- •1. Дійсні числа. Дії над дійсними числами
- •2. Об’єм кулі та її частин
- •1. Радіанне вимірювання кутів. Тригонометричні функції числового аргументу.
- •2. Об’єм циліндра і конуса
- •1. Комплексні числа. Дії над комплексними числами в алгебраїчній формі.
- •2. Поняття об’єму тіла. Об’єм призми, піраміди
- •1. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •2. Взаємне розташування прямих. Ознака мимобіжності прямих.
- •Доведення
- •1. Квадратні рівняння з від’ємним дискримінантом
- •2. Конус. Осьовий переріз конуса. Переріз конуса площинами
- •1. Числова функція. Область визначення та множина значень
- •2. Піраміда. Види піраміди. Переріз піраміди площиною паралельною основі
- •1. Монотонність, обмеженість, парність, непарність, періодичність функцій
- •2. Многогранники. Паралелепіпед та його властивості.
- •1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •2. Поняття про статистику. Мода, медіана, середні значення.
- •1. Числові послідовності та їх класифікація
- •Способи задання числових послідовностей:
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин.
- •Доведення
- •1. Границя функції в точці. Основні властивості границь.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Переріз циліндра площинами
- •2. Призма. Правильна призма. Площа бічної поверхні прямої призми.
- •2. Прямокутний паралелепіпед. Центральна симетрія паралелепіпеда.
- •1. Залежність між тригонометричними функціями одного і того самого аргументу.
- •2. Циліндр. Формули об’єму циліндра та площі повної поверхні циліндра
- •1. Тригонометричні функції подвійного аргументу
- •2. Декартові координати у просторі. Відстань між точками у просторі
- •Доведення
- •2. Правильна піраміда, Площа бічної поверхні правильної піраміди.
- •2. Конус. Формули об’єму конуса та площі повної поверхні конуса.
- •1. Корінь п –го степеня і його властивості.
- •2. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі. Ознака паралельності прямої і площини
- •Доведення
- •1. Степенева функція з цілим показником, її графік і властивості
- •2. Взаємне розміщення двох площин у просторі. Ознака паралельності двох площин.
- •Доведення
- •1. Показникова функція, її графік і властивості.
- •2. Вектори у просторі. Дії над векторами. Множення вектора на число, його властивості.
- •1. Логарифм числа. Логарифм частки.
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин
- •Доведення
- •2. Куля. Переріз кулі площиною. Формули об’єму кулі та площі сфери.
- •1. Похідна функції. Похідна суми, добутку та частки двох функцій.
- •2. Перпендикулярність прямої і площини. Ознака перпендикулярності прямої і площини.
- •1. Похідна функції. Похідні показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій.
- •2. Перпендикуляр і похила до площини. Теорема про три перпендикуляри.
- •1. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної до графіка функції.
- •2. Паралелепіпед та його властивості.
- •Властивості :
- •1. Первісна. Основна властивість первісної.
- •Доведення
- •Доведення
- •2. Пряма і правильна призми. Площі бічної та повної поверхні призми.
- •1. Первісна. Правила знаходження первісних.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Формули об’єму та повної поверхні циліндра
- •1. Загальна схема дослідження функції за допомогою похідної
- •2. Ознака колінеарності векторів
- •1. Визначений інтеграл, його геометричний зміст та властивості
- •2. Паралельне проектування та його властивості. Ортогональне проектування.
- •Відрізки зображаються відрізками;
- •Паралельні відрізки зображаються паралельними відрізками або відрізками однієї прямої;
- •3) Відношення довжин паралельних відрізків і відрізків однієї прямої зберігається.
- •1. Екстремуми функції. Дослідження функцій на екстремум.
- •2. Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне означення ймовірностей
2. Паралельне проектування та його властивості. Ортогональне проектування.
Н
ехай
дано довільну площину α, точку А (рис.
83) і пряму h,
яке перетинає площину α. Проведемо
через точку А пряму, яка паралельна
h,
вона перетинає площину α у деякій точці
А1.
Знайдену таким способом точку А;
називають
паралельною
проекцією точки
А
на
площину α у напрямі h.
Пряму h
називають
проектуючою
прямою,
площину α —
площиною
проекцій.
Щ
об
побудувати проекцію будь-якої фігури,
треба спроектувати на площину проекції
кожну точку даної фігури (рис. 84). Наведемо
деякі властивості паралельного
проектування.
Теорема. Якщо відрізки, які проектуються, не паралельні проектуючій прямій, то при паралельному проектуванні:
Відрізки зображаються відрізками;
Паралельні відрізки зображаються паралельними відрізками або відрізками однієї прямої;
3) Відношення довжин паралельних відрізків і відрізків однієї прямої зберігається.
Якщо проектуючі прямі перпендикулярні до площини проекцій, таке проектування називають ортогональним, або прямокутним. Ортогональне проектування — вид паралельного проектування, тому воно має властивості паралельного проектування.
Білет № 30
1. Екстремуми функції. Дослідження функцій на екстремум.
Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне означення ймовірностей
Розв’яжіть рівняння:
.У правильній трикутній піраміді плоский кут при вершині дорівнює . Знайдіть об’єм піраміди, якщо її висота дорівнює h.
1. Екстремуми функції. Дослідження функцій на екстремум.
Означення.
Точка а
із області визначення функції f(x)
називається точкою максимуму цієї
функції, якщо існує такий окіл точки
а,
що для всіх
х
а
із цього околу виконується нерівність
f(x)
< f(a).
(Рис. 39)
Означення. Точка b із області визначення функції f(x) називається точкою мінімуму цієї функції, якщо існує такий окіл точки b, що для всіх х b із цього околу виконується нерівність f(x) < f(b). (Рис. 40).
Точки максимуму і точки мінімуму називають точками екстремуму функції, а значення функції в цих точках називають екстремумами функції (максимум і мінімум функції).
Т
очки
максимуму позначають
хmax
,
а точки мінімуму — хmin
.
Значення
функції в цих точках, тобто максимуми
і мінімуми функції, позначаються
відповідно: уmax
і уmin.
Якщо похідна ліворуч стаціонарної точки додатна, а праворуч — від'ємна, тобто при переході через цю точку похідна змінює знак з «+» на «–», то ця стаціонарна точка є точкою максимуму (рис. 46)
Дослідження функцій на екстремум:
1. Знайти область визначення функції .
2. Знайти похідну функції f`(x)
3. Знайти стаціонарні точки: f(x) = 0
4. Наносимо область визначення та стаціонарні точки на координатну пряму і визначимо знак похідної на кожному проміжку
5. Вказати точки екстремуму
