Узагальнення

Кандидоз - є найбільш поширеним грибковим захворюванням серед населення. У світі зберігається тенденція до зростання кількості кандидозних уражень. Основним фактором, що призводять до розвитку кандидозу, є зниження місцевого та / або загального імунітету. Тому основну групу ризику кандидозної інфекції становлять особи з імунодефіцитними станами, такими як СНІД, атопичні стани, анемія, гіповітаміноз, хронічні бактеріальні, протозойні, вірусні інфекції, онкологічні захворювання, а також широке застосування антибактеріальних антибіотиків, цитостатиків та стероїдних гормонів, різні оперативні втручання і застосування різних апаратів. Кількість кандидозів в лікувальних установах збільшилася на 5-10 % на рік і кожні 10 років подвоюється. Таким чином, гриби роду Candida є причиною розвитку різних патологічних процесів у людини, викликаючи різні форми кандидозів слизових оболонок і внутрішніх органів. Важливою особливістю епідеміології кандидозу в останні роки стало різке збільшення числа захворювань серед дітей, зокрема у пологових будинках почастішали захворювання дітей перших днів життя генералізованим кандидозом зі смертельним результатом.У новонароджених частота інфекційно-запальних захворювань, обумовлених грибами роду Candida, досягає 25,8 % з тенденцією до подальшого зростання[24].

Профілактичні заходи проти кандидозу повинні проводитися в декількох напрямках. Вони передбачають:

• скорочення можливості інфікування грибами роду Candida, особливо немовлят. Необхідна ретельна дезінфекція білизни та посуду в пологових будинках, санація вогнищ кандидозу у вагітних і годуючих матерів, контроль за проявами кандидозу у персоналу по догляду за дітьми, ізоляція хворих дітей;

• усунення факторів, що сприяють розвитку кандидозу (лікування ендокрино- патій, цукрового діабету та ін);

• вітамінізовану їжу;

• дотримання правил гігієни догляду за шкірою та слизовими оболонками;

• для запобігання розвитку кандидозу в лікувальних установах необхідно при проведенні комбінованої антибактеріальної та кортикостероїдної терапії різ- них захворювань поєднувати її з леворином і полівітамінами, особливо групи В;

• відмова від нераціональної і масивної антибіотикотерапії, застосування гормонотерапії за суворими показаннями;

• настороженість щодо можливого ускладнення кандидозом хворих зі зниженням імунологічної реактивності, особливо в дитячому віці;

• своєчасне виявлення порушень мікрофлори, вжиття заходів до її нормалізації в природних місцях проживання в організмі людини[12].

Таким чином, виявлено, що у

ВИСНОВКИ

1. В 2010 – 2011роках від 936 осіб з захворюваннями лор – органів , які проходили обстеження в централізованій бактеріологічній лабораторії на базі міської інфекційної лікарні було виявлено 572 особи з дріжджоподібни грибами, які на підставі вивчення морфологічних, культуральних, фізіологічних і біохімчних властивостям ідентифікували як гриби роду Сandida.

2. Дріжджеподібні гриби роду Сandida були предствлені двома видами : Саndida albicans, Саndida krusei.

3. Гриби роду Candida виявлені не тільки в монокультурі , а і в 78,6 % випадків - в асоціаціях з іншими мікроорганізмами, де домінувала асоціації Candidа з бактеріями роду Streptococcus (40,3 % випадків) та Staphylococcus (38,9 % випадків).

4. Вивчення сезонної динаміки показало, що максимальна частота виділення дріжджоподібних грибів роду Candida від обстежених була на весні та восени, а мінімальна в взимку та влітку.

5. При розглядані чисельності штамів, ізольованих з різних клінічних матеріалів, було встановлено, що частка штамів, виділених з зіву обстежених, значно перевищує частку штамів з інших біотопів.

6. При постановці антибіотикограми, виявлено, що виділені штами грибів роду Candida були чутливі в більшості випадків до ністатину та клотримазолу і трохи менш до кетоконазолу, а також в більшості випадків не чутливі до флуконазолу.