Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс лекцій Державне та регіональне управління....docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
414.11 Кб
Скачать

Загальні проблеми кадрового забезпечення органів місцевої влади

Серед актуальних проблем організації влади на локальному рівні в контексті адміністративної реформи є:

  • Збереження низької якості послуг, що зумовлено відсутністю чіткого переліку та розподілу управлінських функцій між органами місцевого самоврядування та структурами виконавчої влади на місцевому рівні; незначними обсягами бюджетного фінансування державою делегованих повноважень органам місцевого самоврядування на забезпечення послуг у соціальній сфері (освіта, охорона здоров’я, культура тощо).

  • Велика кількість територіальних громад тягне за собою створення громіздкого штату службовців, який не в змозі ефективно працювати та комплексно вирішувати нагальні проблеми через незбалансованість фінансових механізмів забезпечення самостійності місцевих громад. Частка видатків місцевих бюджетів, спрямованих на реалізацію повноважень органів місцевого самоврядування з надання власне муніципальних послуг (благоустрій, утримання і розвиток інфраструктури, транспортне забезпечення), у 2011 році склала лише 9,6 % від усіх видатків місцевих бюджетів, та є найменшою серед країн Європи.

  • Низький рівень безпосередньої участі населення у вирішенні питань місцевого значення та реалізації права на контролюючі дії за належним виконанням посадових повноважень службовцями органів місцевої влади. Головні причини: нерозвиненість інститутів прямої демократії через застарілість правової бази (Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 року, Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» від 17 грудня 1993 року) та низький рівень політичної культури суспільства.

  • Недосконалість нормативно-правового забезпечення системи організації місцевої влади. Зокрема, відсутність у законодавчих актах чітких механізмів реалізації повноважень місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, неврегульованість статусу посадовців органів місцевого самоврядування, зумовлюють необхідність оновлення законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування». З метою стимулювання громадської участі, вимогою часу є прийняття закону «Про місцевий референдум», «Про місцеві ініціативи та збори громадян», тощо.

  • Високий рівень забюрократизованості та корупції в органах місцевої влади. Результати загальнонаціональних соціологічних досліджень 2007, 2008, 2009 та 2011 років засвідчили зростання рівня хабарництва у сферах, пов’язаних із діяльністю місцевої влади. Зокрема, зростання випадків хабарництва протягом 4 років було зафіксоване у наступних сферах: отримання державного житла (з 16 % до 29,5 %), влаштування на роботу до державної установи (з 10,4 % до 15,3 %), оформлення права власності на землю (з 7,1 % до 9,9 %), та на об’єкти нерухомості (з 8,8 % до 11,6 %).

  • Низький престиж служби в органах місцевого самоврядування, місцевих органах виконавчої влади, пов’язаний із низьким рівнем соціального захисту працівників зазначеної сфери, недосконалістю системи оплати праці (відсутність зв’язку посадового окладу з рівнем кваліфікації, професійною підготовкою, відсутність прозорої системи преміювання, розрив у заробітній платі керівників І-ІІ категорій посад державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування).

У рамках заходів з підвищення ефективності діяльності місцевих органів влади, визначення рівня їх компетентності особливого значення набуває система контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування з боку інститутів громадянського суспільства, зокрема, громадських рад. Але незважаючи на позитивну практику функціонування рад при органах місцевих державних адміністрацій, ситуація з органами місцевого самоврядування ускладнюється через двозначність правового регулювання. Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 «Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» і Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» містять лише рекомендації для створення громадських рад при органах місцевого самоврядування, що в свою чергу надає можливість місцевій владі ігнорувати рішення громадськості.