
- •21)Рекурсія. Рекурсивні означення та підпрограми.
- •22)Типи файлів і оголошення файлових змінних
- •23)Процедурні типи
- •24)Відкриття та закриття файлів
- •25)Підпрограма-функція. Стандартні процедури та функції.
- •26)Послідовний запис і зчитування компонентів файла.
- •27)Формальні та фактичні параметри. Параметри-значення, параметри-змінні.
- •Прямий доступ до компонентів файла.
- •29)Поняття про процедуру з параметрами та без параметрів. Локальні та глобальні змінні.
- •30)Буферизація даних. Нетипізовані файли.
- •31)Переривання циклу. Створення циклу на основі вказівки безумовного переходу.
- •32)Поняття про запис. Доступ до компонентів та операції над записам.
- •33)Масив записів. Записи з варіантами.
- •34)Цикл з передумовою та післяумовою. Вкладені цикли.
- •35)Множини та множинний тип даних. Оголошення змінних множинного типу. Зображення множин в оперативній пам'яті.
- •36)Оператори циклів. Цикл з лічильником (з параметром).
- •37)Операції над множинами.
- •38)Оперативний блок. Поліваріантний вибір (Вказівка варіанту). Вказівка безумовного переходу.
- •Поняття про рядок. Функції та процедури обробки рядків.
- •40)Вибір з двох альтернатив (Вказівка розгалуження). Вкладеність конструкцій розгалуження. Логічні операції.
- •41) Загальні відомості про сортування. Сортування методом вибору.
- •42)Вказівки присвоєння, введення та виведення. Форматоване виведення. Арифметичні вирази та стандартні функції.
- •43)Загальні відомості про сортування. Сортування методом вставки.
- •44)Константа. Типізована константа. Змінна. Вирази
- •45)Загальні відомості про сортування. Сортування методом обміну.
- •46)Прості типи даних.
- •47)Загальні відомості про сортування. Швидке сортування.
- •48)Структура та розділи програми на мові Паскаль.
- •49)Загальні відомості про сортування. Сортування методом злиття.
- •50)Походження та розвиток мови Паскаль. Алфавіт та словник мови.
- •51)Класифікація мов програмування. Перетворення програм і система програмування. Мови програмування
- •53)Одновимірні масиви: поняття, його властивості, оголошення, ініціалізація, введення та виведення масиву.
- •54) Відкриті масиви
- •55)Побудова математичної моделі. Основні алгоритмічні структури.
- •Основні властивості масивів, притаманні як одновимірним, так і багатовимірним масивам:
- •Базовими операціями є:
- •Ініціалізація масиву:
- •57) Основні операції обробки одновимірних масивів: вставка та видалення елемента масиву, циклічний зсув елементів масиву.
- •58)Поняття алгоритму, властивості, способи опису.
- •59)Багатовимірні масиви: оголошення, доступ до елементів.
- •Оголошення багатовимірних масивів. Доступ до елементів
- •Можна і так:
- •60) Базові операції обробки двовимірних масивів
34)Цикл з передумовою та післяумовою. Вкладені цикли.
Цикл з післяумовою
Цикл з післяумовою — цикл, в якому умова перевіряється після виконання тіла циклу. Звідси випливає, що тіло циклу завжди виконується хоча б один раз. У мові Паскаль такий цикл здійснює інструкція repeat … until; у Сі — do … while.
На мові Паскаль цикл з післяумовою має наступний вигляд:
Repeat
<тіло циклу>
until <умова>
Цикл з передумовою
Цикл з передумовою — цикл, що виконується доки істинна деяка умова, вказана перед його початком. Ця умова перевіряється до початку виконання тіла циклу, тому тіло може бути не виконане жодного разу (якщо умова з початку хибна). У більшості процедурних мов програмування здійснюється за допомогою інструкції while, звідси його друга назва — while-цикл.
На мові Паскаль цикл з передумовою має наступний вигляд:
while <умова> do
begin
<тіло циклу>
end;
Існує можливість утворити цикл всередині тіла другого циклу. Такий цикл зветься вкладеним циклом. Вкладений цикл щодо циклу в тіло якого він вкладений буде йменуватися внутрішнім циклом, і навпаки цикл в тілі якого існує вкладений цикл буде йменуватись зовнішнім щодо вкладеного. Всередині вкладеного циклу може бути наступний вкладений цикл, утворюючи наступний рівень вкладеності і так далі. Кількість рівнів вкладеності, як правило, не обмежується.
Одна з проблем, пов’язаних із вкладеними циклами — організація дострокового виходу з них. В багатьох мовах програмуванняє оператор дострокового завершення циклу (break у Сі, exit у Паскалі, last в Perl і т. п.)
35)Множини та множинний тип даних. Оголошення змінних множинного типу. Зображення множин в оперативній пам'яті.
Множинний тип — це структурований тип даних, допустимими значеннями якого є деякі множини. Отже, сукупність допустимих значень такого типу даних — це є множина множин, яка не записується в оголошенні типу безпосередньо, але може бути визначена з його оголошення за певним правилом. Це правило легко зрозуміти, коли розглянути синтаксис оголошення множинного типу даних:
Як бачимо, оголошення множинного типу даних вимагає визначення для нього деякого базового типу. Базовим може бути будь-який перелічуваний тип, крім Integer та Longlnt, а значенням множинного типу може стати довільний набір значень базового типу. Таким чином, допустимими значеннями множинного типу даних є всі можливі підмножини множини значень певного базового типу. Наведемо приклади. Припустимо, є таке оголошення множинного типу ТуреА:
type TypeA = set of 2..4;
Тоді множина допустимих значень типу ТуреА міститиме такі набори цілих чисел: {2,3,4}, {2,3}, {2,4}, {3,4}, {2}, {3}, {4}, Ø. Отже, із значень трьохелементного базового типу можна утворити вісім множин.
Оголошення змінної типу масиву або типу запису може бути відокремленим від оголошення відповідного типу або поєднаним із ним. Таку саму ситуацію маємо і зі змінною множинного типу даних: існує два різних синтаксиси її оголошення. А саме:
При оголошенні множинної змінної першим способом неявно оголошується неіменований множинний тип даних, а другий спосіб потребує попереднього оголошення множинного типу в розділі type.
Значеннями однієї змінної множинного типу можуть бути множини різної потужності, але потужність будь-якої з цих множин не може перевищувати кількості елементів базового типу. Тому обсяг пам'яті, виділеної для зберігання множинної змінної, визначається базовим типом цієї змінної. Кожне значення базового типу зображується одним бітом. Порядок розташування бітів відповідає визначеному у базовому типі порядку . Належність елемента до множини позначається одиничним значенням відповідного біту, а відсутність елемента у множині — нульовим значенням.