Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
стилістика.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
532.99 Кб
Скачать

7. Використання синонімів у художньому стилі.

Контекстуальні синоніми. За ними в літера­турній мові закріпились різні лексичні значення, але в певних текстах ці лексеми набувають іншої семантики — тропеїчної, переносної. Напр.: Пани, ох! Наїхали, бу­дуть землю ділити… — Яку землю? Що ти мелеш? (М. Коцюбинський);, хоча пряме лексичне значення діє­слів молоти, плести, товкти не має нічого спільного з дієсловом говорити, і, отже, ці дієслова поза контек­стом не можуть вважатись синонімами. Так само не сприймаються як синоніми слова провалитися і не скласти, але в середовищі студентів і учнів вони мо­жуть уживатись як контекстуальні синоніми: провали­тися на екзамені —- не скласти екзамену.

Особливо часто синоніми вживаються в художніх творах. Письменники знаходять у мовній синонімії об­разні й свіжі засоби висловлювання.

Фразеологічні синоніми. Вони бувають що­найменше двослівні: плескати язиком, теревені пра­вити, розводити тер&В£КҐ?’іїлести нісенітницю. Такі сполучення слів разом із лексичними синонімами ут­ворюють той самий синонімічний ряд: говорити, мови­ти, балакати та ін., молоти язиком тощо. Фразеоло­гічні синоніми співвідносні зі словами певних частин мови, а саме: з іменниками (сон рябої кобили — нісе­нітниця); прикметниками (як дві краплі води — схо­жий), займенниками (від А до Я — все); дієсловами (тримати язик за зубами — мовчати); прислівника­ми (серед білого дня — вдень).

Синонімія — величезне багатство мови, одне з найпотужніших джерел мовної і мовленнєвої образ­ності. Стилістичне використання синонімів дає змогу висловлюватись одночасно і точно, і по-художньому, в багатьох випадках надає сказаному, написаному потріб­ного емоційного навантаження, є показником широких художньо-творчих, отже, і стилістичних можливостей мови.

8. Лексична стилістика

Лексикологія української мови дає повну характеристику лексичних одиниць мови з погляду того, як вони своїми лексичними значеннями відображають дійсність і яка їх мовна організація, або що вони позначають в реальному житті, з якими поняттями, уявленнями, предметами, явищами, речами співвідносяться і що означають у стосунку одна до одної, до ряду однорідних та неоднорідних одиниць у лексичній системі. В розрізі цих аспектів лексична стилістика, або стилістична лексикологія, виділяє групи слів, які здатні створювати не тільки лексико-семантичні, а й стилістичні протиставлення (моно- семантичні і полісемантичні лексеми, синоніми й антоніми, нейтральні й емоційно-оцінні слова, книжна, офіційна, розмовна, просторічна лексика тощо).

Лексикологія вивчає весь лексичний склад мови, стилістика ж виділяє в ньому ту частину, яка за протиставленням до нейтральних слів набуває стилістичної значимості: • високого, урочистого стилю (колориту) мовлення або зниженого, просторічного; • мейоративної чи пейоративної оцінки; • позитивних чи негативних емоцій тощо. Серед лексичних одиниць на особливу увагу з погляду стилістики заслуговують абсолютні, ідеографічні та стилістичні синоніми. Абсолютними називають синоніми, що мають тотожне номінативне значення. Вони можуть розрізнятися лише сферою вживання. Ідеографічні і стилістичні мають багату стилістичну парадигму. В лексичній стилістиці синоніми як тотожні або близькі за значенням лексеми є найпотужнішою категорією. З одного боку, те, що синонімічний ряд фонетично різних одиниць може називати одне загальне поняття, надає мовцю великі можливості стильового і стилістичного вибору для урізноманітнення тексту. З іншого — те, що синоніми обов’язково чимось різняться між собою, мають різний змістовий обсяг, додаткові значеннєві відтінки, можуть відрізнятися якістю і мірою емоційно-вольової експресії та колориту, книжним чи розмовним походженням, робить їх настільки виразними, що вони сприймаються швидше як стилістеми, ніж номінативні лексеми.

Сучасна мовна практика повертає до вжитку окремі слова, Що за радянських часів значилися у словниках як застарілі, розмовні, рідковживані, і, отже, поповнює в літературній мові в такий спосіб пари абсолютних синонімів, які через рідковживаність уже набули стилістичного забарвлення архаїки:процент — відсоток, Актуалізуються й іншомовні слова у ролі синонімів: напад, вторгнення — інвазія; Оскільки в мові діє тенденція до диференціації семантично рівнозначних слів, то абсолютні синоніми не можуть тривалий час співіснувати, і якщо один із них не виходить з ужитку, то вони надалі переходять у понятійні або стилістичні синоніми:добродійник — благодійник, Неоднорідне інформативно-оцінне значення слів, що поповнюють лексикон сучасної української мови, спричиняється різноплановою системою інтерпретації явищ суспільного життя та зміною стилістичних смаків і вподобань, іноді просто модою на певні синоніми, зокрема забуті свої та новоявлені чужі: свашина, первень, пролонгація, брифінг, топ, маркетинг,менеджмент, хобі, ноу-хау та ін.