2.3 Сучасний стан екологічного забезпечення Збройних Сил України та світової практики

Сьогодення є досить складним для Збройних Сил, адже їх діяльність ускладнюється хронічним недофінансуванням. А значні запаси техніки вимагають коштів на утримання. Після розвалу СРСР в Україні залишилося майже 16,7 тисячі тонн надлишкових компонентів ракетного палива, більшість з яких становить меланж. Цей компонент ракетного палива складається з азотної та сірчаної кислот, і при порушенні правил його зберігання виникає загроза для проживають поблизу складів людей і природи.

До кінця 2013 року міністерство оборони планує відправляти 360 тонн в місяць і вивезти до Росії 12 000 тонн меланжу, де буде здійснюватись утилізація. Для цих цілей до держбюджету закладено близько 120 мільйонів гривень. Керівництво Міністерства планує що частину фінансування на себе візьме ОБСЄ.

Досить цікавою є світова практика застосування ракет у військових конфліктах. У ході воєнних дій (операція «Союзницька сила»), що тривали 79 діб, літаки НАТО здійснили, за різними оцінками, від 31 тис. до 60 тис. бойових вильотів. В авіаударах було використано близько 10 тис. ракет і більш ніж 79 тис. т бомб, включаючи понад 35000 заборонених міжнародними конвенціями касетних і графітових бомб. Сотні ракет були випущені у відповідь засобами ППО Югославії. За експертними оцінками, НАТО використало в Югославії від 30 до 100 т збідненого урану. Тисячі тонн вибухових речовин, які НАТОвські літаки скинули на Югославію, у тротиловому еквіваленті дорівнюють кільком Хіросимам.

Уряд Югославії оцінював збиток, завданий НАТО країні, в 100 млрд дол. США. Довкіллю держави, за оцінкою Інституту навколишнього середовища Югославії, завдано збитку, який оцінюється у 3 млрд дол. США. Ці дані наводить спеціальна дослідницька комісія, що акумулювала інформацію з усіх районів Югославії (за винятком Косово). При цьому використовувалася власна методика оцінки збитку, оскільки подібної стандартизованої методології поки що не існує.

Всього на території Югославії зруйновано 995 об'єктів (з них 20 заводів і фабрик, що використовували у виробництві сильнодіючі хімічні речовини), багато складів із пальним і хімікатами, електростанцій.

У кожному з них знаходилося від 10 до 50 тис. т продуктів виробництва. Часткова або повна їхня руйнація в результаті авіаударів призвела до масових викидів токсикантів широкого спектра, а також до масштабних і тривалих пожеж, що супроводжували ці руйнації, наслідком яких стали колосальне забруднення і порушення грунтового покрову, забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, порушення біопопуляцій і шляхів їхньої міграції, а також руйнація озонового шару.

Така військова діяльність спрямована на знищення та забруднення навколишнього середовища західними країнами представилася не вперше. Досить згадати далекі 60-ті коли основою стратегії і тактики воюючих країн стало свідоме руйнування природи на території супротивника - «екоцид». І тут виступило США попереду планети всієї. Почавши війну у В'єтнамі, США використовувало його територію як полігон для випробування зброї масового ураження і нової тактики ведення війни. Війна 1961-1973 рр.. на території В'єтнаму, Лаосу та Камбоджі мала яскраво виражені риси екоциду. Вперше в історії воєн об'єктом ураження було обрано місце існування цілих народів: посіви сільськогосподарських рослин, плантації технічних культур, величезні масиви рівнинних і гірських джунглів, мангрових лісів. На території Південного В'єтнаму було висаджено 11 млн. тонн бомб, снарядів і мін, у тому числі великокаліберних бомб, призначених для ураження природного середовища. Для знищення рослинності було використано більше 22 млн. літрів отруйної речовини, близько 500 тис. тонн запалювальних речовин. Разом з гербіцидами військового призначення в природне середовище Південного В'єтнаму потрапило не менше 500-600 кг. діоксину - самого токсичного з природних і синтетичних отрут. В 1971р. США поставили завданням повне знищення лісів В'єтнаму. Величезні бульдозери буквально під корінь зрізали лісові масиви разом з родючим шаром. Екологічну війну у В'єтнамі необхідно розглядати як умисне використання армією США досягнень у галузі хімії, екології і військової справи для ураження середовища проживання людини. Такі дії можуть призвести до суттєвих кліматичних зрушень, різкого і незворотного зниження біопотенціал регіону, створенню нестерпні умови для виробничої діяльності та життя населення. Цей досвід слід взяти на озброєння і не допустити повторення подібного будь де.

Висновки:

Дослідивши діяльність Збройних сил України, я прийшов до висновку, що навколишнє природне середовище відіграє значну роль у її здійсненні. А відповідно діяльність військ впливає на це середовище. Цей вплив є надзвичайно потужнім чинником і завдає чималого збитку. Задля попередження якого у військах здійснюють контроль, відповідні органи і служба РХБ захисту. Існують цілі програми по попередженню негативного впливу, десятки інструкцій та настанов. Проте аналіз чинного законодавства України свідчить, що виходячи зі специфіки діяльності Збройних Сил України питания надання, вилучення, припинення прав та інші правові аспекта у сфері природокористування не можуть вирішуватися в тому самому порядку, як це передбачено для інших видів діяльності. На мою думку, до питання екології у військах є дуже доречним прислів`я «Чисто не там де прибирають, а там де несмітять», але не в контексті сміття, а як виховання у військовослужбовців всіх рівнів і посад дбайливого ставлення до оточуючої нас природи.

Якщо розглядати необхідність цієї теми, для мене як майбутнього офіцера фінансиста, то я зрозумів, що екологічний напрямок діяльності військової частини і Збройних сил в цілому є надзвичайно важливим і применшувати його значимість є безчесним по відношенню до людства і майбутніх поколінь.

Фінансування екологічного питання забезпечується не тільки у сфері заробітних плат відповідних посадових осіб і заходів з організації попередження екологічних порушень, а і з компенсації виявлених збитків середовищу. Від грамотного розрахунку цих позицій залежить ефективна і оперативна діяльність служби РХБ захисту та частини в цілому.