
- •1. Дійсні числа. Дії над дійсними числами
- •2. Об’єм кулі та її частин
- •1. Радіанне вимірювання кутів. Тригонометричні функції числового аргументу.
- •2. Об’єм циліндра і конуса
- •1. Комплексні числа. Дії над комплексними числами в алгебраїчній формі.
- •2. Поняття об’єму тіла. Об’єм призми, піраміди
- •1. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •2. Взаємне розташування прямих. Ознака мимобіжності прямих.
- •Доведення
- •1. Квадратні рівняння з від’ємним дискримінантом
- •2. Конус. Осьовий переріз конуса. Переріз конуса площинами
- •1. Числова функція. Область визначення та множина значень
- •2. Піраміда. Види піраміди. Переріз піраміди площиною паралельною основі
- •1. Монотонність, обмеженість, парність, непарність, періодичність функцій
- •2. Многогранники. Паралелепіпед та його властивості.
- •1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •2. Поняття про статистику. Мода, медіана, середні значення.
- •1. Числові послідовності та їх класифікація
- •Способи задання числових послідовностей:
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин.
- •Доведення
- •1. Границя функції в точці. Основні властивості границь.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Переріз циліндра площинами
- •2. Призма. Правильна призма. Площа бічної поверхні прямої призми.
- •2. Прямокутний паралелепіпед. Центральна симетрія паралелепіпеда.
- •1. Залежність між тригонометричними функціями одного і того самого аргументу.
- •2. Циліндр. Формули об’єму циліндра та площі повної поверхні циліндра
- •1. Тригонометричні функції подвійного аргументу
- •2. Декартові координати у просторі. Відстань між точками у просторі
- •Доведення
- •2. Правильна піраміда, Площа бічної поверхні правильної піраміди.
- •2. Конус. Формули об’єму конуса та площі повної поверхні конуса.
- •1. Корінь п –го степеня і його властивості.
- •2. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі. Ознака паралельності прямої і площини
- •Доведення
- •1. Степенева функція з цілим показником, її графік і властивості
- •2. Взаємне розміщення двох площин у просторі. Ознака паралельності двох площин.
- •Доведення
- •1. Показникова функція, її графік і властивості.
- •2. Вектори у просторі. Дії над векторами. Множення вектора на число, його властивості.
- •1. Логарифм числа. Логарифм частки.
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин
- •Доведення
- •2. Куля. Переріз кулі площиною. Формули об’єму кулі та площі сфери.
- •1. Похідна функції. Похідна суми, добутку та частки двох функцій.
- •2. Перпендикулярність прямої і площини. Ознака перпендикулярності прямої і площини.
- •1. Похідна функції. Похідні показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій.
- •2. Перпендикуляр і похила до площини. Теорема про три перпендикуляри.
- •1. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної до графіка функції.
- •2. Паралелепіпед та його властивості.
- •Властивості :
- •1. Первісна. Основна властивість первісної.
- •Доведення
- •Доведення
- •2. Пряма і правильна призми. Площі бічної та повної поверхні призми.
- •1. Первісна. Правила знаходження первісних.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Формули об’єму та повної поверхні циліндра
- •1. Загальна схема дослідження функції за допомогою похідної
- •2. Ознака колінеарності векторів
- •1. Визначений інтеграл, його геометричний зміст та властивості
- •2. Паралельне проектування та його властивості. Ортогональне проектування.
- •Відрізки зображаються відрізками;
- •Паралельні відрізки зображаються паралельними відрізками або відрізками однієї прямої;
- •3) Відношення довжин паралельних відрізків і відрізків однієї прямої зберігається.
- •1. Екстремуми функції. Дослідження функцій на екстремум.
- •2. Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне означення ймовірностей
1. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа.
Крім
алгебраїчної форми запису комплексного
числа застосовують також іншу, яка
називається тригонометричною.
Нехай комплексне число
зображується
вектором
з
координатами (а;b).
Позначимо довжину вектора
буквою r:
,
а
кут, який він утворює з додатним напрямом
осі Ох,
- через
(кут
вважається виміряним у радіанах)
(рис.81).
Скориставшись
означеннями функцій
і
:
,
,
комплексне число z = а + bі можна записати у вигляді
,
(1)
де
,
а кут φ
позначається з умов
,
.
(2)
Вираз (1) має назву тригонометрична форма запису комплексного числа. Дійсне число r є модулем комплексного числа і позначається |z|, а кут , виміряний в радіанах, - його аргументом і позначається Argz.
2. Взаємне розташування прямих. Ознака мимобіжності прямих.
Прямі, які не перетинаються і лежать в одній площині, називають паралельними, а дві прямі, які не перетинаються і не лежать в одній площині, називають мимобіжними.
Теорема (ознака мимобіжності прямих)
Якщо одна з двох прямих лежить у площині, а друга перетинає цю площину в точці, яка не лежить на першій прямій, то ці прямі мимобіжні.
Доведення
Нехай пряма а лежить у площині α , а пряма b перетинає цю площину в точці А такій, що А α (рис. 38). Доведемо, що прямі а і b мимобіжні. Припустимо, що прямі a і b не мимобіжні, тобто вони лежать в деякій площині β . Площина β проходить через пряму а і точку А і тому збігається з площиною α . Таким чином, пряма b лежить в площині α, що суперечить умові. Отже, прямі a і b не лежать в одній площині, що і треба було довести.
Білет № 5
Квадратні рівняння з від’ємним дискримінантом.
Конус. Осьовий переріз конуса. Переріз конуса площинами
Обчислити:
.
Основою прямого паралелепіпеда є ромб зі стороною а і гострим кутом . Менша діагональ паралелепіпеда нахилена до площини основи під кутом
. Знайдіть площу бічної поверхні паралелепіпеда.
1. Квадратні рівняння з від’ємним дискримінантом
Квадратне рівняння — це рівняння виду ax2 + bx + c = 0, де a не дорівнює 0.
Для розв'язання квадратного рівняння необхідно порахувати дискримінант
D = b2- 4ac.
Якщо
D > 0, то рівняння має два різних дійсних
кореня:
х1,2=
Якщо D = 0, то обидва кореня дійсні і рівні:
х1,2=
Якщо
D < 0, то оба кореня комплексні числа:
х1,2=
2. Конус. Осьовий переріз конуса. Переріз конуса площинами
Прямим
круговим конусом
називається тіло, утворене обертанням
плоского прямокутного
трикутника навколо одного із його
катетів .
Радіус цього круга називається радіусом конуса; точка S, відрізок SА, відрізок SO, пряма SO називаються відповідно вершиною, твірною, висотою і віссю конуса.
Осьовий переріз конуса — переріз конуса площиною, яка проходить через його вісь. Всі осьові перерізи конуса являють собою рівнобедрені трикутники, рівні між собою.
На рис. 125 ∆SАВ — осьовий переріз (SА = SВ).
Висотою
конуса
називається перпендикуляр, опущений з
його вершини на площину основи. У прямого
кругового конуса основа висоти збігається
з центром основи.
Площина, паралельна площині основи конуса, перетинає конус по кругу, а бічну поверхню — по колу з центром на осі конуса.
Білет № 6
Числова функція. Область визначення та множина значень.
Піраміда. Види піраміди. Переріз піраміди площиною паралельною основі.
Знайти площу фігури, обмеженої лініями у = sin x, y = 0, x =
, x =
.
Через гіпотенузу прямокутного рівнобедреного трикутника проведено площину, яка утворює з площиною трикутника кут 450. Знайдіть кути, які утворюють катети трикутника з цією площиною.