Київський університет туризму, економіки і права
Факультет міжнародних економічних відносин і менеджменту
Кафедра обліку і аудит
Удосконалення обліку, аналізу і аудиту основних засобів в системі управління необоротними активами
Дипломна робота на здобуття
Освітньо-кваліфікаційного рівня магістра
Виконавець: Давидок Наталія
Юріївна, студентка 51 групи
Науковий керівник:
Теловата Марія Теодозіївна
д.е.н. професор
Рецензенти:
Допущено до захисту
Зав. Кафедри
_____________________ Г.Г.Кірейцев, д.е.н., професор
Київ 2013
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1. Загальна характеристика основних засобів, їх склад, структура та класифікація
1.2. Економіко-правовий аналіз та склад нормативної бази з обліку основних засобів
1.3. Економічна характеристика Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація» та основні показники його господарської діяльності
Висновки до 1 розділу
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ НЕОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Облікова політика ПрАТ «Агробудмеханізація» та її формування
2.2. Документальне оформлення руху основних засобів ПрАТ «Агробудмеханізація»
2.3. Аналітичний та синтетичний облік та облік руху основних засобів ПрАТ «Агробудмеханізація»
2.4. Знос та амортизація основних фондів та амортизаційна політика підприємств
2.5. Основні напрями удосконалення обліку основних засобів з використанням автоматизованої техніки
Висновки до 2 розділу
РОЗДІЛ З.ЕКОНОМІЧНІИ АНАЛІЗ І АУДИТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ НЕОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Економічний аналіз наявності, динаміки і стану основних засобів
3.2. Аналіз ефективності використання основних засобів на підприємстві «Агробудмеханізація»
3.3. Методика аудиту обліку основних засобів
3.4. Організація проведення аудиту та його результати
Висновки до 3 розділу
ВИСНОВОКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність дослідженої теми. Процес виробництва на підприємствах усіх форм власності передбачає наявність такого фактора виробництва, як основні засоби. Одним з найважливіших завдань підприємства в сучасних умовах є підвищення ефективності використання основних засобів.
Обсяги виробництва товарів і послуг, кінцеві результати діяльності підприємств будь-якої сфери, їх технічний рівень, умови праці, стан соціального розвитку колективів значною мірою залежать від того, яка частина їх власних і залучених результатів вкладена в основні засоби.
В умовах об'єктивної дії ринкових механізмів інтенсифікація використання основних фондів є визначальним фактором, який забезпечує виробництво споживчої вартості і відповідно виступає основою життєдіяльності підприємства в конкурентному середовищі. Вирішення завдання підвищення ефективності використання основних засобів означає збільшення кількості продукції (надання послуг), підвищення її якості, зниження собівартості одиниці продукції, зростання рентабельності і нарощування фінансово-економічного потенціалу. Удосконалення структури основних засобів є необхідною складовою для зменшення витрат підприємства.
Для діючого підприємства ефективність використання основних засобів є підгрунттям його існування і подальшого розвитку. Тому процес ефективності використання основних засобів підприємства є динамічним, безперервним та повинен постійно знаходитися у полі зору керівництва підприємства і його відповідним підрозділам.
Отже, вище викладене обумовлюється і є актуальним на сьогоднішній день.
Значний внесок у вивчення проблематики основних засобів зробили вітчизняні та зарубіжні вчені, серед вітчизняних: О.Сліпачук, І.Денейга, В.О.Парнюк, В.Кадацький, О.С.Шнипко, Р.С.Сорока, Н.М. Бразілій, Ю.О. Шуліка, Т.П. Мац, А,А, Бараннік, а також зарубіжних вчених В.Д. Андрєєв, Э. А. Аренс та інші.
та інші. Разом з тим, питання ОЗ залишається недостатньо вивченим та потребує подальшого дослідження.
Зв'язок роботи з науковою темою університету, факультету, кафедр. Магістерська робота виконана в рамках кафедральної науково-дослідної теми «Удосконалення обліку, аналізу і аудиту основних засобів в системі управління необоротними активами».
Мета дослідження. Мета магістерської роботи полягає в удосконаленні обліку, аналізу і аудиту основних засобів в систему управління необоротними активами підприємства.
Завдання дослідження. Для досягнення даної мети в роботі поставлені та вирішені наступні завдання:
Визначено особливості та значення основних засобів;
Проведено аналіз механізму відтворення основних засобів;
Досліджено показники ефективності використання основних засобів;
Виявлено особливості ефективності використання основних засобів будівельного підприємства;
Запропоновано основні напрями ефективності використання основних засобів.
Об'єкт дослідження – система обліку , аналізу та аудиту основних засобів в системі управління необоротними активами.
Предметом дослідження є удосконалення обліку, аналізу і аудиту в системі управління необоротними активами.
Методи дослідження. В ході проведення дослідження були використані як загальнонаукові методи пізнання, так і специфічні. Теоретичною основою магістерської роботи є методичні і загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. В цілому в роботі використані: діалектичний, системний і історичний підходи до вивчення теоретичних, методичних і технічних основ формування і використання показників основних засобів. розрахунків, економіко-математичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наданні рекомендацій щодо удосконалення теоретичних, методичних і організаційних положень в процесі удосконалення обліку і аудиту основних засобів, проведення її аналізу та аудиту фінансових результатів і фінансового стану підприємства.
Практичне значення:
- проаналізовано структурно-методичні підходи удосконалення аудиту і аналізу основних засобів
- запропоновано систему аналітичних показників, що дозволяє отримати достовірну інформацію про аудит та аналіз основних засобів підприємства в процесі прийняття ефективних управлінських рішень;
- узагальнено методику проведення аудиту основних засобів у відповідності до вимог національних та міжнародних нормативів аудиту, яка дозволяє підвищити якість і ефективність проведення аудиту основних засобів.
Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків; містить … сторінок текст, … рисунків, … таблиць,… додатків. Список використаних джерел включає … найменування літератури, … електронних публікацій.
Розділ 1 теоретико-методологічні аспекти обліку, аналізу і аудиту основних засобів
Характеристика основних засобів їх склад, структура та класифікація
Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Основні засоби (ОЗ) – це засоби виробництва, які багаторазово приймають участь у виробничому процесі та переносять свою вартість на вартість готової продукції по частинам, по мірі нарахування амортизації.
Характерними особливостями основних фондів є:
використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу (не менше одного року);
схильність до зносу, який проявляється у поступовій втраті можливої подальшої експлуатації у зв’язку зі старінням, закінченням резерву потужності (матеріальний знос) або з втратою доцільності подальшої експлуатації у зв’язку з виникненням основних фондів, що мають якісніші характеристики;
специфічний характер кругообігу та відшкодування вартості – через механізм поступової амортизації з віднесенням амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства, і відповідно вартість продукції (робіт, послуг).
Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби та невиробничі основні засоби.
Не належать до основних засобів:
1. Предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
2. Спеціальні інструменти та пристосування підприємств серійного та масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;
3. Спеціальний одяг, взуття незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
4. Формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості та терміну служби.
Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.
Невиробничі основні засоби - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного та побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.
На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з покращенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.
Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи:
А. Будівлі і споруди.
Б. Передавальні пристрої.
В. Машини та устаткування, в тому числі:
робочі машини та устаткування;
вимірювальні та регулюючі прилади;
лабораторне устаткування;
обчислювальна техніка;
транспортні засоби.
Г. Виробничий та господарський інвентар.
Д. Інші основні засоби.
Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить їх структуру. Покращення структури основних виробничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.
Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділялись на такі групи:
Група І - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої, у тому числі житлові будівлі і їх частини (квартири і місця загального користування)
Група2 - автомобільний транспорт та частини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, інші конторське (офісне) обладнання і приладдя до нього;
Група З - інші основні засоби, не включені до груп 1 та 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні та регулюючі прилади.
Група4- електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефон.
З прийняттям податкового кодексу така класифікація не використовувалася при нарахуванні амортизації.
Залежно від участі у виробничому процесі в складі виробничих фондів розрізняють:
1. Активну частину - машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці;
2. Пасивну частину - будівлі, споруди та інші елементи основних засобів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але створюють матеріально-речові умови для діяльності підприємства.
Для забезпечення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.
Залежно від прав власності основні засоби, що знаходяться у розпорядженні підприємства, поділяють на:
1. Власні основні засоби;
2. Орендовані основні засоби, передані у використання підприємству на основі договору оренди приміщень, споруд або лізингу машин, обладнання на визначений часовий термін на визначену плату з правом (фінансова оренда) або без права (оперативна оренда) подальшого викупу.
Вартісна оцінка власних основних засобів, а також фондів, взятих у фінансову оренду відображаються в балансі підприємства.
Вартість окремих інвентарних об'єктів основних засобів, взятих в оперативну оренду (крім приміщень) обліковується на позабалансовому рахунку „Орендовані основні засобів", виходячи з експертної оцінки їх вартості, відображеної в договорі оренди (лізингу).
Залежно від джерел фінансування в складі власних основних засобів виділяють:
1. Основні засобів, внесені до статутного фонду підприємства його засновниками;
2. Основні засобів, придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів;
3. Основні засобів, придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів;
4. Безоплатно отримані основні засобів (в порядку спонсорської, безплатної фінансової допомоги).
Залежно від стану фактичного використання основних засобів, їх поділяють на:
1. Основні засоби, які фактично використовуються в господарській діяльності підприємства;
2. Основні засоби, здані в оренду (оперативну чи фінансову);
3. Основні засоби, що тимчасово використовуються у зв'язку з переходом на нові види послуг, проведенням планового ремонту, сезонними коливаннями;
4. Основні засоби, подальше використання яких в діяльності підприємства не планується.
В організації правильного обліку основних засобів головною є науково обґрунтована їх класифікація (групування) за найважливішими економічними та технічними ознаками. Класифікація основних засобів приведена на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Класифікація основних засобів
Характеристика основних засобів підприємства за станом їх використання дозволяє визначити коло завдань, що потребують вирішення:
по відношенню до основних засобів, що використовуються в господарській діяльності підприємства, основним завданням управління є підвищення ефективності їх використання;
по орендованих - вибір оптимальних умов оренди та підбір орендаторів;
по фондах, зданих в оренду, - контроль за зберіганням та дотриманням правил експлуатації, визначення оптимальних умов оренди, підбір орендаря, контроль за своєчасністю сплати орендної плати;
по відношенню до засобів, що тимчасово не використовуються – скорочення періоду їх простою та якнайшвидше включення до виробничого процесу (за рахунок скорочення термінів монтажу, наладки, ремонту).
Якщо підприємство має зайві основні засоби, що тимчасово використовуються, то основним завданням є пошук можливостей їх альтернативного використання шляхом перепрофілювання, здачі оренду або продажу, максимізації отриманих внаслідок цього доходів.
Підприємству не байдуже, в яку групу основних засобів укладати кошти. Воно зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Для забезпечення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.
Структура основних засобів підприємства характеризується питомою вагою їх різних груп в загальному обсязі основних фондів. її аналіз дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних засобів, надати характеристику змінам в їх складі.