22. Кодекс цивільного захисту України, мета та його зміст.

План.

1. Класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Основні завдання цивільного захисту Єдина система цивільного захисту.

3. Повноваження органів управління та суб’єктів господарювання.

4. Сили цивільного захисту. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

5. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.

6. Запобігання надзвичайним ситуаціям.

7. Забезпечення техногенної та пожежної безпеки.

8. Державний нагляд (контроль) з питань техногенної безпеки.

9. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту.

10. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту. Їх соціальний та правовий захист.

11. Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

1. Класифікація надзвичайних ситуацій.

Класифікація надзвичайних ситуацій – визначений на державному рівні порядок поділу надзвичайних ситуацій за причинами їх походження, обсягами заподіяних наслідків і залучення матеріально-технічних ресурсів;

Стаття 9 Кодексу цивільного захисту України класифікує надзвичайні ситуації за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

Залежно від причини походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження на такі:

техногенного характеру;

природного характеру;

соціального характеру;

воєнного характеру.

Залежно від обсягів, заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних та матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій:

державний;

регіональний;

місцевий;

об‘єктовий.

Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Основні завдання цивільного захисту Єдина система цивільного захисту.

Основні завдання та заходи у сфері цивільного захисту визначаються статтею 5 Кодексу цивільного захисту України:

• запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

• захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;

• ліквідація надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

• попередження та гасіння пожеж;

• збір, обробка, обмін та надання інформації з питань цивільного захисту;

• аналіз і прогнозування техногенної, природної небезпеки та можливих надзвичайних ситуацій, оцінка їх соціально-економічних наслідків;

• облік та ведення Державного реєстру потенційно небезпечних об‘єктів в Україні;

• створення та підтримання у постійній готовності системи оповіщення;

• оперативне оповіщення органів управління єдиною державною системою цивільного захисту, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій та населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

• планування заходів цивільного захисту на мирний час та особливий період;

• створення сил цивільного захисту та забезпечення їх постійної готовності до запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків;

• створення, збереження і раціональне використання матеріальних та фінансових резервів, необхідних для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також для навчання сил цивільного захисту;

• організація та здійснення життєзабезпечення постраждалого населення;

• забезпечення техногенної безпеки;

• забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення у районах виникнення надзвичайних ситуацій;

• надання оперативної допомоги населенню у разі виникнення надзвичайних подій;

• надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим у разі надзвичайних ситуацій;

• здійснення заходів соціального захисту населення, постраждалого внаслідок надзвичайних ситуацій, проведення гуманітарних акцій;

• підготовка та підвищення кваліфікації рятувальників, пожежних та інших працівників, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій та гасінні пожеж, у тому числі навичкам надання першої медичної допомоги, створення для цього необхідних матеріально-фінансових ресурсів;

• підготовка та підвищення кваліфікації керівного складу органів управління та сил цивільного захисту, навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях та надзвичайних подіях;

• здійснення державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного управління у порядку, встановленому цим Кодексом та іншим законодавством;

• здійснення державної експертизи, сертифікації, стандартизації, ліцензування та дозвільної діяльності у сфері цивільного захисту у порядку, визначеному законодавством;

• здійснення постійного спостереження і лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища та на підприємствах, в установах і організаціях;

• здійснення попереджувальних заходів на об‘єктах економіки під час фінансово-економічної кризи;

• розроблення та виконання цільових та науково-технічних програм, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій;

• науково-технічне забезпечення заходів цивільного захисту, впровадження науково-технічної продукції для забезпечення заходів цивільного захисту;

• розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту;

• участь у заходах міжнародного співробітництва у сфері цивільного захисту.

Завдання цивільного захисту в умовах воєнного стану та в особливий період визначені в статті 31 цього Кодексу.