2. Матеріали і методи дослідження

Експериментальна частина роботи виконана в централізованій бактеріологічній лабораторії на базі міської інфекційної лікарні.

Об’єктом дослідження слугували відокремлюване зіву, носа, вух, мокротиння осіб з захворюваннями лор – органів.

Кількість обстежених пацієнтів за період з грудня 2010 по листопад 2011 року склала 936.

Для діагностики застосовували мікроскопічні, культуральні, біохімічні методи дослідження [21].

2.1. Методика дослідження морфології клітин

Патологічний матеріал, підготовлений для мікроскопічного вивчення, в нефарбованих (суміш рівних обсягів спирту та гліцерину, подвійний розчин Люголю) і забарвлених аніліновими барвниками препаратах досліджували мікроскопічно. Кількість дріжджових клітин у кожному полі зору служила орієнтиром при підготовці серійних розведень для кількісного посіву на щільні живильні середовища: поодинокі клітини в полі зору при великому збільшенні мікроскопу (Х400) свідчали про їхній зміст порядку десятків тисяч в 1 мл досліджуваного матеріалу [1, 26].

2.2. Методика дослідження культуральних властивостей

Мокротиння перед дослідженням 5-10 хв. гомогенізували струшуванням зі стерильним намистом. Якщо мокротиння містить багато слизу і погано гомогенізується, додавали 1-2 мл стерильного фізіологічного розчину. Якщо при мікроскопії харкотиння з великим збільшенням у полі зору видно елементи гриба, то її слід сіяти в розведеннях 1:10, 1:100, 1:1000, якщо елементи гриба не виявляються, мокротиння сіють не розведеним. Розведення готують в рідкому поживному середовищі (сусло, Сабуро, 1 % пептона вода) або у стерильному фізіологічному розчині. З кожного розведення посів роблять по 0,1 мл за допомогою шпателя на 2 чашки сусло-агару, агару Сабуро або МПА з додаванням антибактеріальних антибіотиків - пеніциліну і стрептоміцину, биомицину (100-200 од. / мл середовища). Живильне середовище попередньо підсушують у термостаті при +37 ^оС, тому що при наявності конденсату зростання колоній може мати зливний характер. Посіви інкубують у термостаті при + 37 ^оС на протязі 48 ч. Потім за наявності зростання однотипних колоній проводять їх кількісний облік. Розрахунок чисельності дріжджових клітин (n) в 1 мл або 1 г досліджуваного матеріалу проводять за формулою n = АВС, де а - середнє число колоній на одній чашці Петрі, в - 10 при обсязі посівного матеріалу 0,1 мл, с - ступінь розведення екскрети [24].

Промивна рідина бронхів, гайморових порожнин, переносять в центрифужні пробірки і центрифугують протягом 10-15 хв., після чого надосадову рідину швидким рухом зливають. З осаду готують нативні препарати для мікроскопії. Якщо при мікроскопії дріжджові клітини виявляються в кожному полі зору, то по- сів роблять у розведеннях 1:100 і 1:1000 по 0,1 мл на щільні живильні середовища і інкубують при 37 ^оС - 48 г. Якщо при мікроскопії осаду дріжджові клітини не виявляються, осад засівають без розведення. Кількість дріжджових грибів розраховується на 1 мл патологічного матеріалу.

Виділення слизових

1. Тампон поміщають в пробірку з 2 мл рідкого середовища (сусло, середа Сабуро або МПБ) і струшують 5-7 хв., не замочивши пробку. Готують розведення 1:10, 1:100 і висівають по 0,1 мл з кожного розведення на дві чашки сусло-агару, агару Сабуро чи МПА. Посіви на щільних середовищах і пробірку з рідким середовищем з тампоном (для збагачення) інкубують при температурі +37 ^оС. Через 48 год. підраховують кількість колоній і орієнтовно визначають кількість клітин, взятих тампоном. Для цього кількість колоній, що виросли множать на 20 і на розведення. При відсутності росту колоній на чашках з взятих розведень роблять повторний висів з середовища збагачення на одну чашку с сусло-агаром.

2. Посів можна робити, проводячи тампоном з обертанням по поверхні живильного середовища. При цьому кількість дріжджових колоній не враховують, а відзначають тільки наявність та інтенсивність росту: поодинокі колонії, значний або суцільний ріст, відсутність зростання мікробіоти [13].

Виділення вух

Бактеріоскопію нативного матеріалу проводять з метою виявлення друз та елементів гриба методом «роздавленої краплі». Посів ретельно втирають в поверхню щільного живильного середовища Сабуро, інкубують при 22-25^оС не менш 5 діб. При виявленні росту вивчають колонії, проводять якісну та кількісну оцінку.

Широко застосовуються методи швидкої ідентифікації C. albicans. Цей вид здатний утворювати паросткові трубки і короткі нитки псевдоміцелію протягом декількох годин (2-4 години при 37 ^оС) на сироватці крові, яєчному білку , на середовищі Ігла, на 199 середовищі і т.п. Практично в лабораторіях використовується сироватка людини (залишки від серологічних реакцій), де при 37 ^оС утворюються паросткові трубки, а через 24 години клубки псевдоміцелію. Для виду C. albicans цей феномен характерний в 90 % випадків. Рідше утворюються паростки у C. tropicalis [1, 14, 36].