Інші центральні органи виконавчої влади

Адміністрація Державної прикордонної служби України;

Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів;

Пенсійний фонд України.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом

Антимонопольний комітет України;

Державний комітет телебачення і радіомовлення України;

Фонд державного майна України;

Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. На Адміністрацію також покладені функції ліквідованої[3] Державної служби зв'язку України, що була утворена шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України. Також Адміністрація є правонаступником Державної адміністрації зв'язку — урядового органу, що діяв у складі Міністерства транспорту та зв'язку України[12];

Національне агентство України з питань державної служби — утворене[4] шляхом реорганізації Головного управління державної служби України.

Міністе́рство юсти́ції Украї́ни — центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики.

Положення про Міністерство юстиції України було затверджено Указом Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» від 06.04.2011 року № 395/2011.

Міністерством керує Міністр юстиції України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:

Державна архівна служба України

Державна виконавча служба України

Державна пенітенціарна служба України

Державна реєстраційна служба України

Державна служба України з питань захисту персональних даних

Міністерству юстиції України підвідомчі такі установи та державні підприємства:

Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції

Державне підприємство «Українська правова інформація»

Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України

Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України.

Лекція 10. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління.

Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації — це ланка виконавчої влади в областях, районах, містах Києві і Севастополі. У межах своїх повноважень вони здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами. Місцеві державні адміністрації перебувають у системі подвійного підпорядкування. Вони в цілому підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня і відповідним радам (обласним і районним) щодо повноважень, делегованих їм цими радами.

Місцеві державні адміністрації є єдиноначальними органами загальної компетенції, які очолюються головами місцевих державних адміністрацій. Голів адміністрацій призначає на посаду й звільняє Президент України за поданням Кабінету Міністрів. Голови місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Вони одноосібно приймають рішення шляхом розпоряджень й несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Рішення, які суперечать Конституції або законодавству, можуть бути скасовані Президентом або главою місцевої держадміністрації вищого рівня (ст.118).

Для обговорення найбільш важливих питань діяльності місцевих державних адміністрацій з метою прийняття відповідних рішень головами адміністрацій і для координації діяльності всіх місцевих органів виконавчої влади створюються комісії державних місцевих адміністрацій. Голови формують склад місцевих адміністрацій і в межах бюджетних коштів, виділених на утримання адміністрацій, формують їхню структуру, призначають за згодою Прем'єр-міністра України перших заступників і за узгодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром заступників.

Структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій є, у першу чергу, галузеві й функціональні управління (наприклад, управління економіки, управління охорони здоров’я тощо). Примірні переліки управлінь, відділів і інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про їх затверджує Кабінет Міністрів України.

Місцеві державні адміністрації, реалізуючи надані їм повноваження, здійснюють управління дорученими галузями (сферами) громадського життя і відповідають за стан справ у цих галузях. Об'єктами управління з боку місцевих державних адміністрацій є установи освіти, культури, охорони здоров'я, які перебувають у їхньому підпорядкуванні, радіо, телебачення, друковані засоби інформації, засновниками яких є дані адміністрації; об'єкти, які забезпечують діяльність державних підприємств, установ і організацій і перебувають на місцевому бюджеті; інвестиційні фонди, засновниками яких є ці адміністрації; інші об'єкти управління згідно з чинним законодавством.

Концепцією адміністративної реформи передбачається поступове реформування місцевих державних адміністрацій з урахуванням загальних тенденцій перебудови структурних і функціональних основ органів виконавчої влади.

Зокрема передбачається введення нової моделі організації державних адміністрацій обласного рівня за схемою: надання статусу політичних діячів голові обласної державної адміністрації і його першому заступникові, статусу державних службовців заступникам (за аналогією із заступниками міністрів); розподіл повноважень між заступниками відповідно розподілу функціональних повноважень між віце-прем'єр-міністрами; введення посади секретаря обласної державної адміністрації. На районному рівні передбачається організація діяльності адміністрації з урахуванням того, що функції голів цих адміністрацій не мають ознак політичної діяльності.