13. Порівняння я ктроп, способи його вираження, і особливості стиліст.Викор.

Пор- це трохеїчні фігура в яких мовне зображ.особи,преді.,явища,дії передаєт.через найхарактерніші ознаки що є властивими для інших: дівчина струнка я ктополя. В основі порів.лежить виділення найсуттєвішої ознаки описуваного через пошук іншого для якого ця ознака є виразнішою. Є порівн.. логічні і образні. Логічних- втсановл.ступінь схожості чи відмінності між предметами одного класу,беруть до уваги всі якості і ознаки порівн..предметів але виділяють щось одне. (і на україні я сирота і на чужині. Використ.в основному в науковому,офіц-ділов.,розмовному стилях.Додають до преді.ному ін форм. Образне- охоплює 1 найвиразнішу ознаку часом несподіваною і робить її основною ігноруючи всі ін ші.

Пор.може мати таке граматик.вираження: 1.Порівняльний зворот –зі сполучниками як,мов, немов,наче ніби (наче білі трави боивуть хмари).2.Форму О.в. (а серденько соловейком щебече іплачЕ). 3. підрядне реч.(спливло життя,як листя за водою). 4. Конструкції з формами ступенів порівняння прислівн. І прикметн. Кращий ніж,вищий ніж(чорніше очрної землі…)5.Описові порівняння (ой ти дівчино з горіха зерня). 6.порівняльно-приєднувальні- (ой скажи як прожити без долі. Доля. Як обрізана гулка що валяється долі)7. заперечні- ой то ж не зоря-дівчина моя з новими відрами по воду пішла).

14. Конфесійний стиль і його жанри

Конфесійний  — стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства. Не всі стилісти виділяють його як стиль, а більше як підстиль (так само як і епістолярний стиль)

Основні ознаки сакрального стилю

Найвиразніше сакральні тексти характеризує лексичний склад. Серед лексико-семантичних груп типовими є слова для найменування Бога та явищ потойбіч, світу (небесний отець, божий син,), стосунків людини і Бога (вірувати, молитись) та ін. ^[1]запозичень із старослов'янської мови: благословення, .синонімія, адже для сфери релігії харакетрне використання лексичних одиниць попарно: ласка, милосердя; використання перифразів: Цар небесний, Душа істини . Дослідник пропонує такий поділ на підстилі:

1)сакральний (Святе Письмо, канонічні молитви); 2)літургійний (літургійні тексти); 3)проповідницький (проповіді); 4)науково-християнський (наукові праці з християнського богослов’я); 5)навчально-християнський (катехізиси, підручники з релігії для дітей); 6)художньо-християнський (авторські молитви, переспіви біблійних текстів) Тому в конфесійному стилі виділяємо і пропонуємо для розгляду, критичного осмислення такі підстилі:

1)Священного Писання, або Біблійний; Основними жанрами є євангеліє, діяння, послання, апокаліпсис, притча, псалом, пісня, гімн. Тексти підстилю представлені у таких книгах: Біблія, Євангеліє, Апостол, Псалтир, Учительне євангеліє, Паремійник, Новий Завіт. 2)літургічний, або богослужбовий; Сферою використання літургічного підстилю є богослужіння. Сюди належать такі жанри: молитва, єктенія, тропар, кондак, канон, та ін.

3)патрологічний, або святоотцівський; Патрологічний підстиль представлений творами святих отців та учителів Церкви. До жанрових різновидів цього підсти лю належать: послання, апологія, бесіда, слово,

4)агіографічний, або житійний; об’єднує велику кількість перекладних та оригінальних творів про житія прославлених і шанованих церквою святих. Жанровими різновидами агіографічного підстилю є: мучеництво, житіє, 5)проповідницький, або ораторський; підстиль репрезентований проповідями, промовами, посланнями та іншими жанрами ораторського мистецтва. 6)науково-богословський;– це мова богословської науки. Поширений у духовних та інших навчальних та наукових закладах, де вивчають богословські та релігієзнавчі дисципліни. До текстових жанрів належать підручники, монографії, статті, дисертації, конспекти лекцій та ін..

7)церковно-правовий; належать правила святих апостолів, вселенських і помісних соборів та святих отців, які вміщені у «Книзі правил», 8)публіцистичний; спрямований на доведення релігійної інформації до віруючих через засоби масової інформації: Інтернет, телебачення, газети, журнали тощо. До основних жанрів належить: репортаж, замітка, інтерв’ю, повідомлення, оголошення та ін. 9)канцелярський; мова документів, що використовуються у церковно-релігійній сфері: статути, звіти, накази, розпорядження, прохання, листи, протоколи тощо.10)катехізичний, або навчально-релігійний; подає основи віровчення, готує до поглибленого оволодіння релігійними істинами. Тексти жанрів (повчання, бесіда та ін.) містяться у катехізисах, Законі Божому та інших релігійно-повчальних виданнях. 11)паломницький; представлений жанром ходіння: «Ходіння ігумена Даниїла у Святу землю».12)полемічний; відображає міжконф сійну полеміку, яка набула свого розвитку у XVI-XVII ст. До пам’яток (у формі трактату) полемічного письменства нале «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького, 13)художньо-релігійний; представлений художніми творами релігійного змісту, що побутують у середовищі вірних (часто поза храмом): коляди, канти, псалми, духовна поезія і проза, художні твори для дітей тощо. 14)епістолярний; належать приватні листи релігійного змісту між духовенством і мирянами: вітання, відповідь, запрошення тощо.

15)зовнішньо-церковний, або міжрелігійний; сфера взаємин між релігійними організаціями, конфесіями та церквами. У його текстах висвітлюється їхня спільна позиція з певних суспільно важливих питань. Найпоширенішим жанром є звернення.

16)уснорозмовний- задовольняє комунікативні потреби як у середовищі духовенства, так між духовенством і мирянами.