
- •Курс лекцій з дисципліни «державне та регіональне управління»
- •Передмова
- •Лекція 1. Державне управління як соціальний феномен. Поняття державного управління. Сутність феномену управління
- •Влада і управління. Державна влада
- •Об’єкти та суб’єкти управління. Види соціального управління
- •Поняття та сутність державного управління. Особливості державного управління
- •Суб'єкти та об'єкти державного управління
- •Становлення науки державного управління
- •Лекція 2. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами Співвідношення та взаємозв’язок виконавчої влади і державного управління
- •Ознаки та принципи виконавчої влади
- •3. Особливості організації та функціонування системи органів виконавчої влади України
- •Апарат державного управління
- •Лекція 3. Методи державного управління
- •Адміністративні методи державного управління
- •Економічні методи
- •Правові методи управління
- •Соціально-психологічні методи управління
- •Лекція 4. Об’єктивні засади державного регулювання економіки. Державне регулювання економіки, його цілі, функції, об’єкти
- •Особливості управління соціальною сферою
- •Лекція 5. Державне управління в адміністративно-політичній сфері та у сфері культури та ідеології Політика як мистецтво
- •Національна безпека та державне управління
- •Державне управління у соціально-культурній сфері
- •Вплив держави на розвиток інформаційного простору, формування суспільної свідомості
- •Лекція 6. Законодавча, виконавча та судова влада в системі державного управління Поняття судової влади і її місце в системі розподілу влади
- •Законодавчий процес в Україні
- •Судова влада у системі державного управління
- •Функції та повноваження судів загальної юрисдикції
- •Лекція 7. Державне управління на регіональному рівні Регіональне управління: сутність, цілі, специфіка
- •Специфіка регіональних програм сталого розвитку
- •Поняття та особливості проблемних регіонів
- •Місце́ве самоврядува́ння в Україні
- •Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування
- •Особливості місцевого самоврядування на рівні області, району, міст Києва та Севастополя.
- •Особливості самоврядування ар Крим
- •Лекція 8. Конституційні основи системи органів державної влади в Україні. Конституційна модель розподілу влади в Україні
- •Верховна Рада та державне управління
- •Склад і структура Верховної Ради України
- •Інститут Президента та державне управління
- •Президент України — глава держави
- •Лекція 9. Центральні органи виконавчої влади (цовв)у системі державного управління Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади
- •Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади
- •Міністерства України та їх завдання
- •Державні служби
- •Державні агентства
- •Державні інспекції
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Лекція 10. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління.
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних і горизонтальних зв'язків
- •Структура місцевих державних адміністрацій
- •Лекція 11. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні Сучасне місцеве самоврядування в Україні
- •Всесвітня Декларація місцевого самоврядування, Європейська Хартія місцевого самоврядування та проблеми функціонування інституту місцевого самоврядування
- •Лекція 12. Громадянин в державному управлінні Поняття, сутність та принципи громадянства України
- •Поняття, правова природа та класифікація конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •Лекція 13. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів державної влади в Україні Сутність і особливості менеджменту органу державної влади, регламент його діяльності
- •Методи діяльності органів публічної влади
- •Лекція 14. Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація
- •Завдання та функції державної служби
- •Види державної служби
- •Правове регулювання державної служби
- •Види та правовий статус державних службовців
- •Лекція 15. Державний контроль у сфері виконавчої влади Загальна соціальна ефективність державного управління
- •Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю
- •Компетенція органів конституційного контролю
- •Органи конституційного контролю
- •Види конституційного контролю
- •Лекція 16. Відносини органів публічної влади в системі управління Недержавні аналітичні центри як „інтелектуальний посередник” між владою та суспільством
- •Діяльність незалежних аналітичних центрів України щодо залучення громадян до участі в державному управлінні
- •Діяльність регіональних недержавних аналітичних центрів щодо залучення громадян до участі в державному управлінні
- •Лекція 17. Реформування системи державного управління
- •Організаційни форми самоорганізації громадян
- •Переорієнтація системи державного управління в Європі
- •Лекція 18. Адміністративна реформа в Україні
- •Функціонування інституту державної служби в державах – членах Європейського Союзу
- •Щодо кадрового забезпечення місцевої влади в контексті впровадження адміністративної реформи
- •Зміни у нормативно-правовій базі кадрового забезпечення
- •Загальні проблеми кадрового забезпечення органів місцевої влади
- •Особливості кадрового забезпечення місцевих органів виконавчої влади
- •Проблеми кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування
- •Суть та основні напрями адміністративної реформи
- •Список використаної літератури
- •Питання до підсумкового контролю
Особливості кадрового забезпечення місцевих органів виконавчої влади
Реалізація першого етапу адміністративної реформи головним інструментом оптимізації державних владних структур передбачала практику скорочення чисельності штату держслужбовців. Як результат, з 2009 р. по 2010 р. кількість спеціалістів в органах державної влади зменшилась на 1,5 %, керівників – на 0,78 %. Протягом 2010-2011 рр. скорочення збільшилися для спеціалістів на 3,79 %, керівників – 1,74 %. Ситуація на загальнодержавному рівні простежується і в регіонах. Зокрема, аналізуючи дані Головного управління статистики у Донецькій та у Луганській областях щодо середньооблікової кількості штатних працівників державного управління за 2010 р. і 2011 р., можна стверджувати, що в областях проводиться оптимізація органів виконавчої влади шляхом скорочення штатів. Так, на 1 грудня 2010 року у Донецькій області нараховувалось 48395 осіб, у Луганській області – 32161 особа, зайнятих в державному управлінні, а на 1 грудня 2011 року цей показник був майже на 3 тис. менше в Донецькій області і складав 44425 осіб, і на 2 тис. менше в Луганській області і складав 30451 особу.
При скороченні штату державних органів влади на місцях відбувається процес зростання обсягів функціональних обов’язків службовців при неврегулюваності матеріально-економічних стимулів заохочення до праці, що безперечно негативно позначається на якості послуг населенню. Окремою складовою у підвищенні якості кадрового забезпечення є створення на загальнодержавному рівні кадрового резерву. Проте, він практично не є задіяним під час формування штату органів місцевої влади. За даними Національного агентства України з питань державної служби, у 2011 році потенціал кадрового резерву був недостатньо задіяним: із 125 призначених на посади, лише 1 особа була призначена з кадрового резерву. Із 169 осіб, призначених на керівні посади місцевих державних адміністрацій, з кадрового резерву в 2011 році було призначено 49 осіб (29 % від загальної кількості призначених). До кадрового резерву на 2012 рік на відповідні посади в місцевих органах виконавчої влади включено 1414 осіб, що на 8,9 % менше у порівнянні з минулим роком, у тому числі на посади голів обласних адміністрацій включено 63 особи (4,5 % від загальної кількості резервістів). За віковим показником у складі кадрового резерву місцевих державних адміністрацій на 2012 рік, найчисельнішою залишається група від 41 до 50 років – 577 осіб, що становить 40,8 % від загальної кількості (у 2011 році – 665 осіб, що становило 43,2 %). Сталою залишається кількість осіб, зарахованих до кадрового резерву у віці до 30 років – 37 осіб, що становить 2,6 % від загальної кількості (у 2011 році – 32 особи або 2,1 %). Водночас чисельність групи віком від 56 до 60 років збільшилася і складає 126 осіб, що становить 8,9 % (у 2011 році – 76 осіб або 4,9 %).
Підвищення ефективності застосування кадрового резерву на місцевому рівні потребує посилення механізмів прозорості призначення на посади та реформування кадрових служб державних органів та органів місцевого самоврядування.