39. Стилістичні функції синонімів

Стилістичні функції синонімів якісно відрізняються від семантичних "і разом із тим взаємодіють із ними. Стилістична синонімія реалізується передусім як"функція 'оцінки і стильової організації тексту. Власне стилістична функція характеризується тим, що до; денотативного значення приєднується емоційно-експресивне (конотативне) значення. Синоніми, які відрізняються оцінкою та іншими прагматичними характеристиками, називають стилістичними.

Стилерозрізнювальна функція полягає у тому, що синоніми вказують на стиль, сферу використання. Такі синоніми Р. Будагов; назвав стильовими. Вони виділяються, як правило, на фоні чітко не закріпленої за певним стилем домінанти й утворюють стильовії парадигми синонімів. Вираження оцінки позначуваного ґрунтується на різній стильовій характеристиці синонімів (високі, поетичні, книжні, офіційно-ділові — розмовні, просторічні й інші слова). Узгоджуючись стилістично із загальним характером тексту, такі синоніми виконують одночасно функцію його стильової організації.

Стилістичні синоніми, які виражають більший ступінь прояву ; певної ознаки (властивості), мають більш "конденсовану" семантику, ніж співвідносні нейтральні слова. В мові художньої літератури вони використовуються як образотворчий засіб створення градації. >

На синонімії базується таке стилістичне явище, як перифраз (пеі рифраза) — описовий зворот мови, за допомогою якого зміст слова! передається не прямо, а через характерні ознаки (вугілля — чорне і золото). Носії мови можуть використовувати так звані евфемізми (синонімічні евфемістичні словосполучення) — слова, словосполучення, ! речення, які пом'якшують, завуальовують зміст сказаного: тов-\ стий — не худий, дорідний, міцний. Об'єднання слів у синонімічні ряди — один з яскравих проявів системних відношень: у лексиці.

40. Поняття про функціональний стиль

Функціонал.стиль-різновид літ.мови в якому вона виступає в тій чи іншій соц.вагомій сфері суп.мовлення практики людей,особлив.якої зумовлені особлив.спілк.у тій чи інш. сфері. Ознаки: 1)він співвіднос.не тільки зі сфер.спілк. а й з видом суп.діяльн. та формами суп.свідом. породженої цією діяльн. 2)основа виокремлення функціон.стилю має як екстралінгвістичне так і лінгвістичне характер. До екстралінгвістичних- умови функт. Мови в певній сфері, внутрішньомовними-система засоб. Якими формуюють той чи інш. Функт.стиль. 3)основу формув.функц. стилю станов. Мовленнєва системність.

41. Стилістичні функції діалектизмів.

Діалектні слова(від грец. διάλεκτοζ —говір, наріччя) — це слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами. Наприклад: трепета — осика,

За сукупністю мовних ознак розрізняються фонетичні, граматичні та лексичні діалектизми. У довіднику сучасної української мови вони класифікуються за такими ознаками: 1)Фонетичні діалектизми відрізняються від літературної норми вимовою певних звуків: кирниця — криниця. 2)Граматичні діалектизми різняться від літературної норми оформленням певних граматичних форм: співаєть — співає, буду ходив — буду ходити, я му ходити — ходитиму, їсиш — їси, руков — рукою. 3).Лексичні діалектизми поділяються на три групи — власне лексичні, етнографічні та семантичні.

Діалектні слова та говірки найчастіше вводяться до тексту твору з метою індивідуалізації й типізації мовлення героїв, їхньої мовленнєвої характеристики, з метою підкреслення мовного колориту зображуваного, належністю героя до певного побутового середовища, інколи з метою створення комічного враження тощо. Наприклад: «Мама звелася і поволіклася на постіль. — Семенку, а тепер файно вмийси, і Катруся, і Марія най си вмиють, і побігни в збанок води начерпнути, але не впадь у керни-цу, не хилєйси дуже...» (В. Стефаник, «Кленові листки»).