
- •Курс лекцій з дисципліни «державне та регіональне управління»
- •Передмова
- •Лекція 1. Державне управління як соціальний феномен. Поняття державного управління. Сутність феномену управління
- •Влада і управління. Державна влада
- •Об’єкти та суб’єкти управління. Види соціального управління
- •Поняття та сутність державного управління. Особливості державного управління
- •Суб'єкти та об'єкти державного управління
- •Становлення науки державного управління
- •Лекція 2. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами Співвідношення та взаємозв’язок виконавчої влади і державного управління
- •Ознаки та принципи виконавчої влади
- •3. Особливості організації та функціонування системи органів виконавчої влади України
- •Апарат державного управління
- •Лекція 3. Методи державного управління
- •Адміністративні методи державного управління
- •Економічні методи
- •Правові методи управління
- •Соціально-психологічні методи управління
- •Лекція 4. Об’єктивні засади державного регулювання економіки. Державне регулювання економіки, його цілі, функції, об’єкти
- •Особливості управління соціальною сферою
- •Лекція 5. Державне управління в адміністративно-політичній сфері та у сфері культури та ідеології Політика як мистецтво
- •Національна безпека та державне управління
- •Державне управління у соціально-культурній сфері
- •Вплив держави на розвиток інформаційного простору, формування суспільної свідомості
- •Лекція 6. Законодавча, виконавча та судова влада в системі державного управління Поняття судової влади і її місце в системі розподілу влади
- •Законодавчий процес в Україні
- •Судова влада у системі державного управління
- •Функції та повноваження судів загальної юрисдикції
- •Лекція 7. Державне управління на регіональному рівні Регіональне управління: сутність, цілі, специфіка
- •Специфіка регіональних програм сталого розвитку
- •Поняття та особливості проблемних регіонів
- •Місце́ве самоврядува́ння в Україні
- •Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування
- •Особливості місцевого самоврядування на рівні області, району, міст Києва та Севастополя.
- •Особливості самоврядування ар Крим
- •Лекція 8. Конституційні основи системи органів державної влади в Україні. Конституційна модель розподілу влади в Україні
- •Верховна Рада та державне управління
- •Склад і структура Верховної Ради України
- •Інститут Президента та державне управління
- •Президент України — глава держави
- •Лекція 9. Центральні органи виконавчої влади (цовв)у системі державного управління Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади
- •Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади
- •Міністерства України та їх завдання
- •Державні служби
- •Державні агентства
- •Державні інспекції
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Лекція 10. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління.
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних і горизонтальних зв'язків
- •Структура місцевих державних адміністрацій
- •Лекція 11. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні Сучасне місцеве самоврядування в Україні
- •Всесвітня Декларація місцевого самоврядування, Європейська Хартія місцевого самоврядування та проблеми функціонування інституту місцевого самоврядування
- •Лекція 12. Громадянин в державному управлінні Поняття, сутність та принципи громадянства України
- •Поняття, правова природа та класифікація конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •Лекція 13. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів державної влади в Україні Сутність і особливості менеджменту органу державної влади, регламент його діяльності
- •Методи діяльності органів публічної влади
- •Лекція 14. Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація
- •Завдання та функції державної служби
- •Види державної служби
- •Правове регулювання державної служби
- •Види та правовий статус державних службовців
- •Лекція 15. Державний контроль у сфері виконавчої влади Загальна соціальна ефективність державного управління
- •Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю
- •Компетенція органів конституційного контролю
- •Органи конституційного контролю
- •Види конституційного контролю
- •Лекція 16. Відносини органів публічної влади в системі управління Недержавні аналітичні центри як „інтелектуальний посередник” між владою та суспільством
- •Діяльність незалежних аналітичних центрів України щодо залучення громадян до участі в державному управлінні
- •Діяльність регіональних недержавних аналітичних центрів щодо залучення громадян до участі в державному управлінні
- •Лекція 17. Реформування системи державного управління
- •Організаційни форми самоорганізації громадян
- •Переорієнтація системи державного управління в Європі
- •Лекція 18. Адміністративна реформа в Україні
- •Функціонування інституту державної служби в державах – членах Європейського Союзу
- •Щодо кадрового забезпечення місцевої влади в контексті впровадження адміністративної реформи
- •Зміни у нормативно-правовій базі кадрового забезпечення
- •Загальні проблеми кадрового забезпечення органів місцевої влади
- •Особливості кадрового забезпечення місцевих органів виконавчої влади
- •Проблеми кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування
- •Суть та основні напрями адміністративної реформи
- •Список використаної літератури
- •Питання до підсумкового контролю
Лекція 13. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів державної влади в Україні Сутність і особливості менеджменту органу державної влади, регламент його діяльності
Як будь-якій організації, державній організації властиві процеси управління, які є предметом менеджменту. Органи державної влади відрізняються від інших організацій тим, що властива їм адміністративна діяльність відрізняється від виробничої діяльності. Основним ресурсним компонентом системи менеджменту органа державної влади є державний службовець, специфіка діяльності якого полягає в: різноманітті цілей; складності у вимірі результатів праці; технології, через які важко виявити залежність між внеском і результатом. У середовищі бюрократії немає чіткого взаємозв'язку між ресурсами і продукцією, бюрократи не мають тієї системи стимулів, при якій їхня плата тісно пов'язана з кінцевим результатом роботи. Тому бюрократи прагнуть максимізувати масштаби своєї установи. Ринкова конкуренція заміняється бюрократичною конкуренцією. Стає очевидною необхідність постійної уваги до системи менеджменту органів державної влади, для зменшення цих негативних тенденцій.
З погляду менеджменту орган державної влади або орган місцевого самоврядування, як і інша організація, має внутрішнє й зовнішнє середовище.
Основні внутрішні змінні в органі державної влади, — цілі, завдання, структура, технологія і люди.
Цілі органа державної влади — це те, заради чого він створюється і функціонує, завданням органа державної влади є створення правових, організаційних і інших умов для розвитку відповідного сектора економіки або функціональної сфери управління. Сукупність цілей органів державної влади становить державну політику.
В органах державної влади цілі можуть бути встановлені вищими за організаційно-правовим статусом органом управління або формуватися цим органом.
Особливістю встановлення цілей системи державного управління, зокрема конкретних органів виконавчої влади, є безперечне використання нормативних документів (Конституції держави, законів про органи влади, програм діяльності Кабінету Міністрів України, національних і державних програм і т.п.). Як правило, у цих документах цілі системи або її окремих елементів визначаються досить чітко і ясно.
Одним з найбільш прийнятних методів формування цілей в органах державної влади і органах місцевого самоврядування є метод управління, що дає можливість поєднати планування і контроль - метод управління за цілями. Це також спосіб мотивації, що допомагає перебороти деякі негативні впливи контролю на поведінку працівника. Процес управління за цілями містить чотири взаємозалежних і взаємозалежних етапи.
Структура органа державної влади — це логічні взаємини рівнів управління і функціональних сфер, побудовані в такій формі, що дає можливість найбільш ефективно досягти його цілей. На основі рішення керівництва про структуру кожна посада має ряд завдань, які розглядаються як необхідний внесок у досягнення цілей організації. Завдання, закріплені за особою в організації (державним службовцем) набувають форми завдання як серії робочих функцій, які повинні бути завершені в заданій формі в обмежений термін.
Технологія — четверта важлива внутрішня змінна. За Л.Дейвисом: «Технологія - це поєднання кваліфікованих навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації або людях».
Люди — найважливіша змінна для органа державної влади. Сучасний менеджмент ставиться до людей не просто як до трудових ресурсів, робочої сили, кадрів або персоналу, а як до особистостей.
Як і будь-яку іншу організацію, орган державної влади або орган місцевого самоврядування оточує зовнішнє середовище, що своїми змінами впливає на даний орган, а тому їм не можна нехтувати. Фактори, які безпосередньо впливають на організацію, належать до середовища прямого впливу; всі інші — до середовища непрямого впливу. Всі фактори зовнішнього оточення взаємозалежні й взаємодіють між собою. Під складністю зовнішнього оточення розуміють кількість і різноманіття зовнішніх факторів, на які організація змушена реагувати. Рухливість середовища характеризується швидкістю, з якою в ній відбуваються зміни. Щоб забезпечити виживання й досягнення поставлених цілей органи державної влади повинні ефективно реагувати й пристосовуватися до змін зовнішнього оточення.
Практична реалізація принципів і функцій менеджменту здійснюється за допомогою управлінського інструментарію, до якого можна віднести різні методи управління, методи виконання функцій менеджменту і вироблення та прийняття управлінських рішень.
Методи управління — це способи і прийоми управлінської діяльності, за допомогою яких здійснюються завдання органа, спрямовані на досягнення цілей. За змістом і характером впливу на керовані об'єкти методи управління розділяють на три групи: економічні, організаційно-розпорядчі і соціально-психологічні. Уміння управляти полягає в оволодінні цими методами, у правильному їх виборі, умінні використовувати на практиці.
Економічні методи управління — це комплекс способів і прийомів управління, які базуються на використанні економічних законів, товарно-грошових відносин і економічних категорій (ціна, собівартість, вартість, прибуток, рентабельність), а також норм і нормативів. За допомогою економічних методів створюються умови, які зацікавлюють трудові колективи й окремих працівників у високопродуктивній праці і забезпеченні ефективності здійснюваної діяльності.
Організаційно-розпорядчі методи - сукупність засобів правового і адміністративного впливу на відносини людей в організації. Застосування таких методів гарантується діючою системою законів і нормативних актів, положеннями, інструкціями, наказами і розпорядженнями. Іноді ці методи називають адміністративно-правовими. Організаційні дії проявляються в чіткому розподілі функцій управління, в установці прав і обов'язків працівників органа, регламентації основних процедур. Для цього використовується організаційна регламентація і нормування. Перше встановлює правила, зміст і порядок управління згідно із правовими нормами й інструктивними матеріалами. Друге передбачає розробку нормативів і норм: чисельності управлінського персоналу, витрат праці у сфері управління, тривалості управлінських операцій і процедур тощо. Розпорядчі дії відтворюють динаміку управління і здійснюються в процесі функціонування системи, забезпечуючи погоджену діяльність її і апарату управління. Розпорядчі дії оформляються у вигляді усного або письмового розпорядження, наказу, договору, контракту. Все це відзначено в положенні про орган і в його уставі.
Соціально-психологічні методи управління — це способи і прийоми впливу на процес формування і розвитку колективу, а також на соціальні і психологічні процеси, властиві групам або окремим особистостям. Вони реалізуються через різні психологічні форми впливу: переконання, регулювання міжособистісних і міжгрупових відносин, особистий приклад, гуманізація праці. Колектив організації і її підрозділів — це складний соціальний організм. Щоб керувати соціальними процесами в колективі, варто проводити соціальні дослідження. За їх результатами розробляються і застосовуються методи соціальної регуляції, нормування і матеріального стимулювання для оптимального вирішення завдань соціального розвитку колективу, які сприяють підвищенню ефективності всієї організації.
Важливе місце в системі інструментів менеджменту належить механізму прийняття управлінських рішень.
Найбільш актуальним завданням на сучасному етапі при розробці систем управління є перехід від окремих функціональних і технічних рішень до комплексних рішень у галузі управління. Тому останнім часом у менеджменті як управлінській діяльності виділяють три взаємозалежних блоки, які є трьома широкими галузями процесу праці — блоки змісту, процесу і контролю.
Під змістом управління розуміється те, що робить менеджер; під процесом — те, як це робиться. Третім блоком менеджменту є контроль і навчання, які розглядаються такими, що мають сприяти перетворюванню можливостей людини у форму прибуткової послуги або продукту.
Розробляючи системи менеджменту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, варто мати на увазі, що державне управління є одним з найбільш важливих владних товарів. Одним із завдань держави (у тому числі її органів) є управління державним законодавством і програмами.