
- •1. Дійсні числа. Дії над дійсними числами
- •2. Об’єм кулі та її частин
- •1. Радіанне вимірювання кутів. Тригонометричні функції числового аргументу.
- •2. Об’єм циліндра і конуса
- •1. Комплексні числа. Дії над комплексними числами в алгебраїчній формі.
- •2. Поняття об’єму тіла. Об’єм призми, піраміди
- •1. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •2. Взаємне розташування прямих. Ознака мимобіжності прямих.
- •Доведення
- •1. Квадратні рівняння з від’ємним дискримінантом
- •2. Конус. Осьовий переріз конуса. Переріз конуса площинами
- •1. Числова функція. Область визначення та множина значень
- •2. Піраміда. Види піраміди. Переріз піраміди площиною паралельною основі
- •1. Монотонність, обмеженість, парність, непарність, періодичність функцій
- •2. Многогранники. Паралелепіпед та його властивості.
- •1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •2. Поняття про статистику. Мода, медіана, середні значення.
- •1. Числові послідовності та їх класифікація
- •Способи задання числових послідовностей:
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин.
- •Доведення
- •1. Границя функції в точці. Основні властивості границь.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Переріз циліндра площинами
- •2. Призма. Правильна призма. Площа бічної поверхні прямої призми.
- •2. Прямокутний паралелепіпед. Центральна симетрія паралелепіпеда.
- •1. Залежність між тригонометричними функціями одного і того самого аргументу.
- •2. Циліндр. Формули об’єму циліндра та площі повної поверхні циліндра
- •1. Тригонометричні функції подвійного аргументу
- •2. Декартові координати у просторі. Відстань між точками у просторі
- •Доведення
- •2. Правильна піраміда, Площа бічної поверхні правильної піраміди.
- •2. Конус. Формули об’єму конуса та площі повної поверхні конуса.
- •1. Корінь п –го степеня і його властивості.
- •2. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі. Ознака паралельності прямої і площини
- •Доведення
- •1. Степенева функція з цілим показником, її графік і властивості
- •2. Взаємне розміщення двох площин у просторі. Ознака паралельності двох площин.
- •Доведення
- •1. Показникова функція, її графік і властивості.
- •2. Вектори у просторі. Дії над векторами. Множення вектора на число, його властивості.
- •1. Логарифм числа. Логарифм частки.
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин
- •Доведення
- •2. Куля. Переріз кулі площиною. Формули об’єму кулі та площі сфери.
- •1. Похідна функції. Похідна суми, добутку та частки двох функцій.
- •2. Перпендикулярність прямої і площини. Ознака перпендикулярності прямої і площини.
- •1. Похідна функції. Похідні показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій.
- •2. Перпендикуляр і похила до площини. Теорема про три перпендикуляри.
- •1. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної до графіка функції.
- •2. Паралелепіпед та його властивості.
- •Властивості :
- •1. Первісна. Основна властивість первісної.
- •Доведення
- •Доведення
- •2. Пряма і правильна призми. Площі бічної та повної поверхні призми.
- •1. Первісна. Правила знаходження первісних.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Формули об’єму та повної поверхні циліндра
- •1. Загальна схема дослідження функції за допомогою похідної
- •2. Ознака колінеарності векторів
- •1. Визначений інтеграл, його геометричний зміст та властивості
- •2. Паралельне проектування та його властивості. Ортогональне проектування.
- •Відрізки зображаються відрізками;
- •Паралельні відрізки зображаються паралельними відрізками або відрізками однієї прямої;
- •3) Відношення довжин паралельних відрізків і відрізків однієї прямої зберігається.
- •1. Екстремуми функції. Дослідження функцій на екстремум.
- •2. Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне означення ймовірностей
2. Поняття про статистику. Мода, медіана, середні значення.
Статистика – наука, що збирає, обробляє і вивчає різні дані, пов’язані з різними масовими явищами, процесами, подіями. Предметом вивчення статистики є вивчення кількісної сторони цих явищ.
Математична статистика – розділ математики, присвячений математичним методам систематизації, обробки та дослідження статистичних даних для наукових і практичних висновків.
Статистичне спостереження – це спланований, науково організований збір масових даних про соціально-економічні явища та процеси.
Основні поняття математичної статистики
1. Статистичні дані — сукупність чисел, які дають кількісну характеристику ознак певних об'єктів та явищ, що нас цікавлять.
2. Відібрану для спостереження сукупність об'єктів називають вибірковою сукупністю або вибіркою.
3. Кількість об'єктів сукупності називають об'ємом сукупності.
4. Числа, що є значеннями ознак кожної групи, на які можна поділити вибірку, називають варіантами; послідовність варіант називають варіаційним рядом.
5. Частоти — числа, які показують, скільки разів повторювалось кожне значення ознаки сукупності.
6. Відношення частоти до об'єму вибірки називають відносною частотою.
Вибірка
характеризується центральними
тенденціями: середнім
значенням, модою і медіаною.
Середнім
значенням вибірки
називається середнє арифметичне всіх
її значень:
де
xi
—
значення ознаки (варіанти); п
—
число
одиниць сукупності
Мода вибірки – те її значення, яке трапляється найчастіше. Позначається Мо.
Медіана вибірки – це число, яке “поділяє” “навпіл” упорядковану сукупність усіх значень вибірки, тобто середня величина змінюваної ознаки, яка міститься в середині ряду, розміщеного в порядку зростання або спадання ознаки. Позначається Ме.
Білет № 9
Числові послідовності та їх класифікація.
Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин.
Знайдіть область визначення функції y = lg(3x – 2x2 – x3).
Висота конуса дорівнює Н. кут між висотою та твірною дорівнює 300. Обчислити площу перерізу, проведеного через дві твірні, кут між якими дорівнює 600.
1. Числові послідовності та їх класифікація
Числовою послідовністю називається функція, яка задана на множині всіх натуральних чисел або на множині перших п натуральних чисел.
Числова послідовність позначається так: (ап): а1; а2; а3; ...; ап.
Кожне число ап — п-й член послідовності; п — номер члена.
Види числових послідовностей:
1. Якщо кількість членів п послідовності (ап) скінченна, то (ап) — скінченна послідовність.
Якщо кількість членів п послідовності (ап) нескінченна, то (ап) — нескінченна послідовність.
Приклади:
а) послідовність (ап) натуральних чисел нескінченна;
б) послідовність (ап) коренів рівняння (х – 1)(х – 2)(х + 3) = 0 скінченна.
2. Якщо кожний наступний член послідовності, починаючи з другого, більший за попередній, то послідовність є зростаючою.
Якщо кожний член послідовності, починаючи з другого, менший від попереднього, то послідовність є спадною.
Приклади:
а) (ап): 1; 2; 3; ... — послідовність натуральних чисел є зростаючою;
б) (bп): -1; -2; -3; ... — послідовність цілих від'ємних чисел є спадною.