
- •Курс лекцій з дисципліни «державне та регіональне управління»
- •Передмова
- •Лекція 1. Державне управління як соціальний феномен. Поняття державного управління. Сутність феномену управління
- •Влада і управління. Державна влада
- •Об’єкти та суб’єкти управління. Види соціального управління
- •Поняття та сутність державного управління. Особливості державного управління
- •Суб'єкти та об'єкти державного управління
- •Становлення науки державного управління
- •Лекція 2. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами Співвідношення та взаємозв’язок виконавчої влади і державного управління
- •Ознаки та принципи виконавчої влади
- •3. Особливості організації та функціонування системи органів виконавчої влади України
- •Апарат державного управління
- •Лекція 3. Методи державного управління
- •Адміністративні методи державного управління
- •Економічні методи
- •Правові методи управління
- •Соціально-психологічні методи управління
- •Лекція 4. Об’єктивні засади державного регулювання економіки. Державне регулювання економіки, його цілі, функції, об’єкти
- •Особливості управління соціальною сферою
- •Лекція 5. Державне управління в адміністративно-політичній сфері та у сфері культури та ідеології Політика як мистецтво
- •Національна безпека та державне управління
- •Державне управління у соціально-культурній сфері
- •Вплив держави на розвиток інформаційного простору, формування суспільної свідомості
- •Лекція 6. Законодавча, виконавча та судова влада в системі державного управління Поняття судової влади і її місце в системі розподілу влади
- •Законодавчий процес в Україні
- •Судова влада у системі державного управління
- •Функції та повноваження судів загальної юрисдикції
- •Лекція 7. Державне управління на регіональному рівні Регіональне управління: сутність, цілі, специфіка
- •Специфіка регіональних програм сталого розвитку
- •Поняття та особливості проблемних регіонів
- •Місце́ве самоврядува́ння в Україні
- •Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування
- •Особливості місцевого самоврядування на рівні області, району, міст Києва та Севастополя.
- •Особливості самоврядування ар Крим
- •Лекція 8. Конституційні основи системи органів державної влади в Україні. Конституційна модель розподілу влади в Україні
- •Верховна Рада та державне управління
- •Склад і структура Верховної Ради України
- •Інститут Президента та державне управління
- •Президент України — глава держави
- •Лекція 9. Центральні органи виконавчої влади (цовв)у системі державного управління Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади
- •Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади
- •Міністерства України та їх завдання
- •Державні служби
- •Державні агентства
- •Державні інспекції
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Лекція 10. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління.
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних і горизонтальних зв'язків
- •Структура місцевих державних адміністрацій
- •Лекція 11. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні Сучасне місцеве самоврядування в Україні
- •Всесвітня Декларація місцевого самоврядування, Європейська Хартія місцевого самоврядування та проблеми функціонування інституту місцевого самоврядування
- •Лекція 12. Громадянин в державному управлінні Поняття, сутність та принципи громадянства України
- •Поняття, правова природа та класифікація конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •Лекція 13. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів державної влади в Україні Сутність і особливості менеджменту органу державної влади, регламент його діяльності
- •Методи діяльності органів публічної влади
- •Лекція 14. Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація
- •Завдання та функції державної служби
- •Види державної служби
- •Правове регулювання державної служби
- •Види та правовий статус державних службовців
- •Лекція 15. Державний контроль у сфері виконавчої влади Загальна соціальна ефективність державного управління
- •Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю
- •Компетенція органів конституційного контролю
- •Органи конституційного контролю
- •Види конституційного контролю
- •Лекція 16. Відносини органів публічної влади в системі управління Недержавні аналітичні центри як „інтелектуальний посередник” між владою та суспільством
- •Діяльність незалежних аналітичних центрів України щодо залучення громадян до участі в державному управлінні
- •Діяльність регіональних недержавних аналітичних центрів щодо залучення громадян до участі в державному управлінні
- •Лекція 17. Реформування системи державного управління
- •Організаційни форми самоорганізації громадян
- •Переорієнтація системи державного управління в Європі
- •Лекція 18. Адміністративна реформа в Україні
- •Функціонування інституту державної служби в державах – членах Європейського Союзу
- •Щодо кадрового забезпечення місцевої влади в контексті впровадження адміністративної реформи
- •Зміни у нормативно-правовій базі кадрового забезпечення
- •Загальні проблеми кадрового забезпечення органів місцевої влади
- •Особливості кадрового забезпечення місцевих органів виконавчої влади
- •Проблеми кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування
- •Суть та основні напрями адміністративної реформи
- •Список використаної літератури
- •Питання до підсумкового контролю
Види конституційного контролю
Конституційний контроль класифікується за різними підставами. Так, за часом здійснення розрізняють попередній і подальший конституційний контроль. За попереднього контролю акт перевіряється щодо відповідності конституції до набрання ним сили (Швеція, Фінляндія, Франція), а подальший контроль стосується офіційно опублікованих чинних актів (США, Італія, Німеччина). Конституційні ради, наприклад, здійснюють попередній контроль за конституційністю законів до їх промульгування та видання, а загальні суди у країнах, де вони мають відповідні повноваження (США, Канада, Австралія, Індія, більшість країн Латинської Америки та ін.), - подальший.
За характером правових наслідків конституційний контроль може бути консультативним або ухвальним. Рішення органу конституційного контролю, прийняте у порядку консультативного контролю, не набирає юридичної сили й має рекомендаційний характер, його виконання грунтується на авторитеті органу конституційного контролю.
За ухвального контролю рішення є загальнообов'язковими як у разі визнання акта відповідним конституції, так і в разі оголошення акта неконституційним, тобто таким, що не має юридичної сили.
За обов'язковістю проведення конституційний контроль може бути обов'язковим або факультативним. Обов'язковий контроль проводиться у тих випадках, коли це передбачено законом. Наприклад, у Російській Федерації для залучення Президента до відповідальності обов'язково повинен бути висновок Конституційного Суду про дотримання установленого порядку висування обвинувачення Президента Російської Федерації у державній зраді або вчиненні іншого тяжкого злочину. Факультативний контроль здійснюється тільки у разі виявлення ініціативи уповноваженого суб'єкта конституційного контролю.
За формою конституційний контроль може бути абстрактним або конкретним. Абстрактний контроль здійснюється при перевірці конституційного акта чи його частини поза зв'язком з будь-якою конкретною справою. Попередній контроль завжди є абстрактним. Конкретний контроль, навпаки, здійснюється тільки у зв'язку з якоюсь, найчастіше судовою, справою, при вирішенні якої підлягає застосуванню конкретний акт чи норма, оспорювані з точки зору їх конституційності. Тому конкретний контроль завжди є подальшим.
За змістом конституційний контроль може бути формальним або матеріальним. При формальному контролі перевірці підлягає дотримання конституційних умов і вимог, які належать до видання акта. При цьому визначається, чи входить видання акта до компетенції даного органу, чи дотримуються процесуальні норми та форма акта. Матеріальний контроль означає перевірку відповідності змісту акта приписам конституції.
Лекція 16. Відносини органів публічної влади в системі управління Недержавні аналітичні центри як „інтелектуальний посередник” між владою та суспільством
Недержавні аналітичні центри (НАЦ) – це громадські дослідні організації, що здійснюють дослідження головним чином у таких сферах як правова, політична, соціальна, економічна тощо. Серед напрямів діяльності НАЦ, що стосуються проблем участі громадськості в державному управлінні, слід виокремити три ключові:
1) співпраця з органами державної влади та місцевого самоврядування з метою вироблення управлінських рішень згідно з межами компетенції цих органів;
2) підвищення рівня поінформованості населення щодо власних прав і свобод, актуальних проблем соціально-політичного розвитку, а також сприяння реалізації механізмів громадської участі;
3) співпраця між самими НАЦ з метою координування власної діяльності.
Серед основних функцій, що виконують НАЦ у демократичних країнах, слід зазначити: формування громадської думки щодо пріоритетів розвитку різних сфер суспільного життя (соціально-економічної, політичної, культурної тощо); надання консультаційних та інформаційних послуг населенню; захист конституційних прав громадян; артикуляція інтересів і потреб громадян. Таким чином, у демократичних країнах НАЦ беруть активну участь у формуванні і реалізації завдань державної політики, виконують роль свого роду „інтелектуального мосту” між владою та суспільством”.
У розвинутих країнах світу співпраця влади та НАЦ часто здійснюється на умовах державного замовлення тих чи інших послуг. Це забезпечує створення ефективного взаємозв’язку влади як із суспільством у цілому, так і з окремими об’єднаннями громадян, залежно від масштабу реалізації конкретного завдання державної політики. Головними перевагами надання державною владою у демократичних країнах державних замовлень громадським організаціям є, по-перше, забезпечення інформування громадян щодо основних напрямів державної політики та суспільно-політичних питань взагалі і залучення їх до вирішення цих питань; по-друге, – створення додаткових механізмів легітимації важливих суспільно-політичних рішень у суспільстві. Останнє, у свою чергу, сприяє підвищенню рівня довіри до ініціатив та діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, а також власне інститутів громадянського суспільства.
Розвиток різних форм співпраці органів державної влади з організаціями громадянського суспільства загалом та недержавними аналітичними центрами зокрема цілком відповідає і реалізації євроінтеграційного курсу України. Слід наголосити, що у межах здійснення ініціативи „Східне партнерство” Європейська комісія визначила одним із важливих пріоритетів партнерських відносин розвиток співпраці громадських організацій країн-членів ЄС та країн-партнерів. Задля цього планується проведення щорічного „Форуму громадянського суспільства” (ФГС) в одній із країн-членів або партнерів ЄС. Одним із головних завдань діяльності визначено підтримання діалогу між громадськістю, організаціями громадянського суспільства та урядовими структурами. Особлива увага приділяється підвищенню ролі громадських організацій у формуванні та реалізації тактичних і стратегічних завдань державної політики. Перший Форум громадянського суспільства Східного партнерства відбувся у Брюсселі 16-17 листопада 2009 р. Також Європейська комісія рекомендує проведення перед кожним ФГС відповідних національних Форумів у країнах-учасницях „Східного партнерства”.