Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник ДЕК ОПБНС 10 березня.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать
  1. Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій та прогнозування їх наслідків.

План.

        1. Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій.

        2. Зонування територій за ступенем небезпеки.

        3. Поняття про збір інформації та її аналіз.

        4. Мережа спостереження і лабораторного контролю.

        5. Етап узагальнення.

        6. Етап прийняття рішень і їх вплив на подальший розвиток надзвичайної ситуації.

        7. Визначення та аналіз небезпек.

        8. Етап виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.

              1. Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій.

Оцінка обстановки включає два етапи:

1. Виявлення небезпечної обстановки;

2. Фактичну оцінку обстановки.

Виявити небезпеку обстановки - значить визначити і нанести на робочу карту (схему) зони територій небезпеки або рівні дії небезпечних факторів в окремих точках місцевості. На початковому етапі виявлення небезпечної обстановки здійснюють прогнозування можливої ​​обстановки. Прогнозування дозволяє швидко прийняти необхідні попередні рішення, але його результати можуть значно відрізнятися від фактичної обстановки НС, тому вони повинні бути уточнені за даними розвідки, отриманим за допомогою приладів.

Оцінку фактичної обстановки НС здійснюють з метою прийняття необхідних заходів захисту, що забезпечують зменшення (виключення) дії вражаючих факторів, та визначення найбільш доцільних дій людей в зоні НС. Розрахунки, пов'язані з оцінкою небезпечної обстановки, ведуть аналітичним способом за допомогою формул, таблиць, графіків, номограм і т.д.

              1. Зонування територій за ступенем небезпеки.

При оцінці небезпечної обстановки, що склалася в результаті НС, виконують:

• розрахунок глибини зони дії вражаючих факторів;

• визначення площі зони небезпеки;

• визначення часу впливу НС на об'єкти;

• визначення тривалості вражаючої дії НС;

• визначення ймовірних втрат в залежності від ступеня захищеності працівників і населення.

              1. Поняття про збір інформації та її аналіз.

Збір і обробка даних про надзвичайну ситуацію (координати, потужність, вид, час) сприяють виявленню надзвичайної обстановки методом прогнозування дії вражаючих факторі, а також обумовлюють нанесення району можливої зони дії НС на карту, схему.

У світовій практиці традиційно одним з найбільш важливих застосувань матеріалів дистанційного зондування Землі є моніторинг надзвичайних ситуацій. Ще в середині 70-х років, коли характеристики бортової апаратури для аерокосмічних зйомок значно поступалися сучасним, дистанційне зондування Землі використовувалися для моніторингу певних видів надзвичайних ситуацій - таких, наприклад, як лісові і степові пожежі, затоплення територій при розливах рік, великі нафтові розливи на акваторії й ін., а також для оцінок негативних наслідків, заподіяних антропогенними чи стихійними явищами.

Головні властивості даних дистанційного зондування Землі, які обумовлюють велику їх цінність для використання у даній сфері:

- висока оглядовість космічних знімків, можливість одержання одночасної інформації як про територію, на якій розвивається надзвичайних ситуацій, так і про суміжну;

- можливість переходу від дискретної картини значень показників, що характеризують розвиток надзвичайних ситуацій, на окремих ділянках території до безперервної картини просторового розподілу даних показників і, як наслідок, можливість виявлення зон з аномально високими значеннями показників;

- можливість одержання інформації з важкодоступних місць, де оперативний контроль за надзвичайними ситуаціями наземними засобами утруднений;

- високий ступінь генералізації картографічної інформації (змінювання її масштабу), що полегшує узагальнення даних контролю за надзвичайними ситуаціями і прийняття адекватних рішень.

Ведення моніторингу небезпечних об’єктів засобами дистанційного зондування та складання оперативних карт є ефективним засобом попередження надзвичайних ситуацій, а в частині ліквідації їх наслідків – складовою частиною процесу формування прийняття вірного управлінського рішення.