
- •1. Дійсні числа. Дії над дійсними числами
- •2. Об’єм кулі та її частин
- •1. Радіанне вимірювання кутів. Тригонометричні функції числового аргументу.
- •2. Об’єм циліндра і конуса
- •1. Комплексні числа. Дії над комплексними числами в алгебраїчній формі.
- •2. Поняття об’єму тіла. Об’єм призми, піраміди
- •1. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •2. Взаємне розташування прямих. Ознака мимобіжності прямих.
- •Доведення
- •1. Квадратні рівняння з від’ємним дискримінантом
- •2. Конус. Осьовий переріз конуса. Переріз конуса площинами
- •1. Числова функція. Область визначення та множина значень
- •2. Піраміда. Види піраміди. Переріз піраміди площиною паралельною основі
- •1. Монотонність, обмеженість, парність, непарність, періодичність функцій
- •2. Многогранники. Паралелепіпед та його властивості.
- •1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •2. Поняття про статистику. Мода, медіана, середні значення.
- •1. Числові послідовності та їх класифікація
- •Способи задання числових послідовностей:
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин.
- •Доведення
- •1. Границя функції в точці. Основні властивості границь.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Переріз циліндра площинами
- •2. Призма. Правильна призма. Площа бічної поверхні прямої призми.
- •2. Прямокутний паралелепіпед. Центральна симетрія паралелепіпеда.
- •1. Залежність між тригонометричними функціями одного і того самого аргументу.
- •2. Циліндр. Формули об’єму циліндра та площі повної поверхні циліндра
- •1. Тригонометричні функції подвійного аргументу
- •2. Декартові координати у просторі. Відстань між точками у просторі
- •Доведення
- •2. Правильна піраміда, Площа бічної поверхні правильної піраміди.
- •2. Конус. Формули об’єму конуса та площі повної поверхні конуса.
- •1. Корінь п –го степеня і його властивості.
- •2. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі. Ознака паралельності прямої і площини
- •Доведення
- •1. Степенева функція з цілим показником, її графік і властивості
- •2. Взаємне розміщення двох площин у просторі. Ознака паралельності двох площин.
- •Доведення
- •1. Показникова функція, її графік і властивості.
- •2. Вектори у просторі. Дії над векторами. Множення вектора на число, його властивості.
- •1. Логарифм числа. Логарифм частки.
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин
- •Доведення
- •2. Куля. Переріз кулі площиною. Формули об’єму кулі та площі сфери.
- •1. Похідна функції. Похідна суми, добутку та частки двох функцій.
- •2. Перпендикулярність прямої і площини. Ознака перпендикулярності прямої і площини.
- •1. Похідна функції. Похідні показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій.
- •2. Перпендикуляр і похила до площини. Теорема про три перпендикуляри.
- •1. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної до графіка функції.
- •2. Паралелепіпед та його властивості.
- •Властивості :
- •1. Первісна. Основна властивість первісної.
- •Доведення
- •Доведення
- •2. Пряма і правильна призми. Площі бічної та повної поверхні призми.
- •1. Первісна. Правила знаходження первісних.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Формули об’єму та повної поверхні циліндра
- •1. Загальна схема дослідження функції за допомогою похідної
- •2. Ознака колінеарності векторів
- •1. Визначений інтеграл, його геометричний зміст та властивості
- •2. Паралельне проектування та його властивості. Ортогональне проектування.
- •Відрізки зображаються відрізками;
- •Паралельні відрізки зображаються паралельними відрізками або відрізками однієї прямої;
- •3) Відношення довжин паралельних відрізків і відрізків однієї прямої зберігається.
- •1. Екстремуми функції. Дослідження функцій на екстремум.
- •2. Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне означення ймовірностей
1. Похідна функції. Похідні показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій.
Похідною функції у = f(x) в точці хо називається границя відношення приросту функції до приросту аргументу при умові, що приріст аргументу прямує до нуля, а границя існує, тобто
.
2. Перпендикуляр і похила до площини. Теорема про три перпендикуляри.
Перпендикуляром, опущеним з даної точки на дану площину, називають відрізок прямої, перпендикулярної до площини, що міститься між даною точкою і площиною.
На рис. 162 пряма AC перпендикулярна до площини α і перетинає її в точці С, отже, відрізок AC — перпендикуляр, опущений з точки А на площину α. Кінець цього відрізка, який лежить у площині, тобто точка С, називається основою перпендикуляра.
Я
кщо
AC
—
перпендикуляр до площини α,
а точка В
—
відмінна від С точка цієї площини,
то відрізок АВ
називають похилою,
проведеною з точки А на площину α.
Точка В
—
основа
похилої.
Відрізок, що з'єднує основи перпендикуляра
і похилої, проведених з однієї і тієї
самої точки, називається
проекцією
похилої.
На
рис. 162 відрізок ВС — проекція похилої
АВ на площину α.
Теорема про три перпендикуляри
Теорема 1.(пряма теорема) Якщо пряма, проведена на площині через основу похилої, перпендикулярна до її проекції, то вона перпендикулярна до похилої (див. рисунок).
Теорема 2.(обернена теорема) Якщо пряма на площині перпендикулярна до похилої, то вона перпендикулярна і до проекції похилої.
Теорема 1.(пряма теорема) Дано:АВ α; С α, с α; с ВС (рис. 194)
Довести: c AC
Доведення. Через точку С і пряму АВ проводимо β і в ній А1С: А1С || АВ. Оскільки А1С || АВ і АВ α, то А1С α, А1С с . Оскільки с ВС, с А1С, то с β , отже, с AC .
Теорема 2.(обернена теорема) Дано:АВ α; С α, с α; с АС (рис. 194).
Довести: c BC.
Доведення. Через точку С і пряму АВ проводимо β і в ній А1С: А1С || АВ . Оскільки А1С || АВ і АВ α, то A1С α , А1С с . Оскільки АС с, А1С с, то β і с, отже, BC с .
Білет № 25
Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної до графіка функції.
Паралелепіпед та його властивості.
Знайдіть область визначення функції: f (x) = lg (6x – x2) +
.
У кулі на відстані 12 см від її центра проведено переріз, площа якого дорівнює 64 см2. Знайдіть площу поверхні кулі.
1. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної до графіка функції.
Геометричний зміст похідної: значення похідної функції y = f(x) у точці x0 дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до графіка функції в точці з абсцисою x0: y' = f'(x0) = k = tgα.
Дотичною до графіка функції F(x) у точці з абсцисою х0 називається граничне положення січної до графіка даної функції, що проходить через дві точки графіка, одна з яких має абсцису х0, якщо різниця абсцис цих точок прямує до нуля.
Рівняння дотичної до кривої у = f(x) в точці М(xo; уo) має вигляд:
y – yо = f '(xo)(x – xo).
Рівняння дотичної до кривої у = f(x) у заданій точці xo можна знаходити за таким планом (схемою):
1. Записуємо рівняння (2) дотичної: y – yо = f '(xo)(x – xo).
2. Знаходимо уo = f(xo)·
3. Знаходимо значення f '(x) у точці xo: f '(xo).
4. Підставляємо значення xo, yo і f '(xo) y рівняння (2).