для здійснення низхідного транспорту речовин
Г синтезу полісахаридів із цукрів, які у водному розчині транспортуються по ситоподібних трубках
Д утворення нових ситоподібних трубок
Ситоподібні трубки і клітини-супутники входять до складу
А деревини
Б перидерми
В мезофілу
Г флоеми
Д ксилеми
Судини (трахеї) і трахеїди входять до складу
А лубу
Б перидерми
В мезофілу
Г флоеми
Д ксилеми
Коленхіма, склеренхіма, склереїди (кам’янисті клітини) – це різновидності тканини рослин
А твірної
Б основної
В механічної
Г покривної
Д провідної
Клітини коленхіми
А живі, у вигляді волокон, з дещо потовщеними, але не здерев’янілими стінками
Б мертві, у вигляді волокон, з потовщеними, здерев’янілими стінками
В мертві, циліндричної форми, із зруйнованими поперечними та потовщеними поздовжніми стінками
Г живі, циліндричної форми, із поперечними стінками, які мають велику кількість пор
Д мертві, із потовщеними стінками, просоченими суберином
Клітини склеренхіми
А живі, у вигляді волокон, з дещо потовщеними, але не здерев’янілими стінками
Б мертві, у вигляді волокон, з потовщеними і здерев’янілими стінками
В мертві, циліндричної форми, із зруйнованими поперечними та потовщеними поздовжніми стінками
Г живі, циліндричної форми, із поперечними стінками, які мають велику кількість пор
Д мертві, із потовщеними стінками, просоченими суберином
Дерев’янисті волокна входять до складу
А ксилеми
Б лубу
В мезофілу
Г флоеми
Д перидерми
Луб’яні волокна входять до складу
А деревини
Б ксилеми
В мезофілу
Г флоеми
Д перидерми
Склереїди містяться
А у судинно-волокнистих пучках (жилках) листків
Б всередині ситоподібних трубок
В між клітинами корка
Г у ядровій деревині
Д у м’якоті та кісточках плодів, у насінній шкірочці
До складу ксилеми входять елементи
А провідної тканини (трахеї і трахеїди), механічної тканини (дерев’янисті волокна), основної тканини
Б провідної тканини (ситоподібні трубки і клітини-супутники), механічної тканини (луб’яні волокна), основної тканини
В провідної тканини (ситоподібні трубки і клітини-супутники), механічної тканини (дерев’янисті волокна), основної тканини
Г механічної тканини (луб’яні волокна і склереїди), покривної тканини
Д провідної тканини (трахеї, трахеїди, ситоподібні трубки і клітини-супутники) і механічної тканини (дерев’янисті волокна)
До складу флоеми входять елементи
А провідної тканини (трахеї і трахеїди), механічної тканини (дерев’янисті волокна), основної тканини
Б провідної тканини (ситоподібні трубки і клітини-супутники), механічної тканини (луб’яні волокна), основної тканини
В провідної тканини (трахеї і трахеїди), механічної тканини (луб’яні волокна і склереїди), основної тканини
Г механічної тканини (дерев’янисті волокна), покривної тканини
Д провідної тканини (трахеї, трахеїди, ситоподібні трубки і клітини-супутники) і механічної тканини (луб’яні волокна і склереїди)
Тема: ТКАНИНИ ТВАРИН
Тканини багатоклітинних тварин:
А покривна, основна, м’язова, нервова
Б епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова
В епітеліальна, м’язова, твірна, нервова
Г покривна, механічна, сполучна, нервова
Д сполучна, покривна, провідна, м’язова
Тканина багатоклітинних тварин, яка покриває тіло, вистилає порожнини органів
А епітеліальна
Б покривна
В сполучна
Г м’язова
Д нервова
Тканина багатоклітинних тварин, що складається з одного або багатьох шарів полярних клітин, які щільно прилягають одна до одної
А епітеліальна
Б покривна
В сполучна
Г м’язова
Д нервова
Тканина багатоклітинних тварин, яка виконує розмежувальну, захисну, секреторну, газообмінну, екскреторну та всисну функції
А епітеліальна
Б покривна
В сполучна
Г м’язова
Д нервова
Тканина багатоклітинних тварин, яка утворює скелетну та серцеву мускулатуру, міститься в шкірі та стінках трубчастих органів
А епітеліальна
Б покривна
В сполучна
Г м’язова
Д нервова
Тканина багатоклітинних тварин, яка складається з клітин, що мають волокнисту або веретеноподібну форму
А епітеліальна
Б покривна
В сполучна
Г м’язова
Д нервова
Тканина багатоклітинних тварин, клітини якої здатні до скорочення у відповідь на збудження
А епітеліальна
Б покривна
В сполучна
Г м’язова
Д нервова
Тканина багатоклітинних тварин, яка має здатність до збудження під впливом певних чинників та його проведення
А епітеліальна
Б покривна
В сполучна
Г м’язова
Д нервова
Тканина багатоклітинних тварин, яка складається з маси міжклітинної речовини та розкиданих у ній клітин
А епітеліальна
Б покривна
В сполучна
Г м’язова
Д нервова
За формою клітин епітелій розрізняють:
А одношаровий, багатошаровий, залозистий
Б плоский, кубічний, циліндричний
В посмугований, непосмугований
Г циліндричний, округлий, волокнистий
Д плоский, довгий, короткий
Білки, що входять до складу міофібрил
А колаген, еластин
Б пепсин, трипсин
В кератин, фіброїн
Г тромбін, фібрин
Д актин, міозин
Тканина багатоклітинних тканин, яка утворює залози секреції
А м’язова
Б нервова
В сполучна
Г твірна
Д епітеліальна
За формою нейрони розрізняють:
А чутливі, вставні, рухові
Б уніполярні, біполярні, мультиполярні
В плоскі, кубічні, циліндричні
Г циліндричні, округлі, волокнисті
Д округлі, зірчасті, волокнисті
За функціями нейрони розрізняють:
А чутливі, вставні, рухові
Б уніполярні, біполярні, мультиполярні
В центральні , периферичні
Г соматичні, вегетативні
Д симпатичні, парасимпатичні
Сіра речовина нервової тканини складається із
А аксонів і нейроглії
Б аксонів і дендритів
В тіл нейронів та дендритів
Г тіл нейронів та аксонів
Д нейроглії та аксонів
Біла речовина нервової тканини складається із
А дендритів і нейроглії
Б аксонів і дендритів
В тіл нейронів та дендритів
Г тіл нейронів та аксонів
Д мієлінізованих аксонів
Впорядкована сполучна тканина утворює
А нерви, нервові вузли