5.2 Горох

Горох – це основна зернобобова культура з високими поживними і кормовими якостями, широко використовується як один з кращих попередників для озимої пшениці та інших ярих культур.

Попередники. В сівозмінах посіви гороху слід розміщувати після зернових колосових культур. Недоцільно висівати горох після цукрових буряків, кукурудзи та соняшнику. Повернення на попереднє місце вирощування гороху бажано не раніш ніж через 5-6 років, а загальна насиченість сівозмін горохом не повинна перевищувати 15%.

Обробіток ґрунту. Система обробітку ґрунту під посіви гороху повинна бути спрямована на підвищення родючості ґрунтів, боротьбу з бур’янами, максимальне збереження, нагромадження та раціональне використання вологи. Безполицеве (чизельне) розпушення ґрунту на глибину 20-22 см забезпечує найбільш ефективне подрібнення рослинних решток дисковою бороною, сприяє рівномірному мульчуванню поверхні поля, що обумовлює його більш раннє дозрівання та дозволяє вести пряму сівбу гороху без боронування і передпосівної культивації.

Удобрення. Для покращення умов росту і розвитку рослин гороху на перших етапах органогенезу навесні застосовують припосівне внесення комплексних добрив, до складу яких входить помірна кількість азотних – 10-15 кг/га д.р.

Сорти. Сучасні сорти гороху, поряд із високою продуктивністю і білковістю зерна, повинні мати комплексну стійкість до хвороб, вилягання, осипання і бути придатними до збирання прямим комбайнуванням.

У господарствах доцільно мати 2-3 сорти гороху із різною агроекологічною пластичністю, скоростиглістю та продуктивністю. У степовій зоні рекомендується вирощувати такі високопродуктивні сорти: Глянс, Девіз, Степовик, Берсек, Баритон, Веселик, Готівський, Грегор, Кардіфф, Кео, Клеопатра, Лавр, Маскара, Магнат, Мадонна, Отаман, Оплот, Профіт, Стабіл, Схід, Терно, Тудор, Факел, Харді, Харківський еталонний, Чекбек ЧБЛ-5.

Підготовка насіння до сівби. Для знищення личинок та жуків горохового зерноїда насіння гороху у зерносховищах знезаражують газацією хлорпікрином. З метою попередження ураження рослин грибковими захворюваннями за три-чотири тижні до сівби насіння обробляють фунгіцидом вітавакс 200ФФ, в.с.к. (2,5 л/т).

Через 10-15 діб після протруєння доцільно провести нітрагінізацію насіння препаратами ризоторфін, ризоагрін або ризогумін (0,6-1,2 кг/т), поєднуючи її з внесенням молібденового (50% молібденовокислий амоній 25 г/ц) та борного добрива (борна кислота 25 г/ц). Обробляти насіння гороху бактеріальними добривами бажано в день сівби, оберігаючи його від прямих сонячних променів.

Сівба. Для ефективного використання осінньо-зимових запасів вологи та підвищення стійкості рослин до шкідливих організмів горох необхідно висівати у перші дні після настання фізичної стиглості ґрунту. Сівбу слід проводити в якомога стислий календарний термін.

Висівають горох звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см сівалками, які переобладнані анкерними сошниками.

Для більшості середньостиглих сортів оптимальна норма висіву становить 1,0-1,2, для середньопізніх – 0,8-1,0 млн/га схожого насіння.

Глибина загортання насіння на важких запливаючих ґрунтах становить 4-5 см, при нормальному зволоженні посівного шару – 6-8, на легких ґрунтах та при швидкому висушуванні поверхневого шару – 8-10 см.

Догляд за посівами. Після проведення сівби гороху обов’язковим технологічним заходом є коткування поверхні ґрунту.

До ефективних і перевірених заходів догляду за посівами гороху також відноситься боронування легкими боронами. Досходове боронування найкраще проводити на 4-5 добу після сівби гороху, післясходове – коли рослини знаходяться у фазі 3-4 листка.

В технології вирощування гороху обов’язково варто передбачити комплексний захист рослин у посівах від розвитку і поширення шкідливих організмів.