2. Методика розрахунку зон проведення загальної і часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії.

Величину радіоактивного забруднення визначають методами радіохімії, радіометрії, спектрометрії та авторадіографії і кількісно виражають в одиницях радіоактивності (розпад за секунду в 1 г тканини, nкюрu / т³ повітря чи води, мкюрі / км ² суші або водойми). Глобальне Радіоактив і вное забруднення становило до 1973 більше 1,5 Гкюрі (гігакюрі) в результаті ядерних вибухів і більше 5 Мкюрі (мегакюрі) - внаслідок надходження у Світовий океан радіоактивних відходів. Найбільш забруднені райони помірних широт, особливо в північній півкулі.

При радіоактивному зараженні місцевості складно створити такі умови, при яких люди б практично не опромінювались. Тому при діях на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, встановлюються допустимі дози опромінення, які, як правило, не повинні викликати у людей радіаційних уражень.

При встановленні допустимих доз враховують, що опромінення може бути одноразовим і багаторазовим. Одноразовим вважається опромінення, отримане за перші чотири доби. Опромінення, отримане за час, що перевищує чотири доби, є багаторазовим.

Дози іонізуючого опромінювання, отримані людьми за час перебування у зонах зараження, розраховуються для того, щоб знати величину дози і наслідки опромінювання. Ураження, викликане опроміненням, залежить від величини дози і часу, протягом якого ця доза отримана.

При розрахунку сумарних доз опромінення, отриманих особовим складом, враховується, що організм людини володіє здатністю відновлювати більшу частину ураження, причому у перші чотири доби, з моменту опромінення помітного відновлення не відбувається. По закінченні цього строку в організмі починаються відновлюючи процеси і швидкістю 2,5 - 3% на добу, тому через кожну добу ступінь ураження буде відповідати не початковій дозі, а лише залишковій величині цієї дози.

При радіоактивному зараженні великих територій виникає необхідність певним чином регламентувати життєдіяльність людей.

Розв'язати цю задачу буде легше, якщо допустиму дозу опромінення призначити, виходячи з певної величини сумарної дози. Така сумарна доза буде регламентувати величину дози, яку можна буде отримати протягом всього періоду ведення робіт або перебування у заражених районах.

У зв'язку з цим сумарна доза опромінення, що викликає один і той самий ефект, при тривалому багаторазовому опроміненні більш висока, ніж при одноразовому. Дози, що не призводять до втрати працездатності при одноразовому і багаторазовому опроміненні наступні: одноразова (протягом 4 діб) - 50 Р, багаторазова (протягом 10-30 діб - 100 Р, на протязі року - 300 Р; для сільськогосподарських тварин - 100 Р).

Перевищення вказаної дози викликає захворювання променевою хворобою. Променева хвороба, що викликана гама-опроміненням на зараженій місцевості, як і викликана проникаючою радіацією у районі ядерного вибуху, протікає, як правило, у гострій формі і в залежності від дози може бути різного ступеня складності: легкою, середньою, важкою і вкрай важкою.

Одноразова доза зовнішнього гамма-опромінювання, що викликає променеву хворобу у людей і тварин

Ступінь складності променевої хвороби Доза, рад	Люди	Тварини
Легка	100 – 200	150 - 250
Середня	200 - 400	250 – 400
Важка	400 - 600	400 - 750
Вкрай важка	Понад 600	Понад 750

Радіоактивне зараження, як і проникаюча радіація, не завдають ушкоджень будівлям, спорудам, техніці, а уражають живі організми, котрі, поглинаючи енергію радіоактивного опромінення, отримують дозу опромінення (Д), що вимірюється у рентгенах (Р).

Зараження місцевості радіоактивними речовинами характеризується потужністю дози, що вимірюється у рентгенах на годину (Р/год). Потужність дози, вимірюваної на висоті їм від поверхні землі (крупного зараженого об'єкту), називається рівнем радіації. Рівень радіації показує дозу опромінення, котру може отримати живий організм в одиницю часу на зараженій місцевості. В умовах воєнного часу місцевість вважається зараженою при рівні радіації 0,5 Р/год і вище.

Ступінь зараження радіоактивними речовинами поверхні окремих об'єктів у польових умовах вимірюють в одиницях рівнів радіації по гама-опроміненню у мілірентгенах на годину (мР/год) чи мікро рентгенах на годину (мкР/год). Характерною особливістю радіоактивного забруднення при ядерному вибуху є постійний спад рівня радіації внаслідок розпаду радіонуклідів. За проміжок часу, кратний семи, рівень радіації знижується у 10 разів.

Знання ступеню зараження дає можливість оцінити шкідливий біологічний вплив радіоактивне заражених предметів і речовин при зіткненні з ними людей (тварин) чи потрапляння їх всередину організму.

Визначити у польових умовах радіоактивність в одиницях кюрі досить складно. Тому на наш час ступінь радіоактивного зараження вимірюють в одиницях потужності дози по гама-опроміненню у мілірентгенах на годину (мР/ч). У польових умовах досить визначити не абсолютне значення радіоактивного зараження, а встановити лише як заражений об'єкт – вище або нижче допустимого значення. Тому, як допустимі норми зараження використовуються потужності доз, що відповідають безпечній густині зараження.

Найбільш небезпечними із всіх аварій на РНО, є аварії з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу, що приводять до радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Ступінь забруднення характеризується поверхневою (об'ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю того чи іншого радіонукліда. Радіаційна дія на персонал об'єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.

Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання (таблиця 1). Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні. Поглинута доза - це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки.

Еквівалентна доза - дозиметрична величина для оцінки шкоди здо-ров'ю, людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу, дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості. Коефіцієнт якості випромінювання (К) дорівнює: для гамма і бета випромінювання одиниці; для альфа випромінювання - двадцяти.

Таблиця 1

Одиниці вимірювання доз радіації

Дози	Одиниці вимірювання		Переведення одиниць
	СІ	Не системні
Експозиційна	Кулон на кг повітря (Кл/кг)	Рентген (р)	1 Кл/кг-3 876 р
Поглинута	Грей (Гр)	Рад	1 Гр=100 рад 1 рад=0,87 р
Індивідуальна еквівалентна	Зіверт (Зв)	Бер	1 Зв=100 бер 1 рад=0,87 бер

Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеоро-логічних умов, рельєфу місцевості і, головним чином, від характеру вибуху (тепловий чи ядерний). При аварії на АЕС з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувається викид радіонукліді в у атмосферу, гідросферу і літосферу, що обумовлює радіоактивне забруднення довкілля і опромінювання працюючого персоналу і населення. Залежність тяжкості променевої хвороби від величини дози опромінювання показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінювання людини

Доза опромінювання		Тяжкість захворювання	Клінічна форма хвороби
Зв	Бер
1-2,5	100-250	1 - легка
2,5-4	250-400	11 - середня	Кістково-мозкова
4-6	400-600	111 - тяжка
6-10            10-80          > 80	600-1000          1000-8000               > 8000	1У- дуже тяжка	Перехідна                              Кишкова                       Церебральна