
- •Зміст комплекса
- •1.Пояснювальна записка
- •2. Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристикИ
- •3.Загальні критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді
- •4. Форма проведення іспиту, структура завдань
- •5.Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені у процесі підготовки та відповіді на питання
- •6. Зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
- •Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти
- •1. Законодавча база охорони праці
- •2. Основні нормативні акти про охорону праці в закладах освіти
- •Організація роботи служби охорони праці в закладах освіти: структура, функції.
- •1. Структура служби охорони праці в закладах освіти
- •2. Створення ефективної суоп
- •Документація навчального кабінету з охорони праці в закладах освіти.
- •1. Документація служби охорони праці:
- •2. Документація з охорони праці та бжд навчального кабінету, майстерні, спортивного залу:
- •Посадові обов’язки з охорони праці завідувача кабінетом, вчителя, викладача.
- •Безпосередня відповідальність завідувача кабінетом за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю:
- •2. Відповідальність учителя за збереження життя і здоров’я вихованців, учнів:
- •Навчання з охорони праці учнів та співробітників у закладах освіти.
- •1. Система безперервної освіти з охорони праці.
- •2. Навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів, періодичність, порядок проведення.
- •3. Навчання працівників з питань охорони праці при підготовці, перепідготовки та підвищенні кваліфікації, навчання на підприємстві, порядок організації, періодичність, комісії з перевірки знань.
- •Вимоги до розробки інструкції з охорони праці в навчальному кабінеті.
- •Типові інструкції з охорони праці.
- •Інструктажі з охорони праці з учнями шкіл.
- •1. Зміст інструктажів з безпеки життєдіяльності та охорони праці: вступний, первинний, позаплановий, цільовий.
- •2. Порядок проведення та реєстрація інструктажів.
- •Організація ступеневого контролю з охорони праці в закладах освіти.
- •2. Адміністративно-громадський триступеневий контроль за охороною праці.
- •Порядок розслідування нещасних випадків з учнями шкіл, вихованцями, студентами.
- •Поняття про нещасний випадок.
- •Нормативні акти з розслідування нещасних випадків.).
- •3. Порядок дій при нещасному випадку.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в закладах освіти.
- •Параметри мікроклімату для категорій робіт
- •Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях шкіл
- •Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату.
- •1. Заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату в закладах освіти.
- •2. Вимоги до провітрювання, загальнообмінної вентиляції (кратність повітрообміну), місцевої вентиляції, кабінетів хімії, біології, навчальних майстерень.
- •3. Кондиціювання повітря.
- •Природне освітлення в закладах освіти, види, нормування, експлуатація.
- •1. Види природного освітлення, параметри, що характеризують природне освітлення: світловий коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості.
- •2. Нормування природної освітленості навчальних класів , кабінетів, майстерень, вимоги до фарбування стін ,стелі.
- •3. Догляд за системою природної освітленості.
- •Штучне освітлення в закладах освіти, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування.
- •Види штучного освітлення за організацією: загальне, місцеве, комбіноване.
- •Основні параметри, що характеризують штучне освітлення: світловий потік, яскравість, контрастність, освітленість.
- •Джерела світла для загального та місцевого освітлення, їх загальна характеристика.
- •Нормування штучної освітленості навчальних класів, кабінетів, майстерень.
- •Норми освітленості для шкільних приміщень
- •Догляд за системами штучної освітленості.
- •1. Тематика занять та обладнання.
- •2. Розміри навчальних приміщень та їх розміщення
- •3. Обладнання спеціалізованих кабінетів, спортивних залів та інших навчальних приміщень згідно діючого «Типового переліку навчально-наочних посібників та обладнання»
- •Рекомендована кількість меблів в класах і кабінетах середньої школи (у відсотках від загальної кількості учнів)
- •4. Допуск до окремих видів занять з урахуванням стану здоров’я учнів (фізкультура, трудове навчання)
- •5. Зміст інструктажів з бжд та охорони праці перед початком занять та заходів.
- •Вимоги охорони праці до організації робіт учнів по самообслуговуванню.
- •1. Відсутність медичних протипоказань
- •2. Залучення до дозволених у відповідності з віковими особливостями учнів робіт: рекомендовані види робіт для різних класів.
- •3. Забезпечення спецодягом, інвентарем.
- •4. Проведення інструктажів з охорони праці та здійснення постійного контролю за виконанням робіт.
- •5. Заборонені види робіт ( для учнів усіх класів)
- •6. Вимоги до організації робіт з переміщенням вантажів: режим роботи, норми переміщення вантажів для учнів.
- •Граничні норми ваги вантажу для підлітків
- •Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. Робочого часу
- •Вимоги охорони праці до організації предметних та туристичних екскурсій з учнями шкіл.
- •Інструктування учнів: цільовий інструктаж, план інструктажу.
- •Вимоги охорони праці під час проведення екскурсії: проведення перекличок, організація переміщень групи, дотримання правил дорожнього руху, загальні правила безпеки.
- •Вимоги охорони праці при роботи на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •1. Небезпеки в роботі: випромінювання, іонізація повітря, статична поза, психоемоційна напруга, електричний струм
- •2. Вимоги до розміщення обладнання, мікроклімату, вентиляції, освітлення.
- •3. Вимоги під час роботи, режим праці для дорослих та учнів, дії в аварійних ситуаціях.
- •Вимоги охорони праці до перевезення учнів на транспорті.
- •Вимоги до транспортного засобу та його обладнання, до кваліфікації водія, шляховий лист
- •Склад груп дітей, яких перевозять на транспортному засобі: кількість дітей, кількість супроводжуючих дорослих
- •Інструктування дітей та старших груп
- •Правила безпеки під час перевезень: організація посадки та виходу дітей, правила поведінки під час руху, режим руху( швидкість, безперервний час руху)
- •Заборона перевезень в складних дорожніх умовах та дії водія, дорослих, дітей при виникненні аварійної ситуації.
- •Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти.
- •1. Організаційні заходи пожежного захисту.
- •2. Інженерно-технічні заходи пожежного захисту.
- •Вимоги охорони праці до організації та проведення масових заходів в навчальних закладах.
- •1. Вимоги до приміщення в якому буде відбуватися масовий захід
- •2. Вимоги до проведення масових заходів.
- •Поняття про надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •Найменування та визначення основних показників джерел природних нс.
- •Галузевій моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері.
- •Урядова інформаційно – аналітична система з нс, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації
- •Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами нс.
- •Кодекс цивільного захисту України, мета та його зміст.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Основні завдання цивільного захисту Єдина система цивільного захисту.
- •Повноваження органів управління та суб’єктів господарювання.
- •Глава 4 Кодексу цивільного захисту України визначає такі органи управління єдиною державною системою цивільного захисту та її функціональними і територіальними підсистемами:
- •Сили цивільного захисту.
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
- •Запобігання надзвичайним ситуаціям.
- •Забезпечення техногенної та пожежної безпеки.
- •Державний нагляд (контроль) з питань техногенної безпеки.
- •10. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту.
- •11. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту та їх соціальний та правовий захист.
- •12. Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.
- •Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій та прогнозування їх наслідків.
- •Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій.
- •Зонування територій за ступенем небезпеки.
- •Поняття про збір інформації та її аналіз.
- •Мережа спостереження і лабораторного контролю.
- •Етап узагальнення.
- •Визначення та аналіз небезпек.
- •Етап виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •Характеристика зон радіоактивного зараження
- •2. Методика розрахунку зон проведення загальної і часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії.
- •3.Порядок нанесення зон радіоактивного забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •Принципи і заходи захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях.
- •Поняття надзвичайної ситуації.
- •Види надзвичайних ситуацій.
- •Поняття про принципи захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях.
- •Планування заходів захисту у надзвичайних ситуаціях.
- •Забезпечення техногенної безпеки в школі.
- •Забезпечення надійного захисту та життєзабезпечення виробничого персоналу.
- •Єдина система цивільного захисту, її організаційна структура та режим діяльності.
- •Поняття про єдину державну систему цивільного захисту населення і територій.
- •Рівні захисту.
- •Особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту.
- •Основні питання особистої безпеки дітей.
- •Методи навчання дітей основами цивільного захисту.
- •Обов’язки дорослих по захисту дітей у надзвичайних ситуаціях.
- •Дії вчителів та учнів при радіаційному зараженні; хімічному забрудненні, пожежі в закладі освіти.
- •Основні вимоги до евакуації дітей при надзвичайних ситуаціях.
- •Обов’язки вчителя та класного керівника.
- •Інформування населення про наявність загрози або виникнення надзвичайної ситуації, правила поведінки та способів дій в цих умовах.
- •Основні сигнали оповіщення.
- •Фактори виникнення надзвичайних ситуацій, їх класифікація.
- •Відповідність сигналів і правила поведінки при різних видах надзвичайних ситуацій.
- •Способи передачі основних сигналів оповіщення.
- •Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації.
- •7.Список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів Література
- •Нормативні документи
- •Інтернет-ресурси
2. Методика розрахунку зон проведення загальної і часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії.
Величину радіоактивного забруднення визначають методами радіохімії, радіометрії, спектрометрії та авторадіографії і кількісно виражають в одиницях радіоактивності (розпад за секунду в 1 г тканини, nкюрu / т3 повітря чи води, мкюрі / км 2 суші або водойми). Глобальне Радіоактив і вное забруднення становило до 1973 більше 1,5 Гкюрі (гігакюрі) в результаті ядерних вибухів і більше 5 Мкюрі (мегакюрі) - внаслідок надходження у Світовий океан радіоактивних відходів. Найбільш забруднені райони помірних широт, особливо в північній півкулі.
При радіоактивному зараженні місцевості складно створити такі умови, при яких люди б практично не опромінювались. Тому при діях на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, встановлюються допустимі дози опромінення, які, як правило, не повинні викликати у людей радіаційних уражень.
При встановленні допустимих доз враховують, що опромінення може бути одноразовим і багаторазовим. Одноразовим вважається опромінення, отримане за перші чотири доби. Опромінення, отримане за час, що перевищує чотири доби, є багаторазовим.
Дози іонізуючого опромінювання, отримані людьми за час перебування у зонах зараження, розраховуються для того, щоб знати величину дози і наслідки опромінювання. Ураження, викликане опроміненням, залежить від величини дози і часу, протягом якого ця доза отримана.
При розрахунку сумарних доз опромінення, отриманих особовим складом, враховується, що організм людини володіє здатністю відновлювати більшу частину ураження, причому у перші чотири доби, з моменту опромінення помітного відновлення не відбувається. По закінченні цього строку в організмі починаються відновлюючи процеси і швидкістю 2,5 - 3% на добу, тому через кожну добу ступінь ураження буде відповідати не початковій дозі, а лише залишковій величині цієї дози.
При радіоактивному зараженні великих територій виникає необхідність певним чином регламентувати життєдіяльність людей.
Розв'язати цю задачу буде легше, якщо допустиму дозу опромінення призначити, виходячи з певної величини сумарної дози. Така сумарна доза буде регламентувати величину дози, яку можна буде отримати протягом всього періоду ведення робіт або перебування у заражених районах.
У зв'язку з цим сумарна доза опромінення, що викликає один і той самий ефект, при тривалому багаторазовому опроміненні більш висока, ніж при одноразовому. Дози, що не призводять до втрати працездатності при одноразовому і багаторазовому опроміненні наступні: одноразова (протягом 4 діб) - 50 Р, багаторазова (протягом 10-30 діб - 100 Р, на протязі року - 300 Р; для сільськогосподарських тварин - 100 Р).
Перевищення вказаної дози викликає захворювання променевою хворобою. Променева хвороба, що викликана гама-опроміненням на зараженій місцевості, як і викликана проникаючою радіацією у районі ядерного вибуху, протікає, як правило, у гострій формі і в залежності від дози може бути різного ступеня складності: легкою, середньою, важкою і вкрай важкою.
Одноразова доза зовнішнього гамма-опромінювання, що викликає променеву хворобу у людей і тварин
Ступінь складності променевої хвороби Доза, рад |
Люди |
Тварини |
Легка |
100 – 200 |
150 - 250 |
Середня |
200 - 400 |
250 – 400 |
Важка |
400 - 600 |
400 - 750 |
Вкрай важка |
Понад 600 |
Понад 750 |
Радіоактивне зараження, як і проникаюча радіація, не завдають ушкоджень будівлям, спорудам, техніці, а уражають живі організми, котрі, поглинаючи енергію радіоактивного опромінення, отримують дозу опромінення (Д), що вимірюється у рентгенах (Р).
Зараження місцевості радіоактивними речовинами характеризується потужністю дози, що вимірюється у рентгенах на годину (Р/год). Потужність дози, вимірюваної на висоті їм від поверхні землі (крупного зараженого об'єкту), називається рівнем радіації. Рівень радіації показує дозу опромінення, котру може отримати живий організм в одиницю часу на зараженій місцевості. В умовах воєнного часу місцевість вважається зараженою при рівні радіації 0,5 Р/год і вище.
Ступінь зараження радіоактивними речовинами поверхні окремих об'єктів у польових умовах вимірюють в одиницях рівнів радіації по гама-опроміненню у мілірентгенах на годину (мР/год) чи мікро рентгенах на годину (мкР/год). Характерною особливістю радіоактивного забруднення при ядерному вибуху є постійний спад рівня радіації внаслідок розпаду радіонуклідів. За проміжок часу, кратний семи, рівень радіації знижується у 10 разів.
Знання ступеню зараження дає можливість оцінити шкідливий біологічний вплив радіоактивне заражених предметів і речовин при зіткненні з ними людей (тварин) чи потрапляння їх всередину організму.
Визначити у польових умовах радіоактивність в одиницях кюрі досить складно. Тому на наш час ступінь радіоактивного зараження вимірюють в одиницях потужності дози по гама-опроміненню у мілірентгенах на годину (мР/ч). У польових умовах досить визначити не абсолютне значення радіоактивного зараження, а встановити лише як заражений об'єкт – вище або нижче допустимого значення. Тому, як допустимі норми зараження використовуються потужності доз, що відповідають безпечній густині зараження.
Найбільш небезпечними із всіх аварій на РНО, є аварії з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу, що приводять до радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Ступінь забруднення характеризується поверхневою (об'ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю того чи іншого радіонукліда. Радіаційна дія на персонал об'єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.
Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання (таблиця 1). Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні. Поглинута доза - це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки.
Еквівалентна доза - дозиметрична величина для оцінки шкоди здо-ров'ю, людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу, дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості. Коефіцієнт якості випромінювання (К) дорівнює: для гамма і бета випромінювання одиниці; для альфа випромінювання - двадцяти.
Таблиця 1
Одиниці вимірювання доз радіації
Дози |
Одиниці вимірювання |
Переведення одиниць |
|
СІ |
Не системні |
||
Експозиційна |
Кулон на кг повітря (Кл/кг) |
Рентген (р) |
1 Кл/кг-3 876 р |
Поглинута |
Грей (Гр) |
Рад |
1 Гр=100 рад 1 рад=0,87 р |
Індивідуальна еквівалентна |
Зіверт (Зв) |
Бер |
1 Зв=100 бер 1 рад=0,87 бер |
Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеоро-логічних умов, рельєфу місцевості і, головним чином, від характеру вибуху (тепловий чи ядерний). При аварії на АЕС з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувається викид радіонукліді в у атмосферу, гідросферу і літосферу, що обумовлює радіоактивне забруднення довкілля і опромінювання працюючого персоналу і населення. Залежність тяжкості променевої хвороби від величини дози опромінювання показано в таблиці 2.
Таблиця 2
Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінювання людини
Доза опромінювання |
Тяжкість захворювання |
Клінічна форма хвороби |
|
Зв |
Бер |
||
1-2,5 |
100-250 |
1 - легка |
|
2,5-4 |
250-400 |
11 - середня |
Кістково-мозкова |
4-6 |
400-600 |
111 - тяжка |
|
6-10 10-80 > 80 |
600-1000 1000-8000 > 8000 |
1У- дуже тяжка |
Перехідна Кишкова Церебральна |