
- •Зміст комплекса
- •1.Пояснювальна записка
- •2. Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристикИ
- •3.Загальні критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді
- •4. Форма проведення іспиту, структура завдань
- •5.Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені у процесі підготовки та відповіді на питання
- •6. Зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
- •Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти
- •1. Законодавча база охорони праці
- •2. Основні нормативні акти про охорону праці в закладах освіти
- •Організація роботи служби охорони праці в закладах освіти: структура, функції.
- •1. Структура служби охорони праці в закладах освіти
- •2. Створення ефективної суоп
- •Документація навчального кабінету з охорони праці в закладах освіти.
- •1. Документація служби охорони праці:
- •2. Документація з охорони праці та бжд навчального кабінету, майстерні, спортивного залу:
- •Посадові обов’язки з охорони праці завідувача кабінетом, вчителя, викладача.
- •Безпосередня відповідальність завідувача кабінетом за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю:
- •2. Відповідальність учителя за збереження життя і здоров’я вихованців, учнів:
- •Навчання з охорони праці учнів та співробітників у закладах освіти.
- •1. Система безперервної освіти з охорони праці.
- •2. Навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів, періодичність, порядок проведення.
- •3. Навчання працівників з питань охорони праці при підготовці, перепідготовки та підвищенні кваліфікації, навчання на підприємстві, порядок організації, періодичність, комісії з перевірки знань.
- •Вимоги до розробки інструкції з охорони праці в навчальному кабінеті.
- •Типові інструкції з охорони праці.
- •Інструктажі з охорони праці з учнями шкіл.
- •1. Зміст інструктажів з безпеки життєдіяльності та охорони праці: вступний, первинний, позаплановий, цільовий.
- •2. Порядок проведення та реєстрація інструктажів.
- •Організація ступеневого контролю з охорони праці в закладах освіти.
- •2. Адміністративно-громадський триступеневий контроль за охороною праці.
- •Порядок розслідування нещасних випадків з учнями шкіл, вихованцями, студентами.
- •Поняття про нещасний випадок.
- •Нормативні акти з розслідування нещасних випадків.).
- •3. Порядок дій при нещасному випадку.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в закладах освіти.
- •Параметри мікроклімату для категорій робіт
- •Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях шкіл
- •Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату.
- •1. Заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату в закладах освіти.
- •2. Вимоги до провітрювання, загальнообмінної вентиляції (кратність повітрообміну), місцевої вентиляції, кабінетів хімії, біології, навчальних майстерень.
- •3. Кондиціювання повітря.
- •Природне освітлення в закладах освіти, види, нормування, експлуатація.
- •1. Види природного освітлення, параметри, що характеризують природне освітлення: світловий коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості.
- •2. Нормування природної освітленості навчальних класів , кабінетів, майстерень, вимоги до фарбування стін ,стелі.
- •3. Догляд за системою природної освітленості.
- •Штучне освітлення в закладах освіти, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування.
- •Види штучного освітлення за організацією: загальне, місцеве, комбіноване.
- •Основні параметри, що характеризують штучне освітлення: світловий потік, яскравість, контрастність, освітленість.
- •Джерела світла для загального та місцевого освітлення, їх загальна характеристика.
- •Нормування штучної освітленості навчальних класів, кабінетів, майстерень.
- •Норми освітленості для шкільних приміщень
- •Догляд за системами штучної освітленості.
- •1. Тематика занять та обладнання.
- •2. Розміри навчальних приміщень та їх розміщення
- •3. Обладнання спеціалізованих кабінетів, спортивних залів та інших навчальних приміщень згідно діючого «Типового переліку навчально-наочних посібників та обладнання»
- •Рекомендована кількість меблів в класах і кабінетах середньої школи (у відсотках від загальної кількості учнів)
- •4. Допуск до окремих видів занять з урахуванням стану здоров’я учнів (фізкультура, трудове навчання)
- •5. Зміст інструктажів з бжд та охорони праці перед початком занять та заходів.
- •Вимоги охорони праці до організації робіт учнів по самообслуговуванню.
- •1. Відсутність медичних протипоказань
- •2. Залучення до дозволених у відповідності з віковими особливостями учнів робіт: рекомендовані види робіт для різних класів.
- •3. Забезпечення спецодягом, інвентарем.
- •4. Проведення інструктажів з охорони праці та здійснення постійного контролю за виконанням робіт.
- •5. Заборонені види робіт ( для учнів усіх класів)
- •6. Вимоги до організації робіт з переміщенням вантажів: режим роботи, норми переміщення вантажів для учнів.
- •Граничні норми ваги вантажу для підлітків
- •Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. Робочого часу
- •Вимоги охорони праці до організації предметних та туристичних екскурсій з учнями шкіл.
- •Інструктування учнів: цільовий інструктаж, план інструктажу.
- •Вимоги охорони праці під час проведення екскурсії: проведення перекличок, організація переміщень групи, дотримання правил дорожнього руху, загальні правила безпеки.
- •Вимоги охорони праці при роботи на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •1. Небезпеки в роботі: випромінювання, іонізація повітря, статична поза, психоемоційна напруга, електричний струм
- •2. Вимоги до розміщення обладнання, мікроклімату, вентиляції, освітлення.
- •3. Вимоги під час роботи, режим праці для дорослих та учнів, дії в аварійних ситуаціях.
- •Вимоги охорони праці до перевезення учнів на транспорті.
- •Вимоги до транспортного засобу та його обладнання, до кваліфікації водія, шляховий лист
- •Склад груп дітей, яких перевозять на транспортному засобі: кількість дітей, кількість супроводжуючих дорослих
- •Інструктування дітей та старших груп
- •Правила безпеки під час перевезень: організація посадки та виходу дітей, правила поведінки під час руху, режим руху( швидкість, безперервний час руху)
- •Заборона перевезень в складних дорожніх умовах та дії водія, дорослих, дітей при виникненні аварійної ситуації.
- •Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти.
- •1. Організаційні заходи пожежного захисту.
- •2. Інженерно-технічні заходи пожежного захисту.
- •Вимоги охорони праці до організації та проведення масових заходів в навчальних закладах.
- •1. Вимоги до приміщення в якому буде відбуватися масовий захід
- •2. Вимоги до проведення масових заходів.
- •Поняття про надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •Найменування та визначення основних показників джерел природних нс.
- •Галузевій моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері.
- •Урядова інформаційно – аналітична система з нс, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації
- •Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами нс.
- •Кодекс цивільного захисту України, мета та його зміст.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Основні завдання цивільного захисту Єдина система цивільного захисту.
- •Повноваження органів управління та суб’єктів господарювання.
- •Глава 4 Кодексу цивільного захисту України визначає такі органи управління єдиною державною системою цивільного захисту та її функціональними і територіальними підсистемами:
- •Сили цивільного захисту.
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
- •Запобігання надзвичайним ситуаціям.
- •Забезпечення техногенної та пожежної безпеки.
- •Державний нагляд (контроль) з питань техногенної безпеки.
- •10. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту.
- •11. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту та їх соціальний та правовий захист.
- •12. Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.
- •Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій та прогнозування їх наслідків.
- •Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій.
- •Зонування територій за ступенем небезпеки.
- •Поняття про збір інформації та її аналіз.
- •Мережа спостереження і лабораторного контролю.
- •Етап узагальнення.
- •Визначення та аналіз небезпек.
- •Етап виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •Характеристика зон радіоактивного зараження
- •2. Методика розрахунку зон проведення загальної і часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії.
- •3.Порядок нанесення зон радіоактивного забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •Принципи і заходи захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях.
- •Поняття надзвичайної ситуації.
- •Види надзвичайних ситуацій.
- •Поняття про принципи захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях.
- •Планування заходів захисту у надзвичайних ситуаціях.
- •Забезпечення техногенної безпеки в школі.
- •Забезпечення надійного захисту та життєзабезпечення виробничого персоналу.
- •Єдина система цивільного захисту, її організаційна структура та режим діяльності.
- •Поняття про єдину державну систему цивільного захисту населення і територій.
- •Рівні захисту.
- •Особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту.
- •Основні питання особистої безпеки дітей.
- •Методи навчання дітей основами цивільного захисту.
- •Обов’язки дорослих по захисту дітей у надзвичайних ситуаціях.
- •Дії вчителів та учнів при радіаційному зараженні; хімічному забрудненні, пожежі в закладі освіти.
- •Основні вимоги до евакуації дітей при надзвичайних ситуаціях.
- •Обов’язки вчителя та класного керівника.
- •Інформування населення про наявність загрози або виникнення надзвичайної ситуації, правила поведінки та способів дій в цих умовах.
- •Основні сигнали оповіщення.
- •Фактори виникнення надзвичайних ситуацій, їх класифікація.
- •Відповідність сигналів і правила поведінки при різних видах надзвичайних ситуацій.
- •Способи передачі основних сигналів оповіщення.
- •Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації.
- •7.Список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів Література
- •Нормативні документи
- •Інтернет-ресурси
Єдина система цивільного захисту, її організаційна структура та режим діяльності.
План.
Поняття про єдину державну систему цивільного захисту населення і територій.
Поняття про режими функціонування.
Рівні захисту.
Описати режими, повсякденної діяльності, підвищеної готовності; надзвичайної ситуації; надзвичайного стану.
Органи управління: координуючі, постійно діючи, повсякденні ( на кожному з чотирьох рівнів: загальнодержавний, регіональний, місцевий, об’єктів).
Поняття про єдину державну систему цивільного захисту населення і територій.
Структуру єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження (далі - надзвичайні ситуації) і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат. Основною метою створення єдиної державної системи є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобіганняі реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення.
Поняття про режими функціонування.
Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один з таких режимів функціонування єдиної державної системи:
- режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній б(актеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);
- режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);
- режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;
- режим діяльності у надзвичайному стані - запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".
- режим воєнного стану, порядок підпорядкування ЄДС ЦЗ військовому командуванню визначається відповідно до Закону України № 1647-III від 06.04.2000 року "Про правовий режим воєнного стану".
Рівні захисту.
Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий. Кожний рівень єдиної державної системи має координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.
Описати режими, повсякденної діяльності, підвищеної готовності; надзвичайної ситуації; надзвичайного стану.
Основні заходи, що реалізуються єдиною державною системою ЦЗ:
1) У режимі повсякденної діяльності:
- ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до нихтериторії;
- розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;
- вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованих їм сил;
- організація навчання населення методів і користування засобами захисту, правильних дій у надзвичайних ситуаціях;
- створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;
- здійснення цільових видів страхування;
- оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків.
2) У режимі підвищеної готовності - здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:
- формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
- посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
- розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об'єктів господарської діяльності;
- приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дій і переміщення у разі необхідності в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
- проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
- запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій чи об'єктової комісії з питань надзвичайних ситуацій (залежно від рівня надзвичайної ситуації).
3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів єдиної державної системи;
- організація захисту населення і територій;
- переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;
- організація роботи, локалізацією ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідних сил і засобів;
- визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
- організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
- здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;
- інформування вищестоящих органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися.
4) У режимі діяльності у надзвичайному стані - здійснення заходів, передбачених Законом України "Про надзвичайний стан". Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів,органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені законом обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки. Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.
Органи управління: координуючі, постійно діючи, повсякденні.
Державними органами управління у сфері захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:
- Кабінет Міністрів України;
- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;
- інші спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;
- місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом;
- органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом.
Координуючими органами єдиної державної системи є:
1) на загальнодержавному рівні:
- Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
- Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.
- В окремих випадках для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія.
2) на регіональному рівні - комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - регіональні комісії);
3) на місцевому рівні - комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - місцеві комісії);
4) на об'єктовому рівні - комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта (далі - об'єктові комісії). Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення.
Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення та їх персональний склад затверджуються Кабінетом Міністрів України. Положення про регіональну, місцеву комісію та її персональний склад затверджуються рішенням відповідного органу виконавчої влади. Положення про об'єктову комісію та її персональний склад затверджуються рішенням керівника відповідного об'єкта. Постійними органами управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій є:
- на загальнодержавному рівні – Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади,що здійснюють функції згідно з додатком;
- на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
- на місцевому рівні - районні державні адміністрації і виконавчі органи рад, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;
- на об'єктовому рівні - структурні підрозділи підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.
До системи повсякденного управління єдиною державною системою входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:
- центри управління в надзвичайних ситуаціях;
- оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення усіх рівнів;
- диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.