Лекція 9. Центральні органи виконавчої влади (цовв)у системі державного управління Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади

Центральні органи виконавчої влади — це органи, які безпосередньо підпорядковані Кабінету Міністрів України, забезпечують або сприяють формуванню і втіленню в життя державної політики у відповідних сферах управління, здійснюють керівництво дорученими їм сферами і несуть відповідальність за стан їх розвитку перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 р. до системи центральних органів виконавчої влади входять:

— міністерства;

— державні комітети (державні служби);

— центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

У системі центральних органів виконавчої влади міністерства посідають провідне місце. Їх керівники — міністри — входять до складу Кабінету Міністрів України і безпосередньо беруть участь у формуванні державної політики в країні. Міністри особисто відповідають за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначених сферах державного управління. Вони здійснюють управління в цих сферах, спрямовують і координують діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до їх підпорядкування.

Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМУ відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у ст.ст. 85, 87 Конституції України. КМУ у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України 1.

До складу КМУ входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Прем’єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більш ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України. Прем’єр-міністр України керує роботою КМУ, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. Прем’єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів (ст. 114 Конституції України).

Основним спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність КМУ, є Закон України від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VI «Про Кабінет Міністрів України» 2. Він визначає, що КМУ (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у ст.ст. 85, 87 Конституції України.

У сфері адміністративно-правового регулювання до основних завдань КМУ належить:

- забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;

- вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості;

- забезпечення проведення цінової, інвестиційної, зокрема амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки та природокористування;

- розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм;

- забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави;

- забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності, здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

- здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- організація і забезпечення митної справи;

- спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.

- виконання інших функцій, визначених Конституцією та законами України, актами Президента України.

КМУ є колегіальним органом, ухвалює рішення після обговорення питань на його засіданнях, регулярно інформує громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність, залучає громадян до процесу ухвалення рішень, що мають важливе суспільне значення.

До питань загальної компетенції Кабінету Міністрів України відноситься таке: діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності КМУ, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, протидії корупції, розв’язання інших завдань внутрішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Основні повноваження КМУ:

1. У сфері економіки та фінансів він:

- забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку;

- визначає доцільність розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечує їх виконання;

- здійснює відповідно до закону управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об’єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб’єктам господарювання;

- забезпечує розроблення і виконання державних програм приватизації; подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальної спрямованості національної економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури;

- забезпечує здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;

- забезпечує розроблення і виконання програм структурної перебудови галузей національної економіки та інноваційного розвитку, здійснює заходи, пов’язані з реструктуризацією та санацією підприємств і організацій, забезпечує проведення державної промислової політики, визначає пріоритетні галузі промисловості, які потребують прискореного розвитку;

- забезпечує захист і підтримку національного товаровиробника;

- забезпечує захист прав споживачів і підвищення якості їх життя;

- визначає обсяги продукції (робіт, послуг) для державних потреб, порядок формування та розміщення державного замовлення на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах);

- забезпечує проведення державної аграрної політики та продовольчу безпеку держави;

- забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України;

- організовує державне страхування;

- забезпечує проведення державної політики цін і здійснює державне регулювання ціноутворення;

- організовує та забезпечує здійснення митної справи.

2. У сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій він:

- забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян;

- сприяє розвитку соціального діалогу, відповідно до закону проводить консультації із всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців;

- забезпечує розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги, вживає заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення;

- забезпечує проведення державної політики зайнятості населення, розроблення та виконання відповідних державних програм, вирішує питання профорієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів, регулює міграційні процеси;

- забезпечує проведення державної політики у сферах охорони здоров’я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів;

- забезпечує проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин, охорони історичної та культурної спадщини, всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України;

- створює умови для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України, сприяє задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України;

- забезпечує розроблення та здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази й інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров’я, освіти, культури і спорту, туристичного та рекреаційного господарства;

- здійснює державну політику у сфері інформатизації, сприяє становленню єдиного інформаційного простору на території України;

- забезпечує проведення науково-технічної політики, розвиток і зміцнення науково-технічного потенціалу України, розроблення і виконання загальнодержавних науково-технічних програм;

- вживає заходів щодо вдосконалення державного регулювання у науково-технічній сфері, стимулювання інноваційної діяльності підприємств, установ та організацій;

- забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування;

- забезпечує розроблення та виконання державних і міждержавних екологічних програм;

- здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів;

- ухвалює рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у разі порушення ними законодавства про охорону праці та навколишнього природного середовища;

- координує діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов’язану з охороною навколишнього природного середовища, виконанням державних, регіональних і міждержавних екологічних програм;

- забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ухвалює рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха.

3. У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:

- забезпечує проведення державної правової політики; здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також ОМС з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади;

- вживає заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і здоров’я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони власності та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки, боротьби із злочинністю, протидії корупції;

- здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень ОВВ та їх керівниками; створює умови для вільного розвитку і функціонування системи юридичних послуг та правової допомоги населенню.

5. У сфері національної безпеки та обороноздатності: здійснює заходи щодо охорони та захисту державного кордону України і території України; здійснює заходи щодо зміцнення національної безпеки України, розробляє та затверджує державні програми з цих питань; здійснює керівництво єдиною системою цивільного захисту України, мобілізаційною підготовкою національної економіки та переведенням її на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану.

6. У сфері вдосконалення державного управління та державної служби:

- організовує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби; здійснює заходи щодо кадрового забезпечення ОВВ;

- розробляє і здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення системи ОВВ;

- утворює, реорганізовує та ліквідує урядові органи, затверджує положення про зазначені органи;

- вживає в межах своїх повноважень заходів щодо заохочення та ухвалює відповідно до закону рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які призначаються на посади та звільняються з посад КМУ.

Крім того у Законі України від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VI «Про Кабінет Міністрів України» прописано повноваження КМУ у відносинах: з ОВВ; міністерствами та іншими центральними ОВВ; з Радою Міністрів АРК, і підвідомчими їй органами; з місцевими державними адміністраціями; у відносинах з державними господарськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями; з президентом України; з Ради національної безпеки і оборони України, а також консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, що утворюються Президентом України; з НБУ; з ОМС; з об’єднаннями громадян.

Для здійснення Прем’єр-міністром України своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України утворюється патронатна служба – апарат Прем’єр-міністра України, керівник якого призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності Прем’єр-міністра України його повноваження виконує Перший віце-прем’єр-міністр України або віце-прем’єр-міністр України згідно з визначеним Кабінетом Міністрів України розподілом повноважень.

Для забезпечення ефективної реалізації повноважень Кабінету Міністрів України, координації дій органів виконавчої влади, попереднього розгляду проектів нормативно-правових актів, проектів концепцій, інших документів, що подаються на розгляд КМУ, утворюються урядові комітети. У свою чергу Секретаріат КМУ здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності КМУ.

Акти Кабінету Міністрів України. КМУ на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов’язкові для виконання акти – постанови і розпорядження.

Акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов. Акти КМУ з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень. Акти КМУ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Акти КМУ підписує Прем’єр-міністр України. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу КМУ і за цей проект проголосував Прем’єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Отже, Кабінет Міністрів України - це вищий орган у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, що керується у своїй діяльності Конституцією, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України.