2. Збереження вологи і якісна сівба – основа врожаю

Обробіток ґрунту в південно-степовій зоні має бути зорієнтований на збереження вологи, заощадження енергії і попередження ерозійних процесів за рахунок мульчування поверхні рослинними рештками, зменшення глибини розпушування ріллі та кількості технологічних операцій, застосування комбінованих машин.

Строки настання весни суттєво впливають на швидкість втрати ґрунтом вологи і його висихання. При ранній весні та прохолодній погоді цей процес відбувається повільніше, при пізній – досить швидко. Особливо сильні втрати вологи відбуваються при швидкому наростанні температур, як це було в 2012 році. В усіх випадках найвища якість обробітку досягається при фізичній стиглості ґрунту, яка на легких за механічним складом відмінах настає при вологості 40-70% від НВ (ГПВ), на важких – 50-65%. Для чорноземів оптимальна вологість становить 15-18% (по відношенню до абсолютно сухого ґрунту).

Весняні польові роботи слід розпочинати з урахуванням основного обробітку ґрунту, проведеного в осінній період, від чого залежить рівень урожайності ярих культур (табл. 4.)

Таблиця 4

Урожайність сільськогосподарських культур залежно від способів основного обробітку ґрунту, т/га

Культури	Прийоми обробітку ґрунту	Глибина обробітку, см	Марка знаряддя	Урожай, т/га
Ячмінь ярий	оранка	20-22	ПО-3-35 ПЛН-4-35	3,90
	чизельний	14-16	Чизель-культиватор “Консертіл”	3,83
	дисковий	10-12	БДВ-7	3,56
Соняшник	оранка	20-22	ПО-3-35 ПЛН-4-35	2,83
	плоскорізний	14-16	КШН-5,4 “Резидент” КР-4,5	2,82
	чизельний	14-16	Чизель-культиватор “Консертіл”	2,83
	дисковий	10-12	БДВ-7	2,73
Кукурудза	оранка	23-25	ПО-3-35 ПЛН-4-35	7,71
	чизельний	23-25	Чизель-культиватор “Консертіл”	7,73
	плоскорізний	14-16	КШН-5,4 “Резидент” КР-4,5	7,69

Ранньовесняне боронування проводять вибірково по мірі підсихання різних полів і ділянок. Закриття вологи, в першу чергу, виконується на полях брилуватого зябу важкими зубовими або пружинними боронами БП-8, БП-24, СТ-15, Флексі Койл. Зволікання з боронуванням призводить до втрати великої кількості води, які можуть досягати 30-60 т з гектара щоденно. На вирівняних полях після стерньових попередників, оброблених з осені важкими дисковими боронами або безполицевими знаряддями, проводити ранньовесняне боронування недоцільно.

Запізнення з проведенням передпосівної культивації, при відсутності опадів, затримує сівбу ранніх ярих культур і тим самим знижує їх урожайність. Надмірно глибокий обробіток навесні збільшує шпаруватість ґрунту, що посилює його висушування, особливо за жаркої вітряної погоди. Тому глибина передпосівної культивації в усіх випадках повинна відповідати глибині загортання насіння. Тільки тоді це сприятиме формуванню ущільненого посівного ложа і забезпеченню проростаючого насіння вологою. Порушення цього прийому приводить до зависання зерна в напівсухому прошарку ґрунту і зрідженості сходів. Серед знарядь для допосівного обробітку більш досконалими є культиватори зі стрільчастими лапами на S–подібних пружинних стояках.

Підготовка площ під ярі культури, попередньо необроблених на зяб, мабуть, чи не найскладніше завдання в умовах нестачі вологи в ґрунті та можливого прояву навесні суховіїв різної інтенсивності. Глибокий обробіток тут недоцільний. Залежно від погодних і ґрунтових умов його необхідно обмежити глибиною 12-16 см. Застосування плоскоріжучих знарядь на цих ґрунтах може привести до збільшення брилуватості поверхні. Найбільш раціональним буде використання протиерозійних, чизельних та важких культиваторів з робочими органами підвищеної жорсткості.

На полях після кукурудзи на зерно, сорго та соняшнику, де збирання здійснювалось з залишенням рослинних решток, обробіток доцільно провести з використанням роторних знарядь активної дії вітчизняного (КВФ–2,8, КФ–5,4) чи закордонного (RP–AD602, U332/2, HR–3002) виробництва. При їх відсутності на необроблених з осені землях, які йдуть під посів ярих культур, спочатку необхідно стебла подрібнити знаряддями типу ПН–2.0, а ґрунт обробити на глибину 10-12 см широкозахватними дисковими боронами БД–10, ДМТ–6 в комплексі з культиваторами типу КПЕ–3,8, чи комбінованими агрегатами КР–4,5, КНК–6Н, АКШ–5,6, КШН–5,4 з наступною сівбою.

При пересіві озимих ранніми ярими та зернобобовими культурами (ячмінь, овес, горох) безпосередньо здійснюють передпосівний обробіток паровими культиваторами на глибину 6-8 см. При вирощуванні пізніх ярих культур (кукурудза, соняшник, сорго) ґрунт переважно обробляють двічі: перший раз дисковими знаряддями або важкими культиваторами з плоскоріжучими робочими органами типу КПП–3,9, КР–4,5 на 10-12 см, другий – перед сівбою на глибину заробки насіння паровими культиваторами КПС–4, КПН–4, КН–7,2. На легких та середніх за гранулометричним складом ґрунтових відмінах (вміст фізичної глини менше 40%) при відсутності на полі вегетуючих рослин перший обробіток, з метою заощадження вологи, палива і коштів, можна замінити боронуванням зубовими чи пружинними боронами.

В усіх випадках обробіток полів при пересіві озимини починають за оптимальної вологості ґрунту (15-18%), при цьому перевага надається широкозахватним одноопераційним чи комбінованим машинам в агрегаті з гусеничними або колісними тракторами, обладнаними радіальними шинами з низьким питомим тиском на ґрунт.

На полях, де сівбу озимих культур восени здійснювали за технологією «нульового» обробітку ґрунту доцільно буде використання роторних знарядь активної дії вітчизняного (КВФ–2,8, КФ–5,4) чи закордонного (RP–AD 602, HR–3002) виробництва, а також ґрунтообробних посівних комплексів СТС–6, АТД–9.35, Амазоне. Останні працюють при широкому діапазоні зволоження ґрунту, забезпечують ранню сівбу зернових і зернобобових, формують ущільнені посіви з високою біологічною конкурентоздатністю до бур'янів.

При достатній вирівняності поля на добре оструктурених ґрунтах з технології вирощування пізніх ярих культур при пересіві озимих можливе виключення проміжного обробітку, а під горох, ячмінь, овес – застосування сівалок-культиваторів прямої дії.

«Пряма» сівба спеціальними сівалками (Грейт-Плейнз, СДМ–2225, Кінзе, МF–8108) в необроблений ґрунт при пересіві озимини є перспективною при запізненні з проведенням передпосівної культивації, у сприятливі за зволоженням роки, на окультурених родючих чорноземах з вмістом гумусу в орному шарі понад 4%. Можливості застосування технічних засобів для «прямої» сівби навесні суттєво обмежується при поєднанні кількох несприятливих факторів (важкий ґрунт, перезволоження або зневоднення посівного шару, присутність багаторічних бур'янів тощо).

На загиблих багаторічних травах при пересіві їх однорічними культурами ґрунт спочатку обробляють пружинними боронами типу БП–8, потім культиваторами КПС–4 або КР–4,5. При їх підсіві (ремонті) достатньо розпушування ґрунту боронами БП–8, “Флексі–Койл”.

Зміна пріоритетів розвитку сучасного землеробства Степу за високої вартості пального обумовлює необхідність застосування нульових технологій вирощування польових культур, які передбачають відмову від суцільного механічного обробітку ґрунту за винятком операції з підготовки насіннєвого ложа одночасно з прямою сівбою спеціальними сівалками типу Грейт Плейнз, Кінзе, АТД–9.35. Одержані результати наукових установ зони Степу за останні роки неоднозначні. Вони свідчать про можливість прояву ризиків у зниженні продуктивності вирощуваних культур та зростання забур’яненості за недостатнього контролю за посівами.

Ефективність „нульового” обробітку визначається ґрунтово-кліматичними умовами, тривалістю його застосування, чутливістю культур. До основних його переваг відносять високу протиерозійну сталість, економію палива і зниження затрат праці. Водночас за нульового обробітку збільшуються загальні виробничі витрати коштів (за рахунок високої вартості гербіцидів і посівної техніки), зростає собівартість 1 т зерна і зменшується рентабельність виробництва.