Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник ДЕК ОПБНС 10 березня.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать

2. Вимоги до проведення масових заходів.

Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки під час проведення культурно-масових заходів (вечорів, спектаклів, концертів, кіносеансів, новорічних ялинок тощо) є керівники закладів, установ, організацій. Керівники закладів та установ зобов'язані проводити перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій і конструкцій перед проведенням кожного культурно-масового заходу.

Перед початком культурно-масових заходів керівник установи, закладу, організації призначає відповідальних осіб за пожежну безпеку, які повинні ретельно перевірити всі приміщення, евакуаційні шляхи і виходи на відповідність їх вимогам пожежної безпеки, а також переконатися у наявності і справному стані засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної автоматики. Усі виявлені недоліки мають бути усунені до початку культурно-масового заходу.

За 15 днів до проведення святкувань новорічної ялинки керівник закладу, установи, організації повинен повідомити пожежну охорону про дату і місце їх проведення. Без дозволу місцевої пожежної охорони розміщення новорічної ялинки не дозволяється.

На час проведення культурно-масових заходів у навчальних закладах і установах необхідно забезпечити чергування працівників установи чи закладу та учнів старших класів.

Під час проведення культурно-масовоґо заходу з дітьми мають невідступно бути черговий викладач, класні керівники чи вихователі. Ці особи повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки і порядок евакуації дітей у разі виникнення пожежі і зобов'язані забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення культурно-масового заходу.

Черговий персонал перед початком святкувань новорічної ялинки зобов'язаний ретельно оглянути всі приміщення, запасні виходи і особисто впевнитися у їх пожежобезпечному стані.

У випадку потреби проведення спеціальних вогневих ефектів відповідальний постановник видовища повинен опрацювати протипожежні заходи за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

  1. Поняття про надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.

План

        1. Надзвичайні ситуації, їх види, причини виникнення.

        2. Найменування та визначення основних показників джерел природних НС.

        3. Галузевій моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері.

        4. Урядова інформаційно-аналітична система з НС збирання, обробки, передавання та збереження інформації.

        5. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС.

        6. Зонування територій за ступенем небезпеки.

              1. Надзвичайні ситуації, їх види, причини виникнення.

Надзвичайна ситуація (НС) – це спричинена джерелом небезпеки ситуація, за якої на певній території, акваторії чи господарському об’єкті порушуються нормальні умови життя та діяльності людей, виникає загроза їх життю чи здоров’ю, завдається шкода об’єктам економіки, особистому майну та природному довкіллю. Надзвичайна ситуація залежно від джерела небезпеки може бути: натурогенна (природна), техногенна, біо-соціогенна (соціально-політична), військова; від масштабу: глобальна, національна (загальнодержавна), регіональна, місцева, локальна (об’ єктова).

Надзвичайні ситуації класифікують:

- за своєю природою виникнення - природні, техногенні, екологічні, біологічні, антропогенні, соціальні й комбіновані;

- в масштабах поширення наслідків – локальні, об'єктові, місцеві, національні, регіональні, глобальні;

- через виникнення – навмисні і ненавмисні (стихійні);

- за швидкістю розвитку – вибухові, раптові, швидкоплинні, плавні;

- наскільки можна запобігання НС – неминучі (природні),предотвращаемие (техногенні, соціальні), антропогенні.

Причини виникнення надзвичайної ситуації поділяються на природні та антропогенні.

Природні причини. З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища , які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються на : 1. Тектонічні - пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі. 2. Топологічні - причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі. 3. Метеорологічні - пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси які відбуваються в космосі.

Антропогенні причини діляться на соціальні та економічні.

Соціальні: ріст народонаселення; його непідготовленість; відсутність інформації про обстановку у НС; відсутність нормативно-правової бази; недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.; корупція, тероризм тощо

Економічні причини: недосконалість технічних засобів і технологічних процесів; зміна довкілля внаслідок природокористування (забруд

бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).