
- •1 Питання
- •Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.
- •2 Питання
- •3 Питання
- •Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.
- •Завдання та функції господарських судів України.
- •Право на звернення в господарський суд.
- •Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії.
- •8 Питання
- •9 Питання
- •Предмет та метод господарського процесуального права.
- •Принципи господарського судочинства.
- •Джерела господарського процесуального права.
- •Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.
- •14 Питання
- •15 Питання
- •16 Питання
- •Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.
- •Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду.
- •Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.
- •19 Питання
- •Поняття та види підсудності справ господарському суду.
- •21. Питання види підсудності
- •23 Питання Стаття 15. Територіальна підсудність справ господарському суду
- •Поняття та класифікація учасників господарського процесу.
- •Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.
- •26 Питання
- •Права та обов'язки сторін.
- •Треті особи і господарському процесі.
- •Участь прокурора в господарському процесі.
- •Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.
- •Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.
- •2.4. Подання письмових доказів, якщо їх не додано до позовної заяви чи до відзиву на неї, має здійснюватися:
- •34 Питання
- •35 Патання Мирова угода в господарському процесі: особливості укладання та шляхи вдосконалення
- •36 Питання Роль медіації в системі вирішення господарських спорів
- •Поняття та правові засади судових витрат.
- •38 Питання
- •39 Питання
- •Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.
- •Обчислення…..Закінчення процесуальних господарських строків.
- •42 Питання
- •43 Питання
- •Поняття і елементи позову.
- •45 Питання
- •Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.
- •Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.
- •48 Питання
- •Поняття та правові засади запобіжних заходів.
- •Підстави застосування запобіжних заходів.
- •49 Питання
- •Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.
- •Порядок ведення судового засідання.
- •Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.
- •Зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •Припинення провадження та залишення справи без розгляду.
- •54 Питання
- •Порядок прийняття, форма і зміст рішення.
- •Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.
- •57 Питання
- •58Питання
- •59 Питання Стаття 83. Права господарського суду щодо прийняття рішення
- •60 Питання
- •Право апеляційного оскарження.
- •Подання апеляційної скарги та її зміст.
- •64…Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •Постанова апеляційної інстанції.
- •66 Питання
- •Право касаційного оскарження.
- •Подання касаційної скарги та її зміст.
- •Порядок розгляду касаційної скарги.
- •70 Питання
- •71 Питання
- •75 Питання
- •Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, № 31, ст.440)
- •79 Питання
- •Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.
- •Наказ господарського суду і порядок його виконання.
- •82 Питання
- •83 Питання
- •84 Питання
- •85 Питання
- •86 Питання
- •. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.
- •88 Питання
- •89 Питання
- •90 Питання
- •Проект постанови верховної ради україни
- •Про відкликання проекту Кодексу господарського судочинства
Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду.
Підвідомчість - певне коло питань, розгляд і вирішення яких віднесене законодавством до компетенції тих чи інших органів держави. Правове значення підвідомчості полягає в тому, що вона дозволяє розмежувати компетенції різних органів і встановити характер та межі розв'язання відповідних справ (спорів).
За загальним уявленням інститут підвідомчості означає розмежування кола справ між судами (загальної юрисдикції та спеціалізованими), а також іншими юрисдикційними органами. Сукупність правових норм, які утворюють інститут підвідомчості, визначає властивості справ (характер правовідносин), у силу яких їх вирішення віднесено до компетенції того чи іншого органу.
В юридичній літературі існують різні погляди щодо розуміння підвідомчості господарських справ. Одні автори підвідомчість справ господарським судам розуміють як коло справ, віднесених до ведення цих органів у силу прямої вказівки закону. Інші вважають, що юридичні норми, сукупність яких утворює інститут підвідомчості, визначають не компетенцію певних юрисдикційних органів, а властивості (характер спірних правовідносин) справ, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції того чи іншого органу. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Таке розуміння підвідомчості дозволяє враховувати характер спірних правовідносин і відносити вирішення однохарактерних (однотипових) спорів до ведення того чи іншого органу. Це дозволяє не виходити лише з того, що вже встановлено в законодавстві, а вдосконалювати норми інституту підвідомчості.
Таким чином, інститут підвідомчості використовується для визначення кола справ, віднесених саме до ведення господарського суду, і дозволяє відмежувати їх від справ, віднесених до ведення інших органів.
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, у тому числі спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень; приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації; захистом права власності, у тому числі з визнанням цього права; з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, зокрема, спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.
У господарських судах мають вирішуватися всі спори, що ви-гикають з господарських договорів між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема, угоди, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів належать, зокрема, угоди: про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.
В свою чергу, до компетенції господарських судів не належить розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність за умови, коли оскаржуваний акт згідно з законодавством України є обов'язковим до виконання; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) непов'язані з відносинами, урегульованими господарським договором; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.